Інтерв’ю «Футбол Уманщини від Ігоря Соболенка» з Віталієм Підвисіцьким. Продовження (частина II)

5 Грудня, 2019

Неординарний футболіст розповідає про свої виступи за обласні футбольні команди «Наша Ряба», «Зоря», «Христинівка», «Базис»

Продовження. Початок (частина I): umanfootball.com.ua

Як і де виник варіант продовження кар’єри після виступу за ФК «Ходак»?

І знову з Кирилюк О.І.)))) зателефонував якось і сказав, що є варіант продовження футбольної кар’єри в Катеринополі. Я відразу погодився, хоча ще і не підозрював, що тоді настануть мабуть мої кращі часи у футболі…

Кирилюк, мабуть, вже добре знав кого запрошував))) Ану подробніше про катеринопільський етап кар’єри.

Ну з самим Кирилюком О.І. в Катеринополі не довго співпрацювали (його ж спочатку в «Ретро», а потім в «Славутич» запросили), але дуже продуктивно. Адже ми прийшли на друге коло чемпіонату, де з обмеженим бюджетом набрали найбільше очок серед всіх команд, до медалей трішки не хватило. Потім ще виступав в 2011 році, знову став кращим бомбардиром. Під керівництвом А.Фощія. Ну і, звичайно, не можу не згадати Ласкавого Л.М.(він до мене ставився як до свого сина). Ці люди в той час створили дуже потужну команду в Катеринополі

30. Катеринопільська команда дійсно була тоді міцним горішком. Це факт!

До речі, там свого часу теж був помітний уманський “контингент”. Навіть безпосередньо причетний до найбільшого успіху катеринопольців – бронзи чемпіонату. Ти застав там когось з уманчан?

Ні. Мені, на жаль, не вдалось тоді бути в тій команді. Але так званий “уманський”десант добре памятаю, на чолі з Дегтярьовими Анатолієм.

А хто був основними “зірками” катеринопільської команди?

Вони і зараз залишаються такими на футбольному полі: В.Білоус, В.Погрібний, Степанов П.

Трішки в бік відійдемо. Вище згадувалися про борги в уманській команді. Як з цим було в Черкасах, Катеринополі?

Ні, тут все по-людяному, ніяких боргів особисто в мене не було…

На скільки довго затримався в Катеринополі? І що спонукало до змін?

Якщо відверто, то не пам’ятаю скільки в сумі сезонів відіграв у Катеринопілі. Але точно знаю – ці часи завжди приємними спогадами залишаться у серці. Потім все просто – зателефонув В.Г.Лашкул і зробив запрошення, від якого не можливо було відмовитися.

І що ж то таке за запрошення було?)))

Ну фінансова мотивація завжди в перших рядах. Також приманювало, що будуть виступи в аматорському чемпіонаті Украіни. Хоча відверто то цей етап в моєї кар’єрі не вийшов надто вдалим… Ну таке у футболі часто буває…

І ти знову опинився в клубі, який все повигравав в області, переріс той рівень, був за крок від тріумфу в аматорському футболі України і цілком міг перейти в професійний футбол…. Але знову того останнього не сталося…. Що характерним було для білозірської “Зорі”? Як в плані ігровому, в плані колективу, щодо взагалі клубної організації….

Так… Якось так… Ну я був короткий період (лише півроку), але у всьому в принципі дійсно на найвищому рівні було. І тренер -Столовицький І.М., і персонал був як на профрівні. Ну і, звичайно , президент, який був ну дуже амбіційним… Але так сталось, що мене віддали в оренду в МФК «Христинівка», тому всі тонкощі у ФК «Зоря» лише бачив зі сторони…

А чому віддали в оренду в “Христинівку”?

Просто були невтішні результати (хоча і кубок області виграли). Тому були в команду запрошені так звані «легіонери» з ФК «Шпола» (тоді був гучний трансфер). Тому для балансу деякі гравці покинули команду. Ось так по домовленості двох президентів я перейшов до «Христинівки».

Пам’ятаю. Це 2012-й рік. Після першого кола “Шпола-ЛНЗ-Лебедин” впевнено лідирував, маючи перевагу в 9 очок, здається. Шполяни тоді всі матчі першого кола виграли. Ось між кола і трапився тоді той дуже гучний трансфер – четверо (чи п’ятеро, не пам’ятаю) “легіонерів” перейшли від шполян до “Зорі”…. І в другому колі було теж чимало галасу і “Зоря” таки обігнала на одне очко прямого конкурента…

Але ми тоді сконцентруємося на твоєму перебуванні в “Христинівці”. Це був сплеск в історії футболу того містечка. Пов’язаний з тогочасним його мером М.Наконечним. Що згадаєш про ту команду?

Так, М.Наконечний дуже амбітна людина, яка не тільки у футболі , а і в розвитку всього містечка Христинівка зробила великий прорив. Дуже поважав таку людину, але ……На рахунок команди, то були зібрані в основному кваліфіковані легіонери з м.Києва. Але на одному класі у футболі важко великі перемоги здобувати. Тому в останньому турі втратили шанс на здобуття «бронзи», адже поступились «Уманьферммашу», де на той час всі грали зірки уманського футболу Казанюк О. , Янчук С., Репін С.

“Христинівка” свого часу привернула увагу ще й тим, що в ній відразу п’ятеро темношкірих легіонерів дебютувало… М.Наконечний дійсно став творцем прориву що для містечка загалом, що для футболу в ньому… Якщо команда була фактично з приїжджих, то про тренувальний процес мова не йшла?

Був заїзд перед грою, невеличке тренування і все. Я потрапив в команду коли вже був один лише темношкірий легіонер і то він мені запам’ятався заміною, яка викликала дуже великий резонанс….

О, то знатна історія з тою заміною. Вона мала тривалий і гучний розголос… В Шполі трапився той епізод… Внесеш ясність?

Та да. По регламенту на той час, можливо на полі 6 «легіонерів» (може і 5). І от, не розібравшись, що лишній «легіонер» виходить, випускають на заміну даного гравця. Матч продовжується. І тут наше керівництво визиває його негайно з поля. Він навіть до м’яча не доторкнувся. Але суті, на жаль, це не змінило – команді МФК «Христинівка» булозараховано технічну поразку. Мені це було вдвічі неприємно, адже наша команда виграла 2-0 і саме я двічі забив, та і взагалі зіграв один з найкращих своїх матчів. Але вийшло що і найскандальніший….

Я був на тому матчі. Хочу відмітити, що господарі уважно слідкували за кількістю “легіонерів” в складі “Христинівки”. І тільки та заміна сталася ваш суперник вже моментально все зрозумів. Та і у вас то, сам кажеш, швидко оцінили факт помилки і прибрали гравця з поля… Дійсно тоді було зараховано поразку “Христинівці”. Але ще довго були спроби довести, що покарання було невірним. Доходило, що і правила в Україні невірно перекладені чи трактуються і т.д. Тривала історія була… Головний тренер “Христинівки” В.Мітасов по суті перетворився у постійного опозиціонера і борця з ФФЧО….

Так, найбільше саме він постраждав. Адже саме після цього його президент клубу звільнив, хоча вважаю це було помилкою. Адже Мітасов В. ту команду практично зліпив, без нього пішли не ті результати, які б хотілось футболістам та керівництву…

“Христинівка” двічі була дуже близькою до бронзових медалей чемпіонату області, але обидва сезони не дотягувалася самого мізеру… А за тим і взагалі на спад пішло… Що було в тебе після “Христинівки”?

Потім, були зміни особистого характеру. Я переїжджаю працювати в м. Київ, і ніби був варіант продовження виступу на Чемпіонат Полтавськоі області. Але хотілось щось рідне. Так воно і вийшло, що почав виступати за «Базис» (Кочубіївка).