«Футбол Уманщини від Ігоря Соболенка»: інтерв’ю з гравцем СК «Базис» С.Мачульським. Частина II.

3 Січень, 2020

Продовження розмови Ігоря Соболенка з епатажним учасником обласного чемпіонату з футболу

Початок ТУТ

Частина друга. Початок… Ватутіно…

  1. Ну з сезоном останнім розібралися. Давай тоді детальніше по всій твоїй кар’єрі. Коли і де народився? Хто батьки?

Народився я 28жовтня 1984 року в місті Ватутіно. Але все своє свідоме шкільне життя прожив у селі Юрківка, що на берегах річки Шполка. Звенигородського району, щоб не переплутали з тією, де Тьома Тепляков кролів вирощує)))

Мама – Валентина Іванівна, шеф-кухар за спеціальністю, а років десять назад стала викладачем цієї справи в Ватутінському ПТУ. Батько, каже, колись працював в міліції, я його цим душу))) Але відколи я пам’ятаю, то все життя був водієм!

  1. Коли в твоєму житті появився футбол?

Та з ранніх років він мені подобався. ДЮСШ в селі не було, тому уроки фізкультури та після школи з хлопцями на майданчику! А ще на вулиці заруби були, не один забор упав)))) Завжди збиралися з старшими грати у футбол в певний час. Але пам’ятаю, як сьогодні, це була зима і бігали в залі. Я вже був десь 5-6 клас. До нас прийшов побігати незнайомий для мене тоді чоловік. Це був Ткаченко Олександр Володимирович (згодом мій перший тренер). І після цього він мене запросив на тренування в ДЮСШ м.Ватутіно. Тоді і розпочався, так би мовити, мій Футбольний похід))) 10 км на тренування на велосипеді і 10 км після додому, в сніг, дощ, ожеледицю))))))

  1. То в тебе кожне тренування було плюс двадцять кілометрів велосипедом чи пішком. Може там було закладено той запас міцності?))) Які найяскравіші спогади з дитячого футболу? Які успіхи? Чи хтось, з ким ти розпочинав, згодом грав в дорослому футболі?

Так, велосипед був моїм другом на тренування і в школу!))) Я думаю, що він заклав фундамент ))) З дитячих спогадів, мабуть, самим яскравим є фінал одного із зимових турнірів в залі, де я забив два чи три м’ячі в фіналі. В дитячому футболі я взагалі був стабільним гравцем «банки»))) Мене навіть переводили із моєї групи в меншу)))) Якщо чесно, то все було на виживання. Я був одним із села і за це багато чого прийшлось терпіти! Мабуть це і загартувало мій характер! Було морально важко, але, аналізуючи, я десь цьому і радий!

А з приводу того чи заграв хтось, то я не пригадаю. В юнацьких роках подавали великі надії дехто з хлопців, навіть планували забрати їх ,але так і не склалося. Була справжня школа виживання!))))))

  1. На матчі дорослої команди, наприклад, того таки Ватутіно ходив? А в твоєму селі була своя доросла команда?

Так, ходив. Тоді у Ватутіно була дуже хороша команда, яка грала в декількох вікових групах на чемпіонат країни, не пам’ятаю формат, чесно кажучи, але рівень був дуже високий. Веніамін Григорович був тоді в топі))))) На чемпіонат області була команда, але не надто високі досягнення я застав. В моєму селі була команда районного рівня, де підтримка була місцевого колгоспу. Але недовго.

Пам’ятаю, колись мені видали форму і я на радощах прибіг додому, кажу мамі «дивись мені видали!». А там футболка вся в дирках, наче сітка воріт))) Мама каже «може краще її викинути?». Говорю «Треба реанімувати!»))) Вона декілька годин з нею мучилась, і в результаті суперник не приїхав )))

  1. А коли і як стався твій дебют в дорослому футболі?

Мабуть в 11 класі. Тоді не найкращі фінансові часи переживала команда, тому всі лідери розійшлися по іншим командам. А ми молоді зелені кусалися в першій обласній лізі. Тоді я ще був гравцем атаки)))))

  1. Це мається на увазі ватутінська команда в першій обласній лізі? Який то рік був? Які емоції, враження були? Судячи з твоїх слів, і тут знову потрапили під те, шо ти називаєш “на виживання”?

Мабуть, 2001 десь, точно не пам’ятаю уже)) Так, у першій лізі «Авангард» (Ватутіно). Ну все було нове якесь, були переживання, брак досвіду, та і по правді кажучи, геть зовсім сирий і «лівий»))))

Але було просто неймовірне бажання! В період дебюту і ще десь рік було важко, а потім якось дозволили фарм-клуби.

  1. Довго пограв за ватутінський “Авангард”?

Десь до 2005-06, точно вже не згадаю. В дорослу команду, до речі, мене запросив Михайлов Ігор Валентинович. Вдячний йому за те, що дав мені можливість рости і розвиватись.

  1. Михайлов то знана постать не лише ватутінського а і взагалі обласного футболу. Що про нього згадаєш? І взагалі про той колектив. Хто були зокрема лідерами в ньому?

Так, шнурував він пристойно))) Валентинович був емоційний)) Міг пристойно наширять, а міг і похвалити)) Тільки теплими словами згадую. Завжди розказував якісь історії із свого футбольного минулого, цікавий час був… Веня Білоус, Вова Погрібний, Вітя і Толя Юхименко, ну і мої однолітки Макс Попов і Толік Полтавець (його навіть в Молдавію свого часу хотіли забрати, але щось там не склалося!), Андрюха Коваль, воротар.

Джерело: umanfootball.com.ua

Продовження буде…

http://sportlandia.net.ua/