На 84 запитань редактора сайту «Футбол Уманщини від Ігоря Соболенка» відповів Юрій Гріщенко

14 Березень, 2020

Черговим співрозмовником Ігоря Соболенка став один з досвідчених учасників обласного чемпіонату області з футболу, який планує пятий поспіль сезон провести у СК «Базис»    

1. Ти беззаперечно фігура в обласному футболі, а в історії христинівську футболу цілком можливо, що маєш і найнасиченішу біографію. Давай по ній детально і пройдемося. Почнемо з класики – анкетних даних))) Де і коли ти народився? Хто твої батьки?

Народився в м.Христинівка 22 листопада 1985року. Батько – Гріщенко П.П., працює на залізниці, машиніст крана. Мама – Гріщенко М.П., працювала все життя в торгівлі ( продавцем). Зараз на пенсії.

  1. Які були захоплення в дитинстві? Чи відразу футбол?))) Коли появився в житті футбол і як то сталося?

Змалку в мене було два захоплення – я любив співати і грати з м’ячем :)) Так як я був сором’язливим, то виступав тільки для рідних:)) А захоплення футболом привив мені батько. Перша іграшка – м’яч, в квартирі не один сервіз ми розбили:) По телевізору жодного матчу не пропускав. Як і в дворі, де майже всі старші хлопці грали футбол. Один із них запропонував піти з ним на тренування. Там займались хлопці на 3 роки старші. А я тільки мав іти в 1 клас. Тренером був Нагірний І.А. Через декілька місяців він набирав групу діток 1984-85р.н. А ще через рік Нагірний передав групу 1985р.н. Цибенку В.В. , йому допомагав Третяк Ю.А. От з цього все і почалося:))

  1. Які спогади про футбольне дитинство? Які успіхи були, в яких умовах тренувалися, хто з твоїх одноліток, з ким починав, надалі грав в дорослому футболі? Що маєш на увазі “от з цього все почалося”?

Цибенко В.В. почав формувати команду 1985-86р.н.. Ми приймали участь у багатьох змаганнях, ставали переможцями обласних змагань, призерами всеукраїнських, було багато індивідуальних нагород. Пам’ятаю в Черкасах проходили змагання на призи ,,Снікерс,,-Грай Чесно” і мені, як кращому гравцю, подарували бутси ,,копа мундіал,, . Емоції переповнювали:)) Я з ними засинав:))).

В нас була добротна команда, сильні гравці: Половенко М., забивний нападник, Овчаренко С., Балоха В. володіли гарною технікою, Берозовський О., захисник, Ковпатюк Д., Безверхий Ю. були дуже перспективні! Але, нажаль, з них лише Ю.Безверхий залишився в футболі, грає за МФК «Христинівка» . Щоб вдало виступати на всеукраїнських змаганнях, нам потрібно було підсилення. В цьому нам допомагав Уманський десант:) І зараз їх прізвища на слуху в Черкаській області – Прудиус Євген, брати Дзиги Юрій і Саня, Корнєєв Олександр, Віктор Єрошов.–Останній, доречи, правий півзахисник на той час!:)) А найяскравіші спогади залишились з 1999року. Вкотре ми вийшли в фінальну частину всеукраїнських змагань, які проходили в Скадовську, де стали третіми. Тим самим вибороли путівку в «Артек», де провели незабутній місяць!:)

  1. Світлі, яскраві дитячі спогади!))) А що на той час являв собою дорослий футбол Христинівки? Чи була команда тоді, чи відвідував стадіон під час матчів?

На той час христинівська команда приймала участь в чемпіонаті області , перша ліга, в кубку області. А також був дуже цікавий чемпіонат Христинівського району. Я з нетерпінням чекав на домашні матчі і із задоволенням спостерігав за їх грою! В мене там були свої кумири: Цибенко В.В., наш тренер, Масловський М.О., Янковий М., Марчишин О., Маліванов О. І, звісно, я хотів грати як вони!

  1. Коли і як стався твій перехід до дорослого футболу?

Дорослий футбол я розпочав грати з 9 класу. Цибенко В.В. почав підпускати мене за районну христинівску команду. І уже через рік я був у складі христинівської команди, яка грала в Першості області по 1 лізі. Дебютував у матчі з Ватутіно, вийшовши на заміну на заключні 10хвилин. Ми програвали 2:1. На останніх хвилинах в один дотик замкнув передачу з флангу і зрівняв рахунок! Щастю не було меж:)). Потім ще декілька прекрасних сезонів провів в дублі «Ікара» і «Ятрані». Тренером був ЛісовийГ.В..

  1. Це дубль тих “Ікару” а згодом «Ятрані» початку 2000-х. Дублери тоді їздили разом з першою командою і грали перед їх матчем. Що згадаєш про ту команду?

Це були дуже гарні часи і незабутні виїзди з першою командою. В автобусі завжди панувала дружня, весела атмосфера, особливо після ігор:))) Я дуже чекав цих матчів. Не тільки тому, щоб грати, а й щоб подивитися на гру основної команди! На той час то для мене була Ліга Чемпіонів:) Вони показували чудову гру! В команді були гравці високого рівня: Єжаченко О., Казанюк О., Устенко В., Дорошенко В., Дробушко Р., Сухар В., Дегтяров А., Герасемлюк О…. Це була потужна команда. Я мріяв досягти рівня їхньої гри. В них було чому повчитися!

  1. Три кубки області поспіль виграні були! І разом з тим тричі поспіль не вистачало по два очки до чемпіонства, що було великим розчаруванням((((

Три кубки поспіль це було фантастичне досягнення!

  1. Мріяв грати за дорослу «Ятрань»?

Чи мріяв грати за «Ятрань» ? Звичайно! Всі, хто грав за дубль, хотіли грати, опинитися в першій команді «Ятрань»!

  1. Коли мрія здійснилася?

Це був 2003 чи 2004 рік! До команди запросив мене Дегтярьов А.В.

  1. Вдалося пробитися до основного складу?

Так, майже відразу почав грати в основному складі. Дегтярьов мені довіряв, а я, як міг, намагався виправдати його довіру:)

  1. Сильно змінювався колектив, гра «Ятрані» з моменту, як змінився тренер і замість Єжаченка О.М. став Дегтярьов А.В.?

Так, колектив змінився. Команду залишило багато гравців, з того славетного колективу залишилось чоловік 7. Дегтярьову довелося будувати нову по суті команду. Приходило достатньо молодих гравців, які ще не грали на такому рівні!

 12.Швидко вдалося пробитися до основи?

Так.

  1. Це ж тобі років з 18ть було?

Так.

  1. Що являла та, вже змінена, “Ятрань” і скільки ти в ній програв?

За ФК «Ятрань» я зіграв, здається, 3 сезона. На той час команда була міцним середнячком обласного чемпіонату.

  1. Хто були лідерами тієї “Ятрані”? Саме тоді у команді стало з’являтися більше приїжджих гравців?

Лідерами і авторитетами на полі та поза ним були старожили команди: Єжаченко О.М., Герасемлюк О.М. , Дробушко Р., Тріфонов О. Доречі, Олег був дуже класний нападник!

  1. З ким були найпринциповіші “заруби” в чемпіонаті?

Звичайно це місцеве дербі:) І з Драбовом завжди були принципові ігри.

  1. Якісь яскраві моменти з тих матчів згадаєш? Можливо скандальні?

Скандальних моментів не пригадую:)) А так щоб виділити якийсь матч, теж не можу.

  1. Куди після “Ятрані”? Коли і як то сталося?

Я навчався в ЧНУ ім. Б.Хмельницького. Ми приймали участь в чемпіонаті міста з міні-футболу. Там мене, Мачульського С. і Гопку О. помітив Александров В.О. і запропонував спробувати свої сили в другій лізі Чемпіонату України з футзалу. Команда , «Арарат» (Черкаси). Доречи, стали срібними призерами:). Після завершення футзалу Александров очолив команду , «Зоря» (Руська Поляна). Там я і продовжив виступи в чемпіонаті області!

  1. Що являла собою «Зоря» з Руської Поляни?

Це була молода команда з характером. Александров В.О. був сильним мотиватором. Всі на полі знали, що кому треба робити. І за короткий час зробив боєздатний колектив! Команда проіснувала лише один сезон. В підсумку стали фіналістами кубка області, де поступилися ФК «Ходак», а в чемпіонаті стали четвертими.

  1. Мачульський згадує про розбори ігор, які там були. Що особливого було в них?

:))) Розбори ігор були в Олексійовича в дома, в домашній атмосфері з накритим столом:))) Дуже гарні спогади, була фантастична атмосфера в колективі!:)

  1. Чому так швидко там все закінчилося? Фінанси?

Не буду стверджувати, але думаю що фінанси.

  1. Але ти вже добре засвітився в Черкасах? І саме завдяки цьому далі був “Ходак”?

Так, після гарного сезону в «Зорі» мене, Мачульського С., Александрова Віктора запросили в ФК «Ходак».

  1. Як у тебе складалися справи в “Ходаку”? Швидко адаптувався? Швидко завоював місце в складі?

Мені було дуже приємно, що Кирилюк О.І звернув на мене увагу і запросив до команди. Адаптувався швидко – з багатьма хлопцями був знайомий! Все складалось чудово. Тут уже був більш професійний підхід. Кирилюк О.І. з перших матчів награвав мене в основному складі.

  1. «Ходак» тоді домінував в області і був за крок до тріумфу навіть на Всеукраїнському аматорському рівні. За рахунок чого?

Це були незабутні часи:) 2008 року стали чемпіонами області. 2009 року вибороли кубок області і вийшли у фінал кубку аматорів. На мою думку ця заслуга Кирилюка О.І., який залучав молодих перспективних гравців до команди! Він багато приділяв уваги тактиці, на тренуваннях відпрацьовували все до автоматизму. Була дисципліна. Його відношення до роботи, до команди заслуговує на повагу. За весь час, що я був в команді, він не пропустив жодного тренування, і на жодне не спізнився. І з нас вимагав того ж. І колектив був дружній, завжди була весела атмосфера!

  1. Акцент у комплектуванні команди робився на вихідців з Черкаської області?

Так, це була принципова позиція, щоб основу команди складали вихідці з Черкаської області.

  1. Хто були лідерами того колективу? Назвеш оптимальний склад?

Лідерами того колективу були Тобілко О. І., Биченко С., які завжди на полі керували діями команди. Був робочий підказ. А склад тасувався, оскільки майже на кожну позицію було по два футболіста!

  1. Які умови були в “Ходаку”?

Умови були прекрасні. Іногороднім знімали квартири, триразове харчування, зарплата, преміальні – все було на професійному рівні.

 28.В принципі нібито і йшло до того таки професійного футболу. Чи ні? Були якісь плани, розмови в цьому плані? Той “Ходак” переріс область точно.

В 2009 році ФК «Ходак» приймав участь у кубку області, чемпіонаті і кубку України серед аматорських команд. В чемпіонаті області ми не приймали участі. Наступним кроком мала стати друга ліга першості України. Багато про це говорили. Сам президент клубу Ходак В.А. ділився планами зі ЗМІ. Але, напевно, щось пішло не так.

  1. Що саме пішло не так не доходила інформація? Можливо створення в Черкасах професійного клубу з амбіціями?

Нажаль, нам нічого не пояснювали! На мою думку в кожному обласному центрі повинна бути професійна футбольна команда з амбіціями! Звичайно це можливо, головне щоб власники клубу були не байдужі:)) І з амбіціями:)

  1. Я мав на увазі, що Ходака В.А. “простимулювали” підключитися (а по факту і зосередитися) на проекті «Славутича» (згодом перейменованого у «Черкаський Дніпро»). Але це краще видно на місці було, черкащанам, вони згодом цю сторінку в історії футболу міста нехай детально і розпишуть. Особисто ти як сприйняв те, що «Ходак» припиняє існування?

Вибачте, не зрозумів:) На той час ходили розмови про злиття двох команд –«Ходака» і «Дніпро», так як «Дніпро» припинило свої виступи в другій лізі першості України. Але Ходак В.А. це спростував. Сказавши, що кожен клуб це окрема історія, і планував розпочати виступи на професійному рівні із сезону 2009-10р.р. Те, що команда припиняє своє існування, для мене було шоком. Ми ще десь два тижні збиралися, тренувалися, мали надію, що щось може змінитися. Але сталося те, що сталося!

  1. Просто в подальшому Ходак В.О. був в керівництві новоствореного «Славутича». Тому і існує таке припущення … Куди далі твій шлях після «Ходака»?

Далі був «УкрАгроКом».

  1. Як ти там опинився? Хто запрошував? Чи були ще які в тебе варіанти?

Мені зателефонував Лактіонов С.В.. Розповів про команду, про задачі, які стоять перед командою. І сказав, що хоче бачити мене і Горобця В. в команді. Я передзвонив до Віталія. Ми з ним все обсудили і дали згоду. Були ще запрошення від команд з Черкаської області. Але уже після домовленості з Лактіоновим С.В.

  1. Ви потрапили в «УкрАгроКом» ще тоді, коли команда грала в чемпіонаті Кіровоградської області?

Саме так!

  1. І які відразу ставилися завдання перед командою?

Завдання – виграти кубок і чемпіонат області!

  1. Умовами підкріплювалися поставленим завданням? Наприклад, в порівнянні з «Ходаком» – умови були кращі?

Умови були хороші. Базувалися в смт.Приютівка. Триразове харчування. З фінансової сторони умови були кращі:))

  1. Вам хоч хтось міг скласти конкуренцію в Кіровоградській області?

Були хороші команди. «Олімпік» (Кіровоград), Знам’янка, «Аметист», але ми були непереможні:))

  1. Якщо мені не зраджує пам’ять, то здобували ви і кубок області і чемпіонський титул. Скільки сезонів то так тривало? Коли пішли на підвищення?

Так, все правильно. Спочатку був кубок. Потім після першого кола чемпіонату мені зателефонував Гура Ю.В. і запропонував поїхати в першолігову «Зірку» (Кіровоград) на перегляд. Через 2 дні я підписав перший професійний контракт:)) Але довго я там не затримався, провівши два з половиною місяця. Через невдалі виступи команди контракт був розірваний. І я відразу повернувся в У.А.К., де продовжив виступи в чемпіонаті області. На той час керівництво клубу оголосило про намір заявити клуб до другої ліги першості України сезону 2010-11. Але клуб не пройшов ліцензування. В цьому році ми виграли перше в історії клубу чемпіонство в області! Сезон 2011 року команда знову розпочала із перемоги в кубку області та участі в першості України серед аматорів. А в червні команду було заявлено в другу лігу першості України.

  1. Ти в «Зірці» встиг зіграти в 5 офіційних матчах – чотири в першій лізі і раз у кубку. Дебютував в Івано-Франківську? Пам’ятаєш той матч? Відчутна була різниця – з чемпіонату області (нехай і з досвідом виступів в республіканських аматорських турнірах) відразу в першу професійну лігу?

Так, звичайно, я пам’ятаю ту гру. Дуже хвилювався перед грою. Але було дуже велике бажання вийти на поле. Вийшов в основі і вже на 3 хвилині матчу, перехопивши м’яч, обіграв захисника і вийшов віч на віч з голкіпером. Бив в дальній кут, але воротар кінчиками пальців перевів м’яч на кутовий. По грі ми повністю переважали суперника, але м’яч не йшов у ворота. А вони свій шанс реалізували. Ми ту гру програли. 1:0. Я ще довго прокручував в голові той нереалізований момент. Але тренера підтримали. Сказали, що зіграв гарну гру. Звичайно, в першій лізі більш потужніший футбол, агресивніший, швидкість прийняття рішення, різниця була відчутна.

  1. Дивився на статистику тих матчів. Тебе випускали в іграх, але, нажаль, команда програвала. Вирішили, що дебютант винний? Чи почалася якась чистка в команді?

Результати були незадовільні. Почалася чистка в команді, з кимось треба було прощатися. Потім відразу і тренер подав у відставку.

  1. В невдалий момент ти, виходить, просто потрапив в “Зірку”. За тим вже з УАК повернувся в професійний футбол? Як ви дебютували?

Дебютували з перемоги над «Динамо» (Хмельнцький) з рахунком 3:0.

  1. Як взагалі дебютний сезон задався у тебе і команди ?

Ми були непоступливою командою, були «грозою авторитетів»:))) Забирали очки у лідерів. Особисто для мене сезон був вдалим. Я виходив в основі, показував хорошу гру. В підсумку ми стали п’ятими з 14 команд. Для дебютного сезону хороший результат.

  1. Для дебютантів показовим є другий сезон. Як у вас він склався?

Уже в другому сезоні керівництво клубу поставили нам задачу виходу в першу лігу. Розпочали ми сезон не дуже вдало. Після 5 ігор лише 5 очок. Але надалі з кожною грою ми лише добавляли. Здобувши 6 перемог поспіль, очолили турнірну таблицю! В нас був дуже щільний графік, ми грали по 2 гри на тиждень. Також брали участь в розіграші кубка України, де теж показали хороший результат. В першому раунді, обігравши ФК «Буча» (за яку грали гравці, які пограли на високому рівні – Кармаліта, Закарлюка). В 1/32 перемогли ФК «Гвардієць» з Криму. А в 1/16 в зустрілися з прем’єрліговим запорізьким «Металургом», який на той час тренував В.Кварцяний. Основний час закінчився з рахунком 1:1, а в серії пенальті ми виявилися сильнішими! В 1/8 жереб звів нас теж з комадою Прем’єр ліги – одеським «Чорноморцем» Р.Григорчука. Грали при майже заповненому стадіоні ,,Ніка” в Олександрії. Атмосфера була неймовірна. Ми поступилися з рахунком 2:1, але характер свій показали. Вболівальники оплесками проводжали нас! Далі ми зосередилися лише на чемпіонаті. В першу шістку команд, які продовжують боротьбу за чемпіонство, ми ввійшли на першому місці. Далі в групі кожна гра була вирішальною. Ми приклали максимум зусиль і завоювали путівку до першої ліги, посівши 1місце в групі!

  1. Розкішний сезон, чудовий результат! Не сумніваюся, що всі були задоволені – самі гравці, тренери, уболівальники, керівництво. Далі – перша ліга?

На превеликий жаль мої виступи за ПФК УАК закінчилися… Тренерський штаб не захотів продовжувати співпрацю з рядом гравців і я був в тому числі!

  1. Хоч якимось чином пояснили? Як взагалі розпрощався з клубом?

Подякували за роботу, потисли руки тай на тому все!

  1. Вирішили підсилюватися перед першою лігою? Вважали, що ті, хто виводив команду в першу лігу, не потягнуть там? Не розчарувався в цей момент, не образився?

Звичайно, було неприємно і образа була. Важко було покидати команду, в якій провів чудові, щасливі роки! І я вважав, що заслуговував на шанс, хоча б на пів сезона залишитись в команді!

  1. Прикра історія з таким розставанням… Віталік Горобець з тобою так само залишив команду?

Віталя залишився, але десь через тиждень зателефонував, що теж їде додому, не захотів без мене там залишатися.:))))

  1. Як швидко ти отримав варіант продовження кар’єри?

Приблизно через місяць. Я зателефонував Віталію Горобцю, що є пропозиція поїхати в «Гірник-Спорт». Ми приїхали за декілька днів до початку сезону, провели пару тренувань і підписали контракти.

  1. І знову з командою почали підйом до вершини другої ліги?

Так, в команди теж була задача вихід до першої ліги.

  1. І як тут з виконанням задачі? Як особисто в тебе складалися тут справи?

Дебютував з перемоги в матчі проти «Оболонь-Бровар». Все складалось непогано. Хороша команда, цікавий тренувальний процес. Але повністю розкритися в цьому клубі завадили травми. Декілька ігор зіграв, знову травма. Напевно далося в знаки той факт, що пропустив підготовку до сезону. Отож в «Горняку-Спорт» я провів лише пів року!

  1. Вирішили з тобою розпрощатися?

Саме так.

  1. А тут як розставання сталося?

Тренер сказав, що мав розмову з президентом. Той був незадоволений, що через травми я мало виходив на поле. Тому вирішили не продовжувати співпрацю. Потисли руки, побажали успіху!

  1. Знову неприємний момент… Осад також залишився?

Ні, нічого такого, мене там нічого не тримало.

  1. Віталік Горобець там теж, здається, недовго пробув. Сезон здається. Команда також виконала завдання підвищитися у класі, але знову йому довелося залишати команду…. Що в тебе далі після прощання з “Гірником-спорт”?

Саме так. Після «Горняк-Спорт» – «Зоря» (Білозір’я).

  1. Як у тебе відбувся процес запрошення до «Зорі»? Ато вже два твоїх одноклубника називали пропозицію від «Зорі» такою, від “якої не відмовляються”.

Гопка і Мачульський виступили моїми «агентами», зустрілися з тренером Поліщуком Р.В.. Потім з керівництвом обговорили умови і вдарили по руках. Підйомних не було:))))

  1. Так склалося, що ти був в домінуючих в області і таких, що на видноті в аматорах України, клубах («Ходак», «Зоря») і клубах, що в тій таки професійній другій лізі лідирували («УАК», «Гірник-Спорт»). І можеш порівняти. Велика була різниця між першими і другими? По умовах (фінансових, для роботи), по тренувальному процесу, по рівню гравців.

Так. Різниця була. Насамперед в організації справ, в підборі гравців. В другій лізі приїздили гравці з усієї країни і, звичайно, залишали кращих. Тренувальний процес більш налагоджений, дисциплінованіший. При цьому на мою думку «Ходак» не загубився б в другій лізі! А у фінансовому плані то в УАК було найкраще фінансування. Президент клубу Кузьменко С.А. робив все, щоб в гравців були гарні умови. І за перемоги в принципових матчах були щедрі преміальні.

  1. А білозірська «Зоря» потягнула б другу лігу?

По підбору гравців цілком можливо!

  1. Як в тебе складалися справи в «Зорі»?

Все було добре. Це був для мене найлегший з усіх сезонів. Ми вийшли в фінальну частину чемпіонату України серед аматорських команд. Правда, нажаль, призового місця не зайняли. Ну а на обласному рівні здобули кубок області та стали чемпіонами.

  1. На скільки розумію, то перед командою власником і президентом ставилися максимальні завдання в усіх турнірах. В області розібралися з усіма. Був шанс і аматорську першість України виграти? Якщо так, то чому не склалося? Чи було без шансів?

Так, завдання стояло виграти аматорську першість України. Але фінальну частину провалили. Не можу сказати, що без шансів, але з групи не вийшли. Програли «ОДЕК» (Рівненська обл.) 1:0, хоча грали краще, не забили пенальті. 3:1 перемогли «Буревісник» (Кіровоградська обл.) І 1:1 з «П’ятихацьке» (Кіровоградськва обл.)

  1. Із зміною пріоритетів керівника клубу на черкаську команду майстрів «Зоря» втрачала свою амбіційність. Доречи, в тебе не було варіантів грати за черкащан?

Потім сталося нібито злиття двох команд – «Славутича» і «Зоря», команду очолив Юрій Бакалов. Я був на перегляді, але не склалося!

  1. Не підійшов? Чи не пояснювали?

На позиції, на якій я грав, уже були відібрані люди. «Якщо що, то за телефонуєм»:))) типу того:))

  1. Зі змінами в білозірській «Зорі» і тобі прийшлося змінювати команду? Як виник наступний варіант?

Так, після ситуації з «Зорею» мені зателефонував Дегтярьов А.В. і запросив до «Уманьферммашу».

  1. Були ще варіанти, пропозиції?

Були, але без конкретики. Тим більше з Вікторовичем домовились раніше.

  1. Що було основним мотивом перейти в «Уманьферммаш»?

Команда прагнула боротися за чемпіонство, тим більше з «Зорі» , крім мене, перейшли ще Мачульський С., Гопка О., Зоря О.,Трандафілов Є.. І фінансова сторона мене задовільняла.

  1. Грало роль, що ближче до рідної Христинівки?)))

Так, звичайно, це було великим плюсом.:)

  1. Що згадаєш про сезон 2015 року?

Цікава чемпіонська гонка була, відразу 4 команди вели боротьбу майже до останнього туру! Почали ми здорово, 7 чи 8 турів без втрати очок, в першому колі програли лише одну гру! А в останньому матчі першого кола отримав травму і вийшов на поле лише за три тури до завершення чемпіонату!

  1. Надзвичайно драматичний чемпіонат. Практично в кожному турі траплялися якщо не сенсації то несподіванки – мало того, що аж чотири команди боролися за нагороди так і інші могли “покусати” будь-кого! Сильно розчарувалися, що не стали тоді чемпіонами?

Звичайно сильне розчарування. Нам не вистачило до чемпіонства два очка, ми їх втратили за три тура до завершення чемпіонату у грі з СК «Базис», матч закінчився з рахунком 2:2. Інтрига трималася до кінця. Тим більше» УТК» у грі з «Спартаком», і» ЛНЗ» не пам’ятаю з ким в передостанньому турі втратили очки. Але в останньому турі «УТК» перемогли свого суперника і здобули чемпіонство, ми залишились на другому місці!

  1. Що згадаєш загалом про той «Уманьферммаш»?

Дегтярьов А.В. зібрав хорошу команду, яка вміла на полі виконувати той план на гру, про який домовлялися.В цьому велика заслуга старожилів команди – Щербини В., Репіна С., Трегубова В., які допомагали Вікторовичу керувати командою в роздягальні і на полі. Домашні ігри чекав з нетерпінням, адже грати на такому стадіоні одне задоволення!

  1. Дегтярьов сповідував прагматизм на полі чи як би ти охарактеризував тактику команди?

Можна й так сказати, необдуманих дій не було. Розбирали суперника перед грою, де у нього сильні-слабі сторони. З сильнішими командами грали від оборонки, з іншими командами намагались грати «першим номером», особливо в дома. Не завжди показували гарну гру, але на першому місці був результат!

  1. Скільки ти пробув в «Уманьферммаші»?

Лише один сезон.

  1. Що стало причиною зміни команди?

Поступила пропозиція від СК «Базис». Зважив всі «за» … і погодився!

  1. Якщо не секрет – що таки змусило змінити колектив? Що були такі “за” для такого рішення? Адже на той момент «Уманьферммаш» ледь не став чемпіоном області і був вище в таблиці за “Базис”.

Нема ніякого секрету.:)) Є в Христинівці дитяча футбольна команда «Фортуна» . Був час, коли я допомагав Мітасову В.В. тренувати. Також він проводив діткам тренування в Кочубіївці і хотів, щоб надалі я йому і там допомагав. Тому переконував мене, що було б краще, щоб я виступав за СК «Базис». А переконувати він вміє, як ні хто інший:)) Найбільшим аргументом було те, що в «Базисі» постійні тренування!

  1. І в твій дебютний сезон «Базис» завоював свої перші в історії медалі чемпіонату області в 2016-му? Що згадаєш про той сезон?

Сезон видався важким. Ми провело гарну підготовку до чемпіонату. На нас в перших двох турах чекало два дербі. З віце-чемпіоном минулого року «Уманьферммашем» ми перемогли 1:0, і з чемпіоном «УТК» зіграли 3:3, коли на останніх хвилинах Дзига О. зрівняв рахунок. Потім через декілька турів зіграли в нічию з «ЛНЗ». Після цих матчів ми повірили, що нам під силу поборотися за медалі. Запекла боротьба велася за 2-3 місця. Так як «ЛНЗ» був недосяжний. В підсумку ми стали треті.

  1. Там ще варто згадати вихід у фінал обласного кубка 2016-го. Фінал в Умані пам’ятаєш?

То здається було 2017-го?

  1. Так, це я вже поспішив. На старті 2017-го

Звичайно пам’ятаю. Ми в 1/2 по сумі двох матчів пройшли «Альтаїр». 2:2 на виїзді і 1:1 в дома. Вийшли до фіналу, де зустрілися з « ЛНЗ». Вперше СК «Базис» дійшов до фіналу. Багато глядачів, вболівальників прийшло нас підтримати, була чудова атмосфера. Але, нажаль, ми поступилися 0:2.

  1. Тоді “ЛНЗ-Лебедин” був все ж не по зубах?

Так, вони в тому році і чемпіонами стали, не програвши жодної гри.

  1. Є таке діло. А як справи складалися у «Базиса»? Досягти якоїсь вершини (тих таки “бронзових” медалей) важко а втриматися там ще важче.

Так, дійсно, сезон був дуже важким, тоді перше і друге місце в чемпіонаті розприділили «ЛНЗ» і «УТК» ,а за бронзові медалі була заруба між чотирма командами до останнього туру! Пам’ятаю в перед останньому турі Монастирище на виїзді переграло «Альтаїр». І якщо ми в останьому турі перемагали Чорнобаї, то виборювали бронзу. Так і сталося! Тим самим випередили «Уманьферммаш» і «Альтаїр».

  1. В наступному році, в 2018-му, «Базис» не виборов медалі. Що стало причиною?

На мою думку нам не вистачило свіжості в кінці чемпіонату, не було конкуренції, не вистачало гравців, які могли вийти і підсилити гру. Через це ми програвали ряд важливих ігор.

  1. Тобто до стабільної основи бракувало і такої ж якісної, як кажуть, “лави запасних”?

Так

  1. На наступний сезон вдалося це питання вирішити? Чи тепер для успіху вистачило і сильної “основи”?

Так, в наступному сезоні це питання було вирішене. Декілька важливих ігор ми виграли за рахунок гравців, які виходили на заміну і підсилювали гру.

  1. Тоді давай детальніше про сезон 2019 року. Найуспішніший сезон в історії “Базису”. Здобуто вперше “срібні” медалі. Того більше – до останнього боролися за чемпіонський титул. Як то було? Які найяскравіші спогади? Яке стояло завдання на сезон?

Дійсно, сезон видався для нас історичним. Завдання на сезон стояло бути в трійці призерів. Були за крок до чемпіонства, але, нажаль, за два тура до завершення чемпіонату поступилися прямому конкуренту , “Альтаїру” 1:2, хоч нас влаштовувала б і нічия. В цьому сезоні команда була як одне ціле, всі підтримували один одного, був дружній колектив і на полі, і поза ним . Це не могло не позначитися на грі! В першому колі ми програли лише одну гру, «Златокраю» і зіграли внічию з «УТК». І уже розуміли, що в другому колі можемо поборотись за чемпіонство. І все складалось непогано, але, програвши одну гру в другому колі, «Альтаїру», задовольнилися срібними медалями. Дуже приємно, що на всіх іграх присутній наш президент команди Володимир Олексійович і вболівальники. Це звичайно мотивує. Хочеться їм за це подякувати.

  1. Які плани на сезон 2020-го? Чи є варіант, що буде ставитися завдання поборотися за чемпіонство? Чи не розглядається варіант спробувати свої сили в аматорській першості України?

Керівництво команди задач на сезон ще не озвучувало, але я думаю вони будуть максимальні. Будем боротися за кубок і за чемпіонство. А на рахунок аматорської першості України, то розмов поки що не було.

  1. Зможеш сформувати “збірну” з тих, з ким грав?

В ,,Базисі”?

Загалом за твою кар’єру

В області?

Можеш сформувати дві – за всю кар’єру взагалі і суто області окремо

Страж воріт-Рибак В. Центральний захисник – Биченко С. і Тобілко О.

Правий захисник – Мачульский С. , зліва – Калініч А. В центрі Ткаченко В., Каплюченко Ф.

Крайні хави – Горобець В і Кошадзе Л. Янчук С. і Гопка О. в нападі.

Голкіпер-Швець Я. Центральний захисник – Пономаренко С.,Степанюк Ю. Правий захисник Ломко О., зліва Борячук О. В центрі Марущук А., Андрієнко Р. і Корольков В. Два вінгери Горобець В.,Вдовіченков А. Янчук С.нападник.

  1. Самий пам’ятний матч в своїй кар’єрі назви. Самий драматичний матч. Сама яскрава перемога. Сама прикра поразка.

Самий пам’ятний матч проти «Чорноморця» в 1/8 кубка України. Хоч ми і програли ту гру 1:2, але атмосфера була неймовірна. Сама яскрава перемога, напевно проти ФК «Бучі». Це була кубкова гра. Після важкої гри в чемпіонаті тренер дав відпочити деяким гравцям, в тому числі і мені, залишивши нас в запасі. Після першого тайму рахунок був 0:0. Вийшовши після перерви на заміну на 52хвилині, відзначився голом на 87хвилині. С.Закарлюка з пенальті зрівнює рахунок . Арбітр додає 4 хвилини. І на останній компенсованій хвилині С.Радевич чудовою передачею виводить мене віч на віч з голкіпером і я оформлюю дубль:))) Відразу прозвучав свисток про завершення гри. Самий драматичний матч теж в кубку, в 1/16 в серії після матчевих пенальті перемогли вищоліговий запорізький «Металург». Емоції зашкалювали, це було щось неймовірне. Ну а сама прикра поразка це в фіналі кубка України серед аматорів, в Яремчі. Вдома ми виграли 2:0, а там судді просто «убили», програли 3:0!

  1. І на останок питання буде про твою сімю. Хто забезпечує тобі надійний тил)))

Це моя кохана дружина Альона,та двоє синів Єгор та Назарій!:)

  1. Як дружина ставиться до твої футбольної частини життя?

З дружиною мені пощастило, вона позитивно ставиться до футбольної частини мого життя, конфліктів на рахунок футболу не має:)) з розумінням відноситься. Я змалечку вболіваю за «Динамо», а дружини улюблена команда «Шахтар». Разом вболіваємо за «Барселону», тому ігри за участі цих команд,переглядає разом зі мною.:))

Така домашня підтримка стимулює до успіхів!)))

Беззаперечно:))

umanfootball.com.ua



http://sportlandia.net.ua/


Cheap NFL JerseysLamar Jackson jerseyCheap NFL JerseysCheap MLB JerseysWholesale JerseysCheap NHL JerseysCheap NFL Jerseys ChinaCheap Jerseys ChinaCheap NFL JerseysCheap NFL Jerseys