До 10-річчя «Черкаського спорту». РЕТРО-ІНТЕРВ’Ю: Ігор Приходько, 02 березня 2012 року

2 Липня, 2021

У вересні 2021 року «ЧЕРКАСЬКОМУ СПОРТУ» виповнюється десять років і з цієї нагоди ми публікуємо інтерв’ю різних років, що були одними з цікавих і пам’ятних

02 березня 2012 року

Онлайн конференція з Ігорем Приходьком

(запитання від журналістів та читачів сайту)

 Пропонуємо вашій увазі текстову онлайн конференцію з майстром спорту міжнародного класу з кікбоксингу, чемпіоном Європита світу – Ігорем Приходьком.

Як ви вважаєте, перемога у всесвітньому чемпіонаті є найбільшим досягненням у вашій кар’єрі?

Перемога у всесвітніх іграх, звісно, одна з найвагоміших у моїй кар”єрі. З

Ви починали з боксу, чому перейшли до кікбоксингу?

Все просто. Я не з Черкас, а з Прилук. Спочатку почав займатися кікбоксингом, а потім перейшов на бокс. Чому? Бо кікбоксинг не дуже культивувався. Коли приїхав до Черкаси, то продовжував займатися боксом, але для того, щоб бути пршим треба були кошти на різноманітні збори. Склалось так, що спробував себе у кікбоксингу. Спробував і виграв. І мої тренери, Ткаченко і Патрус, запропонували мені займатись кікбоксингом. Мене це зацікавило, оскільки ще молодий. Я не пожалкува, що перейшов до кікбоксингу, адже я тут самореалізувався і цей вид спорту нічим не гірший від боксу. Дехто каже, що а ккік переходять погані боксери. Це не так. Не можна порівнювати ці види спорту. Треба пристосовувватись, оскільки це інший такт, темп.

На вашу думку, чому кікбоксинг не олімпійський вид спорту?

Це проблема  фінансування. Оскільки, щоб кік став олімпійським видом, то треба “прибрати” якийсь інший вид спорту. Це закулісні ігри.Можливо хтось цього не хоче, можливо навіть президент федерації. Немає різниці чи це олімпійський вид спорту чи ні. І до того і до того треба готуватись. Як в боксі тебе б”ють, так і в кік. Можливо в боксі спорсмени більш розкручені, бо є бангато спонсорів, боїв. Це індустрія. Аби це все фінансування пустити в кік, то він би був неменш популярним.

Яка найсерьйозніша перемога у вашій кар’єрі?

Це чемпіонат міста, оскільки я дуже боявся і преживав. Коли виграв, то став більш упевненим у собі.

У якому віці Ви почали займатися спортом?

Хотів займатися спортом скільки себе пам’ятаю. Вандам був мій телевізійний кумир. Але зараз розумію, що це все дуже нереально. У 9 класі записався на бокс. А на 3 курсі я почав серйозно займатися спортом. За рік став майстром спорту.

Чи маєте хобі?

Люлблю ходити в кіно з дружиною та гуляти з собакою батьків.

Чи мали кумирів?

Ні, для мене головне, щоб людина була адекватна та з ним було приємно спілкуватись. Дуже поважаю Віталія Кличко.

Чи дотримуєтесь якогось спеціального режиму харчування?

Це психологічний стрес. Звісно, що не дотримуюсь якогось режиму в повсякденному житті. А перед змаганнями, звісно, намагаюсь за цим слідкувати. Правильно харчуюсь, лягаю раніше спати і тп.

Чи не гадаєте, що у нашому спорті мало спонсорів?

Та взагалі немає спонсорів. Хотілося б, щоб було багато людей, молодх люде, яким це було не байдуже. При СРСР популризація спорту була ліпша. Зараз же немає навіть нормальних майданчиків. Має бути підтримка керівництва області. Я хотів би вірити в це. Я також популяризую спорт. Але щоб поїхати на змагання потрібні бути кошти. Тренер заробляє не більше півтори тисячі гривень. Тому зчасом тренери просто розчаровуються. Руки опускаються. Немає підтримки. А вона має бути. Міський голова має брати і піднімати своє місто. Без їхньої допомоги нічого не буде.

Чи є серед ваших учнів ті, на яких ви ставите ставку?

У мен багато спортсменів з перемогами і я можу повести їх на змагання за кордон, але на це потрібні кошти. Можливо вони б виступали не гірше ніж я, але немає для цього фінансового підгрунтя. Банальна нестача коштів Будуть кошти – будуть чемпіони. Зараз виживаємо на ентузіазмі батьків та моєму.

У якій країні  сподобалось найбільше?

Взагалі за кордоном добре. Для людей там всі умови. Найкраще було в Пекіні. Там дуже привітні люди. Потім Ірландія та Польша. Флешку виклацав за день.

Якщо б не кікбоксинг, то чим би ви займались?

Я закінчував музикальну школу по класу труба. Друзі записалися раніше, а я випадково пішов з ними, так і провчився п’ять років. Будучи у старгих класах, пригадую, то мене навіть ще запрошували грати в оркестрі. Тому, мабуть, грав би на трубі.

Бій, який запам’ятався найбільше?

На Кубку України з боксу. Полуфінальний поєдинок був дуже запеклий. Я виграв із рахунком 13-14. був дуже важкий і виснажливий бій. Пам’ятаю його як зараз. А з неприємних – нещодавно програв спортсмену з Італії. Готувався всього місяць, мав травму. Маю наміри взяти реванш.

Чому  не виступає ваш колега Черкаський?

Це все фінанси. Унього з’явилась сім’я, треба допомагати батькам. Більше часу виділяє іншому. Але знаєте, декілька днів назад чув, що він їхатиме на чемпіонат України.

Чи не думаєте про відкриття спортзалу?

Думав, але дуже важко в місті вибить спортзал. Фінансові затрати дуже великі. Методика мого тренування включає і бокс, і кікбоксинг, і карате. Тому в моєму залі не культивувався б лише один вид спорту.