В. Чорний (МСК «Дніпро»): «Тренер бачить мене як захисника, який заточений під атаку»

9 Жовтня, 2020

В інтерв’ю «Черкаському спорту» Вадим Чорний розповів про шлях від простого хлопця із районного футболу до професіонального футболіста та поділився враженнями від попереднього матчу в Нікополі

Вадиме, розкажи про свій шлях від звичайного хлопця із районного футболу нашої області до професіонального футболіста. Хто був твоїм першим тренером?

Моїм першим тренером був Ткаченко Олександр Володимирович. Він приїжджав до нас у Звенигородку та тренував нас. Він розкривав мій потенціал та мотивував викладатись на повну. За допомогою його старань та мого розуміння ми й досягали певного результату. Далі я приїхав у Черкаси на навчання і мене помітив Олександр Кирилюк та запропонував грати за команду «Черкаський Дніпро-2». Після вдалих виступів потрапив у дорослу команду. Проте на даний момент я гравець МСК «Дніпро» (Черкаси) і хочу з цією командою досягнути успіху. Хочу відзначити важливість філософії нашого клубу, при якій робиться ставка на місцевих футболістів, а відтак у футболістів з Черкас і районів області з’явилася відмінна можливість грати на професіональному рівні.

У більш ранньому віці ви грали на позиції нападника, а зараз на позиції лівого захисника, чому змінили позицію?

Позицію змінив не я. Це була ініціатива тренера: лівий захисник отримав травму, тому тренер мене поставив на цю позицію тимчасово, але я зіграв дуже вдало і з того часу став захисником.

Чи питали дозволу у Ігоря Столовицького зіграти у нападі?

Дозволу не питав, але тренер бачить мене як захисника, який заточений під атаку. Не важливо на якій позиції я граю – головне, щоб допомагав команді здобувати позитивний результат.

Ви у всіх матчах виходили у стартовому складі. На скільки велика конкуренція у команді?

Конкуренція звичайно ж є. Більш молодим гравцям важко так само як і нам, проте ми максимально викладаємось на тренуваннях та конкуруємо один з одним.

Команда додає у кожному матчі, але поки без перемог у чемпіонаті.

У першому турі ми грали проти «Металу», у якого якісний підбір футболістів з величезним багажем знань. Всі інші матчі ми грали на рівних, нам більше не щастило, ми не могли реалізувати свої моменти, саме тому не було й перемог.

У якому психологічному стані перебуває команда на даний момент?

На даний момент команда перебуває далеко не в найгіршому психологічному стані, тому що ми на виїзді взяли одне очко з прямим конкурентом. Наприклад, якби ми програли цю гру, то «Нікополь» нас би обійшов у турнірній таблиці.

У минулому матчі проти «Нікополя» на 61 хвилині арбітр дав другу жовту Кирилу Молокову, на вашу думку, чи був у цьому епізоді фол?

Я думаю, що більше так чим ні, але арбітр вирішив показати ще й жовту картку. Я у нього запитав, чому за цей епізод він показав другу жовту, на що арбітр сказав, що це була перспективна атака суперника, через яку він не міг не показати картку.

Після цього вилучення «Дніпро» продовжив атакувати, навіть після того, як команда залишилась у меншості, завдання було – перемогти «Нікополь»?

Нас тренерський штаб перед кожним матчем налаштовує тільки на перемогу, незалежно від суперника. Наш колектив хоче перемагати такі команди як «Нікополь», щоб набирати очки та підніматися вгору в турнірній таблиці. Ми хотіли перемогти навіть в десятьох, але так склалося, що зіграли в нічию.

– Грати  на виїзді набагато складніше, ніж на рідному стадіоні?

– Непросто грати на виїзді. Проте ми відчуваємо підтримку тих, хто дивиться онлайн трансляцію, але набагато легше грати, коли наші вболівальники підтримують нас на стадіоні.

У післяматчовому інтерв’ю, після поразки у матчі з «Реал Фармою» -Максим Авер’янов сказав, що команда за ту поразку реабілітується у Нікополі. Чи можна сказати, що команда реабілітувалась, враховуючи те, що «Дніпро» пів години грав у меншості?

Я вважаю, що так. Тому що ми їхали за перемогою, але, на жаль, з червоною карткою зіграли внічию.

Київське «Динамо» потрапило до групової стадії ЛЧ разом з черкащанином Миколенком. У якій команді у майбутньому ви хотіли б грати в ЛЧ?

Для початку було б добре заграти у вищій лізі України. А потім вже в перспективі хотів би зіграти у лізі чемпіонів за «Шахтар».

Зазвичай число 13 вважають нещасливим. Чому ви обрали саме цей номер?

Для мене це число навпаки щасливе. Я родився 13 числа і багато хороших моментів у моєму житті ставалися саме у цю дату.

Назвіть футболіста, який грає на вашій позиції, з якого ви берете приклад?

З конкретного футболіста приклад не беру. Я намагаюся вчитися у багатьох футболістів. У сучасному футболі треба вміти все, тому, по можливості, беру у кожного футболіста його найкращі якості.

Наскільки для тебе і команди важлива підтримка вболівальників на стадіоні?

– Звичайно, що для нас це дуже важливий аспект. Коли вболівальники нас підтримують –  це нас окриляє і в гарному сенсі змушує здобувати позитивний результат. Запрошую всіх вболівальників відвідати найближчий наш матч проти ФК «Перемога»  на «Черкаси-Арені» у суботу,  10 жовтня. Початок гри о 15:00. 

Спілкувався Дмитро Саражин