Вхід на сайт


Б. Кулинич про перемогу на Паралімпійських іграх та «немрію» грати у воротах
Неділя, 31 грудня 2017, 11:28

3112 кулинич

У інтерв’ю «Нова доба» відомий черкаський футболіст розповів про свій шлях у футбол та багато ще чого цікавого  

 

Як удалося потрапити до великого спорту, здобути дві вищі освіти та зібрати нагороди всіх найпрестижніших змагань світу до 26 років – відверто про своє життя розповідаєвідомий футболіст-воротар, чемпіон XVлітніх Паралімпійських ігор 2016 року в Ріо-де-Жанейро, кандидат у майстри спорту України Богдан Кулинич.

– Богдане, розкажіть, де Ви навчалися та чому обрали такий фах?
– Спершу навчався в Черкаському державному технологічному університеті, спеціальність абсолютно не пов’язана зі спортом – технолог-інженер харчової промисловості. У школі подобалася хімія, та й батьки підштовхнули до професії – у цій сфері працює тато. А от футболом займався з дитинства. Власне, змалку був дуже активним, відвідував чимало секцій – танці, Клуб юних моряків. Сам виявляв ініціативу, записувався до гуртків. Батьки ж казали, як встигатиму зі школою, то можу ходити, куди хочу. Та попри все різноманіття, футбол завжди переважав. Грав за команду в університеті. Тоді ж мені запропонували поїхати на збори й спробувати власні сили в грі за збірну. Підійшов, запросили до команди. У 2015 році, закінчивши ЧДТУ, вступив до львівського університету – пішов здобувати другу вищу освіту – тренера з футболу. Ось це вже був усвідомлений вибір, те, з чим прагну пов’язати майбутнє. 
– Така активність допомагає в житті?
– У моєму випадку – однозначно. Не можу всидіти на місці, навіть якщо мова йде про відпочинок. Поїхати на море й пролежати тиждень на пляжі – точно не про мене. Краще десь подорожувати, відкривати щось нове.

– У якому році почали грати за збірну? 
– Власне, до збірної потрапив у 2012 році, перед Олімпійськими іграми в Лондоні. Тоді з командою провів три збори, і хлопці поїхали на Ігри. Оскільки ж я був недосвідченим новачком, то лишився вдома. А на наступний рік підписав контракт і розпочалася плідна співпраця з участі й перемоги на Інтерконтинентальному кубку в Барселоні. 
– А все ж, присвятити життя футболу – це була мрія життя, чи так швидше склалися обставини?
– Однозначно перший варіант. Щоправда, як і всі хлопці, точно не мріяв грати у воротах. Усвідомлення, що в мене це добре виходить, прийшло десь років у тринадцять-чотирнадцять. А до того часу думалося: «Та які там ворота? Ні, я буду забивати – як Шевченко чи Ребров…». Хотілося бути зіркою, бігти вперед, вести до перемоги. 
– Після Барселони як складалося далі?
– Хоч і отримав запрошення грати в команді, та добре знав, що розслаблятися не можна, адже контракт підписується лише на рік. Тобто, якщо спортсмен не показуватиме результат, завжди буде ризик випасти зі збірної. У грі в будь-якому разі хтось на полі, а решта – на заміні. Та попри це, всі спортсмени – однаково високого рівня. Просто одним завдяки досвіду тренер довіряє більше, у когось є переваги над суперником. 
Так само і на зборах присутні 18 спортсменів, а на змагання тренер відбирає чотирнадцятьох, решта лишаються вдома. І, звісно ж, кожен хоче бути серед обраних – їхати, грати, здобувати нагороди. Тож запорука успіху – в постійній роботі над собою.
– Перемогу на Паралімпіаді в Ріо можна назвати найбільшим досягненням у спортивній кар’єрі?
– Певне, для більшості спортсменів участь в Паралімпіаді – найзаповітніша мрія. Хоча, якщо говорити про футбол, то тут можна трішки й посперечатися – все ж більше цінується чемпіонат світу. 
Але Паралімпіада – це дійсно наймасштабніший турнір, підготовка до якого починається заздалегідь до змагань. По закінченню Ігор у Лондоні 12-ого року, тренер розписав програму на чотири роки, щоб у хорошій формі підійти до поїздки в Ріо. До речі, після перемоги в Бразилії наша збірна стала найтитулованішою в світі. 

– Крім самореалізації, спорт, певне, дає ще й можливість подорожувати світом. Багато країн уже вдалося відвідати? 
– Часто друзі в розмові відзначають, що мені вдалося побувати вже там, і там, і тут... Бразилія, Аргентина, чи не вся Європа. Насправді ж, коли їдемо на збори, то абсолютно не маємо часу на подорожі. День складається з двох тренувань, між ними – відновлювальні процедури. 
За шістнадцять днів маємо один вихідний, коли можна десь поїхати. Тож, самі розумієте, на екскурсії лишається мало часу. І закордоном бачу традиційно одне й те ж: ворота, поле, тренажерна зала… Та все ж, навряд чи б стільки об’їздив у своєму віці, якби не футбол. 
– Футбол – дуже травматичний вид спорту… 
– …Це дійсно так, і за статистикою, більшість серйозних травм спортсмени отримують саме на тренуваннях. Бо ж не можна під час підготовки працювати у півсили – хочеш успіху, маєш викладатися на повну. Тож і буває, що граємо в одній команді, а хтось когось «ламає». 
Досить тяжко і морально на зборах, надто перед відповідальними чемпіонатами. Насичена програма: по кілька тижнів не буваєш удома, постійні фізичні навантаження – по два-три тренування вдень… Через виснаження трапляються й конфлікти. Звісно, у щось надсерйозне це не переростає, та все ж атмосфера напружена. Але в будь-якому колективі буває непросто, це життя. 
– Чим би хотіли займатися після завершення кар’єри футболіста? 
– Раніше думав, що поки молодий – головне навчатися, а там час і життя покажуть, як чинити далі. Але, спілкуючись із хлопцями, які вже закінчили спортивну кар’єру, зрозумів, що влаштуватися на роботу не так і просто. Адже тридцять років ти грав у футбол, займався улюбленою справою, ніде не працював з восьмої до шостої, а потім приходиш кудись із визначеним графіком, керівником, вимогами… Буває, що за сезон міняють по кілька робіт, а пристосуватися так і не можуть. 
Для себе в майбутньому хотів би займатися тренерською діяльністю, або ж працювати з дітками в школі. 
– Держава підтримує спортсменів, які показують такі серйозні результати?
– Найбільшу винагороду отримали за перемогу на Іграх. Але в підсумку це було не те, на що ми сподівалися і що обіцяли. Спершу й олімпійці, і паралімпійці мали отримати однакові грошові винагороди, насправді ж гонорар урізали втричі. Чому так, для нас загадка…
Крім винагород за перемоги на змаганнях, отримую зарплатню, стипендії. Та й тут є свої нюанси.
– Окрім футболу, яким живете, маєте ще якісь захоплення?
– Дуже люблю риболовлю, але останнім часом вирватися на такий відпочинок дуже важко. Збиралися компанією восени, десь у жовтні, на пару днів їздили до Дніпра на щуку. Уловом цьогоріч похвалитися не можу – якось увесь час не щастило з погодою.
– Про що Ви мрієте?
– Хочу розвиватися, досягати нових висот. Але, пробувши в команді чотири роки, здобув усі найпрестижніші нагороди: чемпіонат Європи, Інтерконтинентальний кубок, перемога на Паралімпійських іграх. Мріяв лиш про «золото» чемпіонату світу. У цьому році збулося й це – у вересні повернулися додому з перемогою.
Тож у спорті лишається лише збільшувати досягнення, ставати дворазовим-триразовим чемпіоном.
– Розкажіть про свою сім’ю.
– У мене дуже чудова сім’я. Живу з батьками і сестрою. Поки що неодружений і найближчим часом не збираюся (сміється – авт.). З однієї сторони, весь час забирає спорт, з іншої – якось і не хочеться... Та колись і до цього дійде. 
– Відчуваєте себе щасливою людиною? І в чому ваше щастя?
– Нещодавно прочитав вислів: «Щастя – це можливість прокидатися зранку і лягати спати ввечері, а між цими двома заняттями робити справи, які тобі до душі й приносять задоволення». У мене поки так і виходить робити… певно, це і є щастя. 

 
Афіша

баннер

Чемпіонат України 2018/19 рр. U-19
Команди
Матчі Різниця мячів Очки
1 "Голкіпер" 6 14 - 4 13
2 ФК "Петриківка" 5 14 - 5 12
3 МФК "Кремінь" 5 13 - 9 10
4 МСК "Дніпро" 6 7 - 7 9
5 "Металург" 4 8 - 5 7
6 "Маолдіс" 6 7 - 12 7
7 ФК "Нікополь" 6 7 - 16 3
8 ДЮФК "Олімпік" 6 7 - 19 1

 

                 ОГОЛОШУЄТЬСЯ

прийом заявок на участь у:

– Чемпіонаті Черкаської обл. з футзалу

у трьох лігах – екстра-ліга, вища ліга, І ліга

(Черкаси, СК «Будівельник»)

– Кубку Черкаської області з футзалу

Змагання проходитимуть у кілька етапів з

формуванням груп затериторіальним принципом

– «Бізнес-ліга» з футзалу у двох лігах:

«Корпоративна ліга» і «Бренд-ліга»

(місце проведення: Черкаси, СК «Сокіл»

(знаходиться на КП «Центральний стадіон»).   

Детальніша інформація:

093-519-35-45, 063-134-44-21

плакат

 

черкаський-спорт

Реклама n

Интернет-магазин Store.volleyball.ua

freya

 

ОГОЛОШЕННЯ

«Черкаський спорт» запрошує на роботу менеджера з реклами. Офіційне працевлаштування. Резюме надсилати на електронну адресу: cherkassy-sport@ukr.net

Ми в соціальних мережах

2 27   chs   images4190517

© 2011

Всі права захищено. Інформаційний партнер ТОВ "Довідкове бюро"