Вхід на сайт


Про зону комфорту, дружину і футбол: інтерв’ю з Андрієм Калінічем
Середа, 14 червня 2017, 00:53

140617 1

Андрій приїхав на інтерв’ю одразу після роботи, але, як завжди, в піднесеному, бойовому тонусі

 

Ми зустрілися з капітаном ЛНЗ у новому кафе під назвою «Львівські круасани». Андрій приїхав на інтерв’ю одразу після роботи, але, як завжди, в піднесеному, бойовому тонусі.

 

– Привіт, Андрію. Як настрій, як життя?

– Так, як і у всіх – робота, дім, робота. Зараз по-іншому – ніяк. Потрібно працювати, напружуватися, щоб були доходи. Тим паче, у мене сім’я, дружина, днями очікуємо на дитину. Дівчинку. Назвемо Олександрою.

 

– Чому запросив саме в цей заклад?

– Ми заходили сюди з кумами, з дружиною – нам сподобалося. Немає ніяких гучних компаній, алкоголю. Спокійна затишна обстановка.

 

– Розкажи тоді про дружину. Знаю, що вона спортсменка.

– Леся… Разом навчалися в ЧНУ, разом жили в гуртожитку. Вона старша за мене на два роки. Ми дуже близькі за темпераментом і у нас багато спільних інтересів. Можемо в баскетбол сходити пограти, у настільний теніс, там у нас взагалі заруба – я на футбольному полі так не пітнію. Вона мене возить :). Леся була в складі волейбольного «Златогору» черкаського.

 

– Як вона реагує на твою гру?

– Вона – мій величезний критик! Коли приходжу додому, ніколи немає слів: «Ой ти молодець, ти так гарно грав». У нас третій тайм такий іде… Чого ти не зробив так, чого не дав туди. Я кажу Лесінька, зачекай. То, якби так усе було, то рахунок став би 25:4.

 

– Ти зачепив її статусом футболіста?

– Та ну який же статус… Це, аби я був у Прем’єр-лізі, то можна було б так казати, а першість області… Скоріше, я просто граю в футбол.

 

– Розкажи тоді коротко про свою футбольну кар’єру.

– Я народився і жив у Смілі. Почав займатися футболом із 9 років. Тренером у нас був Нагорний Віктор Іванович. Із самого дитинства він нам прищепив жагу до перемоги. Не скажу, що він був сильний тактик, але мотиватор – страшний. Шмарклі нам не витирав, а спілкувався по-дорослому. Міг і у вухо зацідити. Як виявилося, це принесло свої плоди.

 

140617 2

– Як у дорослий футбол перейшов?

– Я був в одинадцятому класі, а в той момент у Черкасах сформувався «Дніпро-2». Тож у 16 років нас потихеньку підтягували туди грати. Там зібралися молоді хлопці, яких усі зараз знають: Жека Гуд, Андрій Бабенко, Діма Кучер, Баранов, Семенов Єгор та інші. Тренував нас Петро Славінський. Спочатку нічого не було: ні грошей, ні умов нормальних для тренування. Так бігали. А вже на першому курсі розпочався більш серйозний підхід, прийшов Кирилюк і ми стали працювати в професіональному режимі. Загалом я там пробув три роки.

Після «Дніпра» Славінський запросив до ЛНЗ. Тоді все тільки розпочиналося, розвивалося, розвивався завод і особливих завдань не було. Далі, коли команда свідомо перейшла в першу лігу, я з’їздив на турнір із «Ретро» в Конча-Заспу, а потім подзвонив Столовицький: «Привет, Калина, ну шо ты?» і запросив у білозірську «Зорю». Я ні краплі не пожалкував. Через два роки повернувся в ЛНЗ.

 

– Зараз ти – один із кращих захисників області. Професіональні запрошення надходили?
– Ні. Я реально оцінюю свої шанси. Десь там їхати: у другу лігу, першу, не знаю чи потягнув би я такий рівень, тому що мене там не було. Зараз уже немолодий, тому про це навіть не думаю. А коли був в університеті, то може хтось не допоміг, не підказав, що можна кудись поїхати. Тоді мене все влаштовувало. До того ж, зараз точно немає сенсу їхати в другу чи першу лігу.

 

– Звідки в тебе такі потужні лідерські якості? Тримаєш усю команду в кулаці.

– Це не штучно. Мені хочеться перемагати на рівні, якому ми граємо. Тим паче, я знаю, що наші футболісти можуть грати втричі сильніше, але коли вони ходять шмарклі жують, то я не можу. Хочу доносити до них свою енергію.

 

– А тренером зміг би працювати?

– Я думаю, що мене це чекає. Відчуваю, що точно зможу працювати з дітьми і зараз, плюс у мене педігогічна освіта. А от з дорослими – не знаю, це зовсім інше і важче. Думаю, що в майбутньому зіштовхнуся з тренерською роботою.

 


ОФ-ТОП:
– Звідки черпаєш енергію?

– Від Лесі.

 

– На що найбільше любиш витрачати гроші?

– Завжди ставився до них економно. Ніколи себе особливо не балував, не купляв щось дуже дороге. Мені приємно сходити з дружиною в хороший заклад, провести гарно час, купити хороші речі. Від цього отримую задоволення. За черкаськими мірками, заробляю непогано, але не дозволяю собі купити айфон за 20 тисяч. Раціонально розпоряджаюся грошима.

 

– Найулюбленіша мрія, що здійснилася?

– Не можу таку назвати. Батьки дали все, що мені було необхідно в межах розумного. Учора прогулювалися митницею з дружиною, я бачу – новобудови красиві, то звіcно хочеться квартиру таку.


 

– Аналізуючи вдалий старт 2017 року, чи не здається тобі, що «ЛНЗ» поступово вкривається зоною комфорту?

– Є таке. Це специфіка аматорського футболу. Важко змусити гравця. Дійсно, в області все виграємо, але не прогресуємо. Мені сподобалося – Тімоха (Листопад) прийшов до нас у команду і каже: «Каля, а чё мы как коты сытые?». Кажу, так і є. Треба розуміти, що ніхто просто так не дасть гроші, а це – найбільший мотиватор, бо всі хочуть їсти. Зона комфорту така є, справді.

 

– Що скажеш по Аматорському чемпіонату України? Наскільки раціонально буде взяти в ньому участь?

– Він потрібен. Передусім, для структури ЛНЗ і для керівництва. Якби, наприклад, я був керівником, то хотів би йти далі. А як для футболіста, то це лише плюси: фінанси додаткові, професійний прогрес, нові суперники тощо. У Білозір’ї мені дуже подобався ритм ігор: посеред тижня – Україна, у суботу – область. Тому я тільки за! Не бачу сенсу виступати лише на область. Єдина проблема – позафутбольна робота. Але, як уже будемо грати, то щось придумаємо. Наразі для нас утворено всі умови для руху вперед.

 

– Незважаючи на всю серйозність на полі, поза ним у тебе реноме веселого компанійського хлопця. Кого найбільше любиш притравити в команді?

– Так тут очевидно – це Слава Ткаченко, кисіль. Я його люблю по-товариськи. Він такий точно ситий котяра. Його тягаєш, а він: «Ой, Каличка, я тебя прошу…». Із ним у дуже хороших відносинах, та й з усіма хлопцями. Дєдова ще люблю. Він як засне, рота як откриє – копілку свою…

 

– Колись на «Черкаському спорті» я писав про тебе як про людину-скелю. У тебе ця фізична міць від природи?

– Батьки дали здоров’я і звісно працюю над собою. Ніколи не проходив осторонь турніка. Навіть сьогодні на роботі вільний час був, то вискочив на поперечину, щоб у тонусі себе тримати.

 

– Як відсвяткували кубок? У деталях.

– Усе спонтанно, по-домашньому. Помпезності не було, як любив пан Лашкул. Міг «вальнути» сто тисяч на салюти, а хлопцям ні копійки не дати. Ми в роздягальні шампанським пообливалися, іменинник Литовчак заніс декілька пакетів із пивом. А потім за Умань заїхали, президент накрив нам стіл на природі, поїли, тости поговорили. Далі в автобусі – караоке-бар (сміється). Усе класно було.

 

– Який зараз найяскравіший спогад в ЛНЗ?

– Багато чого. Треба подумати. Ніколи не забуду, як ставали чемпіонами і як по пенальті програли фінал кубку «Зорі». Я тоді не забив. За рік до цього програли у фіналі «Ходаку». Теж прикро.

А так, то в ЛНЗ завжди підбиралися футболісти не тільки за професійним критерієм, а й за людським. Колектив завжди був дружній. Ніколи не було хитрості, нахабності з боку керівництва. ЛНЗ – взірець для будь-якого керівника команди. Такого, як Вячеславович, спробуй ще десь знайти. Хлопці отримували травми серйозні, то він завжди допомагав, усе покривав. Усе йде від нього. Завжди були приємні людські стосунки.

 

Офіційний сайт ФК «ЛНЗ-Лебедин»

 
Футзал. Чемпіонат України. І ліга
Команди
Матчі Різниця мячів Очки
1 АРПІ 3 15 - 5 9
2 "Дніпро" 3 10 - 11 3
3 МКВ 3 8 - 9 3
4 "СумДУ" 3 7 - 15 3
Чемпіонат обл. Екстраліга
Команди
Матчі Різниця мячів Очки
1 «Шарм» 3 6 - 2 7
2 «Дніпро» 3 8 - 4 6
3 «ПП Валюк» 3 3 - 2 5
4 «Цетус» 3 6 - 3 4
5 «Шевченків край» 3 6 - 3 4
6 «Рувер» 2 5 - 4 4
7 «Одна Родина» 2 4 - 7 1
8 «TITAN» 2 2 - 7 1
9 «Арка-UKRAVIT» 3 3 - 11 0
Чемпіонат обл. Вища ліга
Команди
Матчі Різниця мячів Очки
1 «Рятівник» 3 14 - 11 7
2 «Катеринопіль» 3 14 - 9 6
3 «Яснозір’я» 3 12 - 8 6
4 «ПД Пивас» 3 9 - 8 6
5 «Росава» 3 6 - 5 6
6 «Громада» 3 12 - 12 6
7 «Хімелектробуд» 2 4 - 3 3
8 «Металіст» 3 5 - 8 3
9 «Митниця» 2 4 - 5 1
10 «Слобода» 2 1 - 4 0
11 «Шевченків край-2» 3 5 - 13 0
Чемпіонат обл. Перша ліга
Команди
Матчі Різниця мячів Очки
1 «Капрі-Трейд» 3 13 - 4 9
2 Шполабудматеріали 3 12 - 6 7
3 «Альянс» 3 8 - 5 7
4 «Будище» 2 12 - 6 6
5 «Сміла» 3 13 - 8 5
6 Олімп-Елеваторторг 2 5 - 4 3
7 «Косарі» 3 4 - 7 3
8 «Зоря» 3 12 - 16 3
9 «Мелагрейн» 3 3 - 10 0
10 «Мрія» 3 5 - 13 0
11 «Михайлівка» 2 4 - 12 0
Зимова Бізнес-ліга
Команди
Матчі Різниця мячів Очки
1 «Фотоприлад» 2 8 - 3 6
2 ФК «Черкаси» 2 6 - 1 6
3 «Юрія-Фарм-ВМВ» 2 5 - 0 6
4 «Юрія-Фарм» 2 6 - 2 4
5 «Черкасигаз» 2 1 - 3 1
6 «Патріоти» 1 1 - 2 0
7 CHEMICAL 1 3 - 6 0
8 «Телеперформенс» 2 1 - 7 0
9 «Пламет» 2 0 - 7 0

freya

турнір 8х8

tenis

Ми в соціальних мережах

2 27   chs   images4190517

© 2011

Всі права захищено. Інформаційний партнер ТОВ "Довідкове бюро"