31 Березня, 2020
Про хокей на Черкащині розповідає керівник відокремленого підрозділу ФХУ в Черкаській області Артур Бакрадзе.
– Артур Вахтангович, яка ситуація з хокеєм в Вашій області?
– Наприкінці 2018-го року в нашому місті, на території біля футбольного стадіону з’явилась ковзанка зі штучним льодом, як в народі її називають «дутик».
– Чия була ініціатива зі встановлення цього льодового майданчика? Хто її власник, якщо це не комерційна таємниця?
– Ця ковзанка була встановлена бізнесменами з Кропивницького, але ми провели чимало підготовчо-організаційних робіт для реалізації цього проекту. Отримали підтримку місцевої влади, керівництва футбольного стадіону – доволі швидко і взаємовигідно для всіх сторін знайшли спільний компроміс.
– Хто займається хокеєм на цьому майданчику? Дорослі, діти?
– В місті з жовтня 2019-го року існує КДЮСШ в який займається близько 60 дітей різного віку від 6 до 14 років. Поява стандартного хокейного майданчика створила необхідні умови для значної популяризації нашої гри на Черкащині.
– Хто тренує дітей? Як і де Вам вдалося знайти фахівців для впровадження тренувального процесу?
– В нашій КДЮСШ штатно працюють три тренери: місцевий спеціаліст Олександр Шевченко і «легіонер» з Вінниці Олег Окрема, яким, можна сказати, на громадських засадах допомагає Андрій Обремський. Хлопці користуються повагою у юних хокеїстів, віддаючись на всі 100 улюбленій справі.
– Чи планували ви заявляти команди від своєю КДЮСШ в розіграш УМХЛ?
– На початку квітня місяця цього року ми хотіли провести турнір для дітей 2005 року народження, а вже з наступного сезону хотіли заявити нашу команду в першість УМХЛ. Але життя внесло свої корективи, поставивши на паузу ці плани. Сподіваюсь що наші прагнення будуть, саме, відтерміновані, а не скасовані, не хотілось би, щоб був зневілюваний величезний обсяг робіт, проведений нашими маленькими вихованцями, їх батьками і тренерським штабом нашої КДЮСШ.
– До речі, щодо батьків? Наскільки їм доводиться брати участь у фінансуванні дитячих команд?
– В першу чергу, хочу зауважити, що власники льодової арени не брали з нашої КДЮСШ гроші за оренду льоду, і цей чинник став доволі важливим на початковому етапі створення дитячої школи. Як на мене – це приклад соціально-орієнтованого бізнесу і усвідомлення значимості дитячого спорту в системі цінностей сучасного суспільства. Цей фактор, звичайно, зняв чималу фінансову складову з нас, керівництва школи і батьків дітей, які вкладають в своїх дітей (власне, так само,як це відбувається в усьому світі), купуючи форми, ключки, ковзани… Але, навіть за таких складних умов, серед наших батьків є такі, котрі не тільки забезпечують власних дітлахів, а й додатково підтримують школу в цілому. Їх внесок в цьому плані важко переоцінити. Взагалі, хочу зазначити, що наша черкаська хокейна школа – це як родина, чи комуна, всі члени якої зосереджені на максимально ефективній роботі для досягнення мрії і мети своїх дітей: розвитку і популяризацією цієї гри в нашій області.
Ми, наразі, на самому початку нашого шляху, але, переконаний, що вектор розвитку обраний правильний, а наполеглива і методична праця дадуть нам змогу невдовзі мати у своєму розпорядженні якісно підготовлених хокеїстів. Тим більше, що, хочу наголосити ще раз: з цієї точки зору в нашому місті всі однодумці і партнери: і мерія, і керівництво стадіону, і батьки і тренери…
– Дякую Вам за співбесіду і з нетерпінням чекаємо, що Черкаси невдовзі матимуть власних вихованців, які гідно представлятимуть край Тараса Шевченка і Богдана Хмельницького в дитячих, а, в подальшому, і дорослих всеукраїнських спортивних змаганнях.