Футбол Уманщини від Ігоря Соболенка: 90 хвилин з Олександром Казанюком – сезон 2020 під мікроскопом

Редактор футбольного сайту поспілкувався з головним тренером ФК «УТК» (Паланка).

Частина 1.

1. Спілкуємося в момент, коли більшість вже входить в смугу різдвяних і новорічних свят. Як у тебе справи? Сильно впливають ковідні застереження на звичний перебіг?

Не так щоб кардинально впливає. Щодо святкових планів – то розмірковую ще. Принагідно хочу відразу всіх привітати з новорічними і Різдвяними святами! І побажати всім насамперед здоров’я, благополуччя і миру!

2. Почали ми з радісно-святкового. Але бачимо, що навіть ця світла тема, на жаль, з відбитком, з тінню клятого ковіда. Що вже говорити про інші сфери нашого життя, включно з футболом. Сильно вплинули, назвемо їх так, ковідні проблеми в минулому сезоні на команду, взагалі на чемпіонат, на футбол?

Я думаю, що, мабуть, вплинули. Все якось зжмакано було. І підготовка, і все інше. А той таки фактор, що ігри без глядачів… Все впливало… Можна сказати, що перше коло всі лише звикали… Комусь в цей момент більше поталанило, комусь менше. Але добре, що бодай дозволили грати взагалі.

3. Команда «УТК» продуктивно проводила зимове міжсезоння. Зокрема на турнірі в Білій Церкві розгромили «Альтаїр», «Базис» і т.д. Ти був задоволений тим, як команда підходила до старту сезону в березні 2020 року?

Да. В березні ми вже набрали непогану форму. Провели до того гарну підготовку, зіграли на турнірі в Білій Церкві з хорошими суперниками. І ми таки підходили до старту сезону в пристойній формі. Але сталося як сталося. Ми ж не могли на то вплинути. Якщо ми більше місяця провели в щоденних тренуваннях, іграх, то потім два місяці ми провели без тренувань, без роботи, без звичної фізичної активності. І то беззаперечно вплинуло на форму фізичну, психологічну, ігрову. Довелося все згадувати. Все перше коло пройшло якесь рване, якесь незвичне. І дійсно то вибивало з колії.

4. Керівництвом ставилися якісь конкретні завдання перед командою на сезон?

Взагалі завжди стоять завдання. Навіть якщо не говориться на пряму, то ми самі розуміємо, що перед нами стоять найвищі завдання. І минулий сезон не став винятком. Стояли задачі перед нами. Перед самим початком Микола Васильович Гордій сказав, що все розуміє. Прозвучала фраза: «Грайте. Все буде нормально. Я все розумію, які умови складаються». Не було тиску. Людина розуміла, в якій ситуації опинилася команда.

5. Значних змін в складі першої команди в зимове міжсезоння не помічено було. Ставка робилася на тих, з кого формувався колектив в 2019-му? (Нагадаю, що після тріумфального 2018-го наступний сезон «УТК» провели у дещо зміненому складі, зокрема вводилася в склад місцева молодь)

Так. Дійсно є такий момент, що ми хочемо, щоб в нашій команді було побільше місцевих. Є в нас і друга команда, через яку проходять молоді футболісти. І коли ми тренуємося разом, то хочеться, щоб молоді гравці в підсумку ставали прикладом для взагалі юних, діток.

6. Окреме питання по воротарській позиції в команді. В 2018-му «УТК» могли позаздрити всі в області – тепличники мали в складі двох воротарів, що півтора десятиліття почергово володіли титулом «кращий воротар області». Після сезону 2019-го року Віктор Єрошов прийняв рішення завершити футбольну кар’єру, зосередившись на справах духовних. Шукали йому заміну в пару до Володимира Щербини?

Звичайно, що шукали. І вели переговори. З тим самим Олексієм Сорокіним, який згодом прийшов до нас влітку. Просто Олексій вчинив людяно з командою, в якій був до того. Він там пообіцяв, що проведе наступний сезон в них. І тому на старті сталося так, що ми не могли його фактично запросити. Але далі він не знайшов спільну мову з новим тренером, і влітку ми повернулися до нашої попередньої розмови. Нові переговори були дуже швидкими. Він погодився перейти до нас. І на мою думку провів гарний відрізок сезону у нас.

7. Потім в наше життя увірвався карантин і пов’язані з ним жорсткі обмеження та заборони. Як ти проводив ті місяці? Важко було?

Важко, звичайно, було. В тому плані, що життя хтось на паузу поставив. Ні роботи, ні тренувань, нічого абсолютно! Але це було спочатку. Потім почали розуміти, що життя триває. Остерігатися треба, але і жити треба. Ми виходили на пробіжки, десь збиралися невеликими групами і в футбол грали, щоб менше хто бачив. Багато фільмів передивився.

8. Рішення таки розпочати футбольний сезон в області давалося важко. Деякі області раніше стартували, деякі теж ще вагалися. Довелося зустрічати навіть думки, що «краще взагалі не грати, ніж грати без глядачів на трибунах». Що на це скажеш?

Звичайно, це було незвично. Це не прикрашає. Але давайте і правді в очі подивимося. У нас же в чемпіонаті області не ходить по кілька тисяч глядачів. А ті, хто приходить, то їх без проблем можна розмістити на безпечний відстані один від одного з дотриманням усіх норм і вимог! І вони б спокійно уболівали, дивилися ігри, а не скупчувалися за парканом один на одному. Такщо з одного боку правила одні для всіх і їх треба дотримуватися. А з іншого – логіки у всьому цьому ну дуже мало…

9. Достатньо було часу, щоб повторно підготуватися до старту сезону в червні? Як думаєш до старту в звичному режимі в березні команда підходила в кращій формі, ніж після карантину?

Часу практично не було. Дали два тижні на підготовку. За цей час повернути форму, яку набували два місяці, нереально. Але ж прогнозовано було, що не буде легко. І сказати, що ми десь втратили очки, тому що нам десь бракувало «фізики», не можу. Всі були в однакових умовах. Можливо нам якогось везіння не вистачило добрати ті очки, яких в підсумку не вистачило на фініші.

ПРОДОВЖЕННЯ БУДЕ ДАЛІ….

Джерело: umanfootball.com.ua