Валентин Горкун (тренер футзальної команди «Дніпро-80»): «Дітей на вокзалі зустрічали батьки з салютом»

4 Червень, 2020

Наставник черкаської команди підбив підсумки сезону 2019/2020 р.р. у Першій лізі U-15 з футзалу поділився враженнями від нововведень в форматі змаганьта роботу

 

– Валентине Миколайовичу, розкажіть будь-ласка про чемпіонат України U-15 Перша Ліга. Що вдалось чи не вдалось зробити? Які задачі ставились перед початком сезону?

– Чемпіонат України U-15 з футзалу в Першій Лізі, якщо я не помиляюсь, в минулому сезоні проводився вперше. Перед початком Чемпіонату, мені зателефонував Максим Чубінський і запропонував прийняти участь в Вищій Лізі, але там залишилось всього одне місце для участників. Вища Ліга це уровень вище ніж Перша Ліга, але так як в нашій команді багато дітей, залишилось заявитись в Першу Лігу двома командами, щоб усі діти отримали взимку по максимуму ігрову практику, це для мене саме головне.

Після закінчення осінньої частини матчів ДЮФЛУ я вирішив щоб діти продовжували отримувати ігрову практику та заявились на чемпіонат України з футзалу, так як футзал дуже багато дає для великого футболу в плані розвитку. Завдань перемогти любою ціною ніхто не ставив, але і хлопцями для битья ми також не хотіли бути. Тур за туром ми отримували цінний досвід в футзалі і після трьох турів обидві команди потрапили до фінальної частини. Після закінчення фінального етапу одна команда стала чемпіоном України в Першій Лізі, а інша зайняла п`яте місце. Якщо чесно, то це не могло не радувати.

– Цьогоріч формат проведення чемпіонату України U-15 зазнав змін. Розкажіть про ці зміни, а також сподобався чи ні цей формат?

– Дуже добре, що зробили такий формат змагань по U-15. Я вважаю, що потрібно це зробити для усіх вікових категорій, бажаючих приймати участь буде достатньо. У кожного тренера свої завдання, хтось може перший раз вирішив спробувати свої сили, відповідно можно починати з Першої Ліги, обкататись. Я вважаю, що все добре пройшло в Першій Лізі, склад учасників був потужний, деякі команди навіть спокійно могли приймати участь в Висшій Лізі та були б у ній не на останніх ролях.

– На кожному етапі вихованцям вашого клубу довелось зіграти 4-5 ігор. Наскільки складно психологічно та фізично підготувати юних футболістів до таких навантажень?

– Так як у нас приймали участь дві команди, приходилось на кожному етапі грати по 8-10 ігор. В принципі, у дітей все проходило з азартом, якихось скарг не було. Тільки у тренерів в кінці дня була втома, но це була приємна втома.

– Під час останього туру в Херсоні відбулось теретичне заняття з тренерами команд під керівництвом головного тренера молодіжної збірної України Одегова Віталія, а з воротарями команд було практичне заняття під керівництвом тренера воротарів Сагайдаченко Олексія, якому допомогали діючи воротарі національнї збірної України Ципун Кирило та Савенко Юрій. Ваші враження, що нового для себе Ви дізнались, чи потрібно в подальшому проводити такі заняття?

– Враження від майстер-класів залишились тільки позитивні, приємно послухати та щось взяти для себе. Дітям було дуже приємно провести тренування під керівництвом та поряд з такими спеціалістами та чомусь навчитись і взяти собі на замітку. Я важаю, що потрібно побільше робити таких майстер-класів для дітей, тому що вони будуть бачити до якої мети прямувати.

– Валентине Миколайовичу, Ваші хлопці стали чемпіонами України U-15 в Першій Лізі! На скільки складний був шлях до чемпіонства?

– Сама важка була фінальна частина. Вісім кращих команд розіграли чемпіонство, тому там не було легких ігор. В фінальній частині в групі, наша перша команда зайняла друге місце і потрапила до півфіналу, де отримали в суперники, на мою думку, саму сильну команду “Ладомир” Волинська область. На попередньому етапі ми з ними вже зустрічались та зіграли з ними дзеркальні іри (перемогли 5-2 та програли 2-5). В мене було таке відчуття до гри, що хто виграє цю гру, той стане чемпіоном Першої Ліги. Основний час закінчився з рахунком 2-2 і в серії пенальті нам посміхнулась фортуна, хоча команда “Ладомир” не меньш нашої заслуговував на потрапляння в фінал. У фіналі нас чекала команда УФК “Олімпік” м. Харків, з якою ми грали в групі та програли їм 3-1. Фінал був фієрічним, програючи по ходу матча за вісім або сім хвилин до кінця 1-4, хлопці зуміли звести основний час до нічиї 4-4. І знов, як і в півфіналі, нам посміхнулась фортуна в цій лотереї післяматчевих пенальті.

– Під час фінальної гри, ваша команда програвала 4-1. Які слова Ви знайшли для хлопців, щоб вони повірили в себе і зуміли зрівняти рахунок в основний час?

– Фінал вийшов відкритою грою, суперник свої моменти забивав, а в нас спочатку нічого не заходило в ворота, хоча моментів було достатньо. Слів ніяких не було потрібно говорити хлопцям, просто намагались підтримувати їх, та вони і самі розуміли, що це фінал, тому вони самі на себе розізлились та витягли цю важку гру. Це дорогого коштує. Просто в нашому колективі, коли кожний цього хоче, навіть той який не грав в ту хвилину, виходять такі “камбекі”.

– Які емоції Ви відчули, коли стали чемпіонами України по футзалу? Які “преміальні” отримали хлопці? Як святкували перемогу?

– Емоцій не було, була приємна порожнеча всередині. Багато емоцій загубили тренери в останніх двох іграх, в яких все вирішувалось в серії післяматчевих пенальті. Дітей зустрічали дома на вокзалі батьки з салютом, це було дуже приємно, бо вони на це заслуговують. Святкували тренери вже в потязі додому, з нами разом їхав чемпіон Вищої Ліги команда ДЮСШ №25 з Києва, так що з тренером киян Олександром Кривендою був привід трошки відсвяткувати ці події.

– Які команди Вам особисто сподобались під час ігор в групі та фінальної частини і чим? З ким було складніше за всіх грати?

– Всі команди були добротні, зі всіма було важко грати. Більш за всіх мені особисто сподобалась команда “Чорне море” з Одеси на чолі з Федіром Пилипівом і Олександром Гіркою. Діти їх були молодші інших за віком, але показували хороший футзал, благо є кому їх навчити. Я важаю, що через кілько років ці хлопці будуть грізним суперником для будь-якої команди. Крім цього, ще сподобались дві команди, з якими ми грали в півфіналі та фіналі, вони не меньш нашого заслуговували стати чемпіоном. На мою думку, ці дві команди спокійно могли грати та конкурувати з командами Вищої Ліги U-15.

– Як загалом оціните рівень чемпіонату?

– Рівень чемпіонату Першої Ліги як для першого разу пройшов на дуже високому рівні. Кожний з тренерів побачив, що і як йому потрібно планувати на наступний сезон. Я вважаю, що Першу Лігу потрібно запроваджувати в усіх вікових категоріях.

– Хто ще з тренерів разом з Вами працює в структурі клубу?

– Ми працюємо разом з Агаріним Олександром Миколайовичем. З такою людиною завжди приємно працювати, тому що він відіграв у футбол на пристойному рівні, а коли люди грають у футбол, вони розуміють друг друга з півслова.

– Крім чемпіонату України по футзалу, Ваша команда ще приймає десь участь?

– Наша школа “Дніпро-80” грає в Першій Лізі великого футболу в Чемпіонаті ДЮФЛУ. Після осені ми були в трійці своєї групи, але нажаль, короновірус нікого не пожалкував, тому залишили все так як є.

– Поділіться думками, що би Ви покращили в наступному сезоні в чемпіонатах та кубках України? Також розкажіть про сайт Комітету ДЮФ АФУ, чого ще не вистачає на ньому?

– В принципі, наш футзальний сезон пройшов на хорошому рівні. В Білозір`ї, Луцьку, Дніпрі та Херсоні були добрі умови для гри в футзал, умови побуту. Можу тільки сказати слова подяки організаторам Чубінському Максиму та Кондратьєву Юрію за їх вагомий внесок у розвиток дитячо-юнацького футзалу. Але, не має межі вдосконалості, потрібно тільки покращувати всі свої намагання.

– Як Ви працювали з вихованцями під час карантину?

– Під час карантину, я вважаю як і всі, діти займались індивідуально. Контролю як такого не було, хто хотів тот і займався для себе. Я не прибічник того, щоб їх примушувати робити щось. Хто хоче досягти щось у футболі чи футзалі, тих не потрібно примушувати працювати над собою.

– Ну і на останок, Ваші побажання нашім юним футзалістам, батькам, тренерам та Комітету ДЮФ АФУ.

– Хочу всім побажати в цей період здоров`я, щоб усе повернулось в звичайний життєвий режим і наші діти продовжили займатись своєю улюбленою справою. Батькам та тренерам хочу побажати позитивних емоцій і терпіння, а Комітету ДЮФ АФУ бажаю щоб ви не зупинялись на досягнутому, а з кожним роком тільки ставали краще в цій непростій роботі.

 

Максим Чубінський, Комітет ДЮФ АФУ: duf-futsal.com.ua

http://sportlandia.net.ua/