Вхід на сайт


Б. Кулинич про перемогу на Паралімпійських іграх та «немрію» грати у воротах
Неділя, 31 грудня 2017, 11:28

3112 кулинич

У інтерв’ю «Нова доба» відомий черкаський футболіст розповів про свій шлях у футбол та багато ще чого цікавого  

 

Як удалося потрапити до великого спорту, здобути дві вищі освіти та зібрати нагороди всіх найпрестижніших змагань світу до 26 років – відверто про своє життя розповідаєвідомий футболіст-воротар, чемпіон XVлітніх Паралімпійських ігор 2016 року в Ріо-де-Жанейро, кандидат у майстри спорту України Богдан Кулинич.

– Богдане, розкажіть, де Ви навчалися та чому обрали такий фах?
– Спершу навчався в Черкаському державному технологічному університеті, спеціальність абсолютно не пов’язана зі спортом – технолог-інженер харчової промисловості. У школі подобалася хімія, та й батьки підштовхнули до професії – у цій сфері працює тато. А от футболом займався з дитинства. Власне, змалку був дуже активним, відвідував чимало секцій – танці, Клуб юних моряків. Сам виявляв ініціативу, записувався до гуртків. Батьки ж казали, як встигатиму зі школою, то можу ходити, куди хочу. Та попри все різноманіття, футбол завжди переважав. Грав за команду в університеті. Тоді ж мені запропонували поїхати на збори й спробувати власні сили в грі за збірну. Підійшов, запросили до команди. У 2015 році, закінчивши ЧДТУ, вступив до львівського університету – пішов здобувати другу вищу освіту – тренера з футболу. Ось це вже був усвідомлений вибір, те, з чим прагну пов’язати майбутнє. 
– Така активність допомагає в житті?
– У моєму випадку – однозначно. Не можу всидіти на місці, навіть якщо мова йде про відпочинок. Поїхати на море й пролежати тиждень на пляжі – точно не про мене. Краще десь подорожувати, відкривати щось нове.

– У якому році почали грати за збірну? 
– Власне, до збірної потрапив у 2012 році, перед Олімпійськими іграми в Лондоні. Тоді з командою провів три збори, і хлопці поїхали на Ігри. Оскільки ж я був недосвідченим новачком, то лишився вдома. А на наступний рік підписав контракт і розпочалася плідна співпраця з участі й перемоги на Інтерконтинентальному кубку в Барселоні. 
– А все ж, присвятити життя футболу – це була мрія життя, чи так швидше склалися обставини?
– Однозначно перший варіант. Щоправда, як і всі хлопці, точно не мріяв грати у воротах. Усвідомлення, що в мене це добре виходить, прийшло десь років у тринадцять-чотирнадцять. А до того часу думалося: «Та які там ворота? Ні, я буду забивати – як Шевченко чи Ребров…». Хотілося бути зіркою, бігти вперед, вести до перемоги. 
– Після Барселони як складалося далі?
– Хоч і отримав запрошення грати в команді, та добре знав, що розслаблятися не можна, адже контракт підписується лише на рік. Тобто, якщо спортсмен не показуватиме результат, завжди буде ризик випасти зі збірної. У грі в будь-якому разі хтось на полі, а решта – на заміні. Та попри це, всі спортсмени – однаково високого рівня. Просто одним завдяки досвіду тренер довіряє більше, у когось є переваги над суперником. 
Так само і на зборах присутні 18 спортсменів, а на змагання тренер відбирає чотирнадцятьох, решта лишаються вдома. І, звісно ж, кожен хоче бути серед обраних – їхати, грати, здобувати нагороди. Тож запорука успіху – в постійній роботі над собою.
– Перемогу на Паралімпіаді в Ріо можна назвати найбільшим досягненням у спортивній кар’єрі?
– Певне, для більшості спортсменів участь в Паралімпіаді – найзаповітніша мрія. Хоча, якщо говорити про футбол, то тут можна трішки й посперечатися – все ж більше цінується чемпіонат світу. 
Але Паралімпіада – це дійсно наймасштабніший турнір, підготовка до якого починається заздалегідь до змагань. По закінченню Ігор у Лондоні 12-ого року, тренер розписав програму на чотири роки, щоб у хорошій формі підійти до поїздки в Ріо. До речі, після перемоги в Бразилії наша збірна стала найтитулованішою в світі. 

– Крім самореалізації, спорт, певне, дає ще й можливість подорожувати світом. Багато країн уже вдалося відвідати? 
– Часто друзі в розмові відзначають, що мені вдалося побувати вже там, і там, і тут... Бразилія, Аргентина, чи не вся Європа. Насправді ж, коли їдемо на збори, то абсолютно не маємо часу на подорожі. День складається з двох тренувань, між ними – відновлювальні процедури. 
За шістнадцять днів маємо один вихідний, коли можна десь поїхати. Тож, самі розумієте, на екскурсії лишається мало часу. І закордоном бачу традиційно одне й те ж: ворота, поле, тренажерна зала… Та все ж, навряд чи б стільки об’їздив у своєму віці, якби не футбол. 
– Футбол – дуже травматичний вид спорту… 
– …Це дійсно так, і за статистикою, більшість серйозних травм спортсмени отримують саме на тренуваннях. Бо ж не можна під час підготовки працювати у півсили – хочеш успіху, маєш викладатися на повну. Тож і буває, що граємо в одній команді, а хтось когось «ламає». 
Досить тяжко і морально на зборах, надто перед відповідальними чемпіонатами. Насичена програма: по кілька тижнів не буваєш удома, постійні фізичні навантаження – по два-три тренування вдень… Через виснаження трапляються й конфлікти. Звісно, у щось надсерйозне це не переростає, та все ж атмосфера напружена. Але в будь-якому колективі буває непросто, це життя. 
– Чим би хотіли займатися після завершення кар’єри футболіста? 
– Раніше думав, що поки молодий – головне навчатися, а там час і життя покажуть, як чинити далі. Але, спілкуючись із хлопцями, які вже закінчили спортивну кар’єру, зрозумів, що влаштуватися на роботу не так і просто. Адже тридцять років ти грав у футбол, займався улюбленою справою, ніде не працював з восьмої до шостої, а потім приходиш кудись із визначеним графіком, керівником, вимогами… Буває, що за сезон міняють по кілька робіт, а пристосуватися так і не можуть. 
Для себе в майбутньому хотів би займатися тренерською діяльністю, або ж працювати з дітками в школі. 
– Держава підтримує спортсменів, які показують такі серйозні результати?
– Найбільшу винагороду отримали за перемогу на Іграх. Але в підсумку це було не те, на що ми сподівалися і що обіцяли. Спершу й олімпійці, і паралімпійці мали отримати однакові грошові винагороди, насправді ж гонорар урізали втричі. Чому так, для нас загадка…
Крім винагород за перемоги на змаганнях, отримую зарплатню, стипендії. Та й тут є свої нюанси.
– Окрім футболу, яким живете, маєте ще якісь захоплення?
– Дуже люблю риболовлю, але останнім часом вирватися на такий відпочинок дуже важко. Збиралися компанією восени, десь у жовтні, на пару днів їздили до Дніпра на щуку. Уловом цьогоріч похвалитися не можу – якось увесь час не щастило з погодою.
– Про що Ви мрієте?
– Хочу розвиватися, досягати нових висот. Але, пробувши в команді чотири роки, здобув усі найпрестижніші нагороди: чемпіонат Європи, Інтерконтинентальний кубок, перемога на Паралімпійських іграх. Мріяв лиш про «золото» чемпіонату світу. У цьому році збулося й це – у вересні повернулися додому з перемогою.
Тож у спорті лишається лише збільшувати досягнення, ставати дворазовим-триразовим чемпіоном.
– Розкажіть про свою сім’ю.
– У мене дуже чудова сім’я. Живу з батьками і сестрою. Поки що неодружений і найближчим часом не збираюся (сміється – авт.). З однієї сторони, весь час забирає спорт, з іншої – якось і не хочеться... Та колись і до цього дійде. 
– Відчуваєте себе щасливою людиною? І в чому ваше щастя?
– Нещодавно прочитав вислів: «Щастя – це можливість прокидатися зранку і лягати спати ввечері, а між цими двома заняттями робити справи, які тобі до душі й приносять задоволення». У мене поки так і виходить робити… певно, це і є щастя. 

 
Футзал. Чемпіонат України. І ліга
Команди
Матчі Різниця мячів Очки
1 «Віза-Вторма» 13 69 - 18 31
2 «Авангард» 12 54 - 23 27
3 Food Centre-СумДУ 11 42 - 22 27
4 Епіцентр К-Таїрова 11 59 - 35 19
5 «Атлетік» 13 59 - 55 18
6 «Рятувальник» 10 38 - 36 17
7 «Ураган-2-КФВ» 11 27 - 34 9
8 НФК «Черкаси» 15 28 - 86 9
9 «Кобра» 12 14 - 81 0
Чемпіон. обл. Екстраліга (1-4 місця)
Команди
Матчі Різниця мячів Очки
1 «Шарм» 1 2 - 1 3
2 «Край» 1 1 - 1 1
3 ЛНЗ 1 1 - 1 1
4 «Майфон» 1 1 - 2 0
Чемпіон. обл. Екстраліга (5-7 місця)
Команди
Матчі Різниця мячів Очки
1 «Цетус» 1 5 - 1 3
2 «Енергія» 0 0 - 0 0
3 «Рувер» 1 1 - 5 0
Чемпіонат обл. Вища ліга (1-4 місця)
Команди
Матчі Різниця мячів Очки
1 «Наша Ряба» 1 6 - 0 3
2 «Хімелектробуд» 1 7 - 2 3
3 «Карбон» 1 2 - 7 0
4 «Колос» 1 0 - 6 0
Чемпіонат обл. Вища ліга (5-8 місця)
Команди
Матчі Різниця мячів Очки
1 «Рятівник-2» 1 6 - 0 3
2 «Яснозір’я» 1 3 - 1 3
3 Шполабудматеріали 1 1 - 3 0
4 «Громада» 1 0 - 6 0
Чемпіонат обл. Перша ліга
Команди
Матчі Різниця мячів Очки
1 «Вектра» 10 32 - 12 23
2 «Гермес» 11 38 - 24 22
3 «Патріот» 10 45 - 21 21
4 «Слобода» 10 29 - 21 20
5 Єрківська ОТГ 10 30 - 26 20
6 «Сміла» 10 35 - 23 19
7 «Альянс» 10 26 - 23 16
8 «Granada-Makros» 10 38 - 40 16
9 «Юнайтед» 10 27 - 36 10
10 «Старий город» 10 15 - 32 8
11 «Служба порятунку» 10 30 - 41 6
12 «Агро-старт» 11 25 - 44 5
13 «Юніт» 10 14 - 41 4
плакат

 

IMG-acfd21f48fedf12c91000e09ea36554c-V

baners 

Реклама n

Интернет-магазин Store.volleyball.ua

freya

Ми в соціальних мережах

2 27   chs   images4190517

© 2011

Всі права захищено. Інформаційний партнер ТОВ "Довідкове бюро"