 |
12 Вересня, 2020
Кореспондент che24.online поспілкувався з головним тренером МСК «Дніпро» Ігорем Столовицьким, запитав у нього про шляхи розвитку клубу та попросив прокоментувати минулі ігри.
– Команда МСК «Дніпро» після не досить вдалого сезону в аматорах вирішує заявлятись до другої ліги України, що стало поштовхом до цього рішення ?
– По-перше це відсутність у місті футбольної команди, яка виступає на професіональному рівні. По-друге це те, що вся молодь, яка росте зараз у місті в футбольному плані нікому не потрібна. Кращі футболісти їдуть в інші команди ще в 13-15 років, а решта випускників двох черкаських шкіл закінчивши їх, не мають можливості заграти. В обласних командах, вони теж не завжди знаходять собі місце. Ми довго думали і прийняли єдине вірне рішення, що створили цю команду, спочатку в аматорах, а тепер уже у професіональній лізі. Якщо узагальнити, то це зроблено для того, щоб випускники вищезгаданих шкіл мали стимул розвиватись і можливість потім потрапити до команди майстрів. Також варто зазначити, що фактично вся команда зібрана із місцевих футболістів, ну хіба, що окрім Фкакадзе і Лободи. Хочу відразу зазначити наперед, роботи у нас ще досить багато і перші дві гри які ми програли з рахунком 0:4 та 0:5 це своєрідна перемога для нас в плані досвіду. Так я знаю, що пропустили багато м’ячів, допустили багато помилок та команда молода і щось говорити поки не закінчилось хоча б перше коло, поки зарано. Зараз головне зробити правильні висновки і допомогти хлопцям стати уже справжніми чоловіками.
– До речі про фанатів та відвідуваність матчів, на матчах проти «Вереса» та «Металу» з трибун лунали не досить приємні фрази адресовані, як Вам, так і гравцям, зараз, Ви можете відповісти всім трибунним критикам.
– Чесно кажучи пояснювати я не хочу, люди повинні самі розуміти, що якщо ми беремо наприклад «Метал» то це команда, яка претендує на вихід до першої ліги, до УПЛ, наша ж ціль це щоб хлопці заграли. Ми в першу чергу хочемо побачити прогрес команди. Можу сказати одне: «Не помиляється той, хто нічого не робить!». Можна дуже довго з трибун розповідати, що і як треба робити, але якщо взяти сухі цифри, то у «Метала» найменша кількість матчів у Романова – 117 матчів на професійному рівні, а в більшої половини черкаських хлопців це перша гра, ну хіба, що за винятком Авер’янова та Чорного, решта 5-7 матчів не більше. Мені думка пересічних вболівальників не дуже важлива якщо чесно, якщо ці люди так говорять, то вони мало, що розуміють в футболі.
– Хлопці вже пройшли випробування «Металом», «Вересом» та попереду ще досить велика кількість серйозних команд, який зараз настрій в роздягальні? Чи готові хлопці морально до таких серйозних суперників?
– Можу сказати так, це моя функція підтримувати їх психічну рівновагу як тренера зараз, але як такої «психічної ями» нема. Вона була б, якби хлопці програли декілька матчів підряд суперникам, які рівні за силою з ними. Ми програли дуже сильним командам. Наша гра з «Вересом» це те ж саме, що «Верес» грав би проти «Шахтаря». Моя ціль зараз підтримувати їх і допомогти стати їм професіоналами. Вони зараз тут авансом. У нас 15 осіб по1 8-20 років. Нехай користуються шансом.
– Ви дуже влучно відвели до наступного питання, у вас друга за найнижчим віком команда, перша – «Миколаїв-2» 19.5, МСК «Дніпро» 20.4 – які завдання стоять перед такою молодою командою у другій лізі?
– Єдине завдання, зараз це прогрес, коли ми зіграємо коло, тоді уже з’являться завдання, зараз вони повинні виходити на поле і якісно робити свою роботу, як на тренуваннях так і в грі. У хлопців не вистачає досвіду. Зараз ми здобуваємо його, а потім, хто захоче той уже скористається шансом. На своєму прикладі, коли я грав в Кропивницькому, у першій лізі, я прийшов до команди в 2000 році. Там ми боролись за виживання. Зайняли 13 місце – лишились, на наступний рік – 9, а потім уже перше і це все однією командою, в якій 8 гравців основи були аматорами. Юрій Коваль тренував аматорську збірну і він покликав хлопців до себе і ось таким складом ми вийшли в УПЛ! Все можливо, головне скористатись своїм шансом! Ще один приклад це Тимофієнко з «Вереса». Він був у нас у Черкасах, в не найсильнішій команді і він не грав в основі, а пройшло кілька років, він набрався досвіду, майстерності і зараз дуже добре показав себе. Зараз ми повинні думати, як обігрувати команди які рівні нам, а не про перемоги над «Металом».
– Чи вважаєте Ви, що МСК потрібно підсилюватись? Точніше брати гравців старшого віку?
– Я про це говорив, я хотів цього, от у людини є хребет, отак він повинен бути і в команди, якби у нас були досвідчений захисник, опорний півзахисник і хтось в лінії атаки, то буде набагато простіше, але зараз таких гравців ми не знайшли. Так були футболісти, які досвідчені, які грають на область, але вони не підуть сюди, тому що вони не зможуть щодня тренуватись і їм треба буде відмовлятись від роботи, звичайно якби зарплата була, як в «Вересі» або «Металі» то тут була б черга бо Будинку торгівлі.
– Як з бюджетом в МСК, на трансфери сума закладена?
– Бюджет у нас дуже обмежений, а трансфери це те що нам мабуть не потрібне. Наша ціль, як я сказав, – Дати змогу показати себе нашим, молодим хлопцям. Я не заперечую, що команді потрібен «хребет», але таких футболістів дуже мало. За нас грав Сторчоус, його запросив ЛНЗ – він пішов. Він досвідчений, зіграв багато ігор на професійному рівні, але пішов і другого такого Сторчоуса поки нема.
– Ви згадали про тренування щодня, чи змінився Ваш підхід до тренувань?
– Змін у тренувальному процесі не відбулося, команда фізично готова. Готовність показали ігри проти вищезгаданих «Вереса» та «Метала». Хлопці відбігали всі 90 хвилин і в другому таймі з «Вересом» ми навпаки виглядали краще. Можливо десь не вистачає майстерності, але це все з’явиться. Потрібно тренуватися, грати і все прийде. Все добре, такі матчі повинні бути, нічого смертельного в цьому немає. Я впевнений, що у хлопців ще все попереду. Сказати коли вони заграють я не можу, можливо хтось через 5-7 ігор уже буде впевнений в собі, а можливо для цього треба буде рік, два а то й три.
– Чи є зараз футболісти в яких Ви бачите потенціал?
– Я виділю одного – Самойленко, наш голкіпер, 19 років, гарні дані, все що йому треба – це досвід і потім можливо його візьмуть команду Прем’єр-ліги. Решту виділяти я не хочу, хлопці повинні самі собі це довести. Хочеться, щоб горе-вболівальники не кричали там, навіщо це все треба, не соромте місто, а підтримали їх.
– Деякі тренери не люблять говорити на перед, та все ж, сьогодні у вас гра з «Черкащиною», якщо можна кілька слів про майбутню гру?
– Нічого поганого чи хорошого я зараз сказати не можу, не знаю, що там і як, єдине, що я радий, що ця команда не зникла. Дві команди в області це досить не поганий варіант, по грі, рахунок може бути будь-який. Гра все покаже. Хто допустить менше помилок, той і переможе.
