Вхід на сайт


Б. Кулинич про перемогу на Паралімпійських іграх та «немрію» грати у воротах
Неділя, 31 грудня 2017, 11:28

3112 кулинич

У інтерв’ю «Нова доба» відомий черкаський футболіст розповів про свій шлях у футбол та багато ще чого цікавого  

 

Як удалося потрапити до великого спорту, здобути дві вищі освіти та зібрати нагороди всіх найпрестижніших змагань світу до 26 років – відверто про своє життя розповідаєвідомий футболіст-воротар, чемпіон XVлітніх Паралімпійських ігор 2016 року в Ріо-де-Жанейро, кандидат у майстри спорту України Богдан Кулинич.

– Богдане, розкажіть, де Ви навчалися та чому обрали такий фах?
– Спершу навчався в Черкаському державному технологічному університеті, спеціальність абсолютно не пов’язана зі спортом – технолог-інженер харчової промисловості. У школі подобалася хімія, та й батьки підштовхнули до професії – у цій сфері працює тато. А от футболом займався з дитинства. Власне, змалку був дуже активним, відвідував чимало секцій – танці, Клуб юних моряків. Сам виявляв ініціативу, записувався до гуртків. Батьки ж казали, як встигатиму зі школою, то можу ходити, куди хочу. Та попри все різноманіття, футбол завжди переважав. Грав за команду в університеті. Тоді ж мені запропонували поїхати на збори й спробувати власні сили в грі за збірну. Підійшов, запросили до команди. У 2015 році, закінчивши ЧДТУ, вступив до львівського університету – пішов здобувати другу вищу освіту – тренера з футболу. Ось це вже був усвідомлений вибір, те, з чим прагну пов’язати майбутнє. 
– Така активність допомагає в житті?
– У моєму випадку – однозначно. Не можу всидіти на місці, навіть якщо мова йде про відпочинок. Поїхати на море й пролежати тиждень на пляжі – точно не про мене. Краще десь подорожувати, відкривати щось нове.

– У якому році почали грати за збірну? 
– Власне, до збірної потрапив у 2012 році, перед Олімпійськими іграми в Лондоні. Тоді з командою провів три збори, і хлопці поїхали на Ігри. Оскільки ж я був недосвідченим новачком, то лишився вдома. А на наступний рік підписав контракт і розпочалася плідна співпраця з участі й перемоги на Інтерконтинентальному кубку в Барселоні. 
– А все ж, присвятити життя футболу – це була мрія життя, чи так швидше склалися обставини?
– Однозначно перший варіант. Щоправда, як і всі хлопці, точно не мріяв грати у воротах. Усвідомлення, що в мене це добре виходить, прийшло десь років у тринадцять-чотирнадцять. А до того часу думалося: «Та які там ворота? Ні, я буду забивати – як Шевченко чи Ребров…». Хотілося бути зіркою, бігти вперед, вести до перемоги. 
– Після Барселони як складалося далі?
– Хоч і отримав запрошення грати в команді, та добре знав, що розслаблятися не можна, адже контракт підписується лише на рік. Тобто, якщо спортсмен не показуватиме результат, завжди буде ризик випасти зі збірної. У грі в будь-якому разі хтось на полі, а решта – на заміні. Та попри це, всі спортсмени – однаково високого рівня. Просто одним завдяки досвіду тренер довіряє більше, у когось є переваги над суперником. 
Так само і на зборах присутні 18 спортсменів, а на змагання тренер відбирає чотирнадцятьох, решта лишаються вдома. І, звісно ж, кожен хоче бути серед обраних – їхати, грати, здобувати нагороди. Тож запорука успіху – в постійній роботі над собою.
– Перемогу на Паралімпіаді в Ріо можна назвати найбільшим досягненням у спортивній кар’єрі?
– Певне, для більшості спортсменів участь в Паралімпіаді – найзаповітніша мрія. Хоча, якщо говорити про футбол, то тут можна трішки й посперечатися – все ж більше цінується чемпіонат світу. 
Але Паралімпіада – це дійсно наймасштабніший турнір, підготовка до якого починається заздалегідь до змагань. По закінченню Ігор у Лондоні 12-ого року, тренер розписав програму на чотири роки, щоб у хорошій формі підійти до поїздки в Ріо. До речі, після перемоги в Бразилії наша збірна стала найтитулованішою в світі. 

– Крім самореалізації, спорт, певне, дає ще й можливість подорожувати світом. Багато країн уже вдалося відвідати? 
– Часто друзі в розмові відзначають, що мені вдалося побувати вже там, і там, і тут... Бразилія, Аргентина, чи не вся Європа. Насправді ж, коли їдемо на збори, то абсолютно не маємо часу на подорожі. День складається з двох тренувань, між ними – відновлювальні процедури. 
За шістнадцять днів маємо один вихідний, коли можна десь поїхати. Тож, самі розумієте, на екскурсії лишається мало часу. І закордоном бачу традиційно одне й те ж: ворота, поле, тренажерна зала… Та все ж, навряд чи б стільки об’їздив у своєму віці, якби не футбол. 
– Футбол – дуже травматичний вид спорту… 
– …Це дійсно так, і за статистикою, більшість серйозних травм спортсмени отримують саме на тренуваннях. Бо ж не можна під час підготовки працювати у півсили – хочеш успіху, маєш викладатися на повну. Тож і буває, що граємо в одній команді, а хтось когось «ламає». 
Досить тяжко і морально на зборах, надто перед відповідальними чемпіонатами. Насичена програма: по кілька тижнів не буваєш удома, постійні фізичні навантаження – по два-три тренування вдень… Через виснаження трапляються й конфлікти. Звісно, у щось надсерйозне це не переростає, та все ж атмосфера напружена. Але в будь-якому колективі буває непросто, це життя. 
– Чим би хотіли займатися після завершення кар’єри футболіста? 
– Раніше думав, що поки молодий – головне навчатися, а там час і життя покажуть, як чинити далі. Але, спілкуючись із хлопцями, які вже закінчили спортивну кар’єру, зрозумів, що влаштуватися на роботу не так і просто. Адже тридцять років ти грав у футбол, займався улюбленою справою, ніде не працював з восьмої до шостої, а потім приходиш кудись із визначеним графіком, керівником, вимогами… Буває, що за сезон міняють по кілька робіт, а пристосуватися так і не можуть. 
Для себе в майбутньому хотів би займатися тренерською діяльністю, або ж працювати з дітками в школі. 
– Держава підтримує спортсменів, які показують такі серйозні результати?
– Найбільшу винагороду отримали за перемогу на Іграх. Але в підсумку це було не те, на що ми сподівалися і що обіцяли. Спершу й олімпійці, і паралімпійці мали отримати однакові грошові винагороди, насправді ж гонорар урізали втричі. Чому так, для нас загадка…
Крім винагород за перемоги на змаганнях, отримую зарплатню, стипендії. Та й тут є свої нюанси.
– Окрім футболу, яким живете, маєте ще якісь захоплення?
– Дуже люблю риболовлю, але останнім часом вирватися на такий відпочинок дуже важко. Збиралися компанією восени, десь у жовтні, на пару днів їздили до Дніпра на щуку. Уловом цьогоріч похвалитися не можу – якось увесь час не щастило з погодою.
– Про що Ви мрієте?
– Хочу розвиватися, досягати нових висот. Але, пробувши в команді чотири роки, здобув усі найпрестижніші нагороди: чемпіонат Європи, Інтерконтинентальний кубок, перемога на Паралімпійських іграх. Мріяв лиш про «золото» чемпіонату світу. У цьому році збулося й це – у вересні повернулися додому з перемогою.
Тож у спорті лишається лише збільшувати досягнення, ставати дворазовим-триразовим чемпіоном.
– Розкажіть про свою сім’ю.
– У мене дуже чудова сім’я. Живу з батьками і сестрою. Поки що неодружений і найближчим часом не збираюся (сміється – авт.). З однієї сторони, весь час забирає спорт, з іншої – якось і не хочеться... Та колись і до цього дійде. 
– Відчуваєте себе щасливою людиною? І в чому ваше щастя?
– Нещодавно прочитав вислів: «Щастя – це можливість прокидатися зранку і лягати спати ввечері, а між цими двома заняттями робити справи, які тобі до душі й приносять задоволення». У мене поки так і виходить робити… певно, це і є щастя. 

 
Футзал. Чемпіонат України. І ліга
Команди
Матчі Різниця мячів Очки
1 АРПІ 11 40 - 24 26
2 "Дніпро" 10 38 - 28 14
3 МКВ 10 27 - 31 13
4 "СумДУ" 11 21 - 43 7
Футзал. Чемпіонат України. ІІ ліга
Команди
Матчі Різниця мячів Очки
1 "Orange" 6 25 - 17 11
2 "Шевченків Край" 5 20 - 13 8
3 "Геологія" 5 27 - 25 8
4 "Майстер Мілк" 6 19 - 36 2
Чемп. обл. Ексталіга. 1-4 місця
Команди
Матчі Різниця мячів Очки
1 «Шарм» 1 1 - 0 3
2 «Дніпро» 1 1 - 1 1
3 «ПП Валюк» 1 1 - 1 1
4 «TITAN» 1 0 - 1 0
Чемп. обл. Екстраліга. 5-8 місця
Команди
Матчі Різниця мячів Очки
1 «Шевченків край» 1 5 - 2 3
2 «Рувер» 1 1 - 1 1
3 «Одна Родина» 1 1 - 1 1
4 «Цетус» 1 2 - 5 0
Чемпіонат обл. Вища ліга
Команди
Матчі Різниця мячів Очки
1 «Яснозір’я» 9 44 - 19 24
2 «Громада» 9 41 - 24 21
3 «Катеринопіль» 9 30 - 19 18
4 «Рятівник» 9 30 - 22 16
5 «Росава-Наша Ряба» 9 26 - 24 15
6 «Хімелектробуд» 9 23 - 26 13
7 «ПД Пивас» 10 27 - 36 10
8 «Митниця» 9 18 - 28 10
9 «Металіст» 9 18 - 27 8
10 «Шевченків край-2» 9 21 - 30 7
11 «Слобода» 9 6 - 29 3
Чемпіонат обл. Перша ліга
Команди
Матчі Різниця мячів Очки
1 Шполабудматеріали 10 45 - 16 26
2 «Сміла» 9 43 - 21 20
3 «Капрі-Трейд» 9 32 - 16 19
4 «Будище» 9 35 - 24 19
5 «Косарі» 9 27 - 25 15
6 «Альянс» 9 22 - 21 14
7 Олімп-Елеваторторг 9 24 - 21 13
8 «Зоря» 9 37 - 49 12
9 «Михайлівка» 9 20 - 39 4
10 «Мелагрейн» 9 17 - 40 1
11 «Мрія» 9 18 - 48 1
Зимова Бізнес-ліга
Команди
Матчі Різниця мячів Очки
1 ФК «Черкаси» 8 40 - 14 21
2 «Юрія-Фарм» 8 32 - 16 19
3 «Фотоприлад» 8 40 - 22 15
4 «Черкасигаз» 8 23 - 14 14
5 «Патріоти» 8 16 - 11 12
6 CHEMICAL 8 21 - 24 10
7 «Юрія-Фарм-ВМВ» 8 14 - 33 7
8 «Пламет» 8 11 - 27 6
9 «Телеперформенс» 8 11 - 47 0

freya

Ми в соціальних мережах

2 27   chs   images4190517

© 2011

Всі права захищено. Інформаційний партнер ТОВ "Довідкове бюро"