 |
24 Червня, 2021
У вересні 2021 року «ЧЕРКАСЬКОМУ СПОРТУ» виповнюється десять років і з цієї нагоди ми публікуємо інтерв’ю різних років, що були одними з цікавих і пам’ятних
03 січня 2012 року
Пропонуємо Вашій увазі текстову он-лайн трансляцію конференції з головним тренером ФК “Славутич” Олександром Кирилюком.
– Розкажіть, будь ласка, про Вашу кар’єру гравця.
– Народився я на Західній Україні, в місті Луцьк. Там і здобував свої перші футбольні ази у спортивній школі під керівництвом Альберта Микояна. Першою дорослою командою у моїй кар’єрі був «Прилад» Луцьк, яку тренував відомий нині Віталій Кварцяний, який ще тоді виділявся своїм характером. Далі, на мій погляд, завдячуючи моїм вдалим виступам, я отримав запрошення до команди майстрів «Торпедо» Луцьк від В’ячеслава Першина. Також у цій команді попрацював і під керівництвом Мирона Маркевича. Потім прийшов час служби в армії. У 1987-му році переїхав до Черкас, де фактично і розпочалася моя професіональна робота. Практично всю свою кар’єру гравця я провів у черкаському «Дніпрі». Були часи, коли ненадовго відлучався – до «Закарпаття» Ужгород і «Нафтовик» Охтирка.
– На початку своєї ігрової кар’єри Ви виступали за «Приладист», який тренував Кварцяний. Чи був він тоді таким імпульсивним?
– Не таким, але вже проявлялися певні нотки. Тоді він міг покричати, емоційно висловлювати своє незадоволення. Проте зараз вже, напевно, вік та авторитет дається взнаки, і тому він може багато собі дозволити.
– Олександре Іллічу, розкажіть, яким чином проходить відбір гравців до вашої команди і як можна потрапити на перегляд?
– На перегляд до нас потрапити, звичайно, можна. Але у нас не спортивна школа, куди приїжджають всі охочі. Ми приймаємо гравців на збори за рекомендаціями футбольних агентів, тренерів. Також протягом сезону я та мої помічники відслідковуємо матчі обласного та професіонального футболу. Потрапити просто з вулиці у професіональний футбол неможливо – гравець повинен пройти певні етапи становлення.
– У тренувальному таборі «Славутича» був помічений Євген Тарасенко, відомий своїми виступами за черкаське «Дніпро» та львівські «Карпати».
– Ми його не переглядали, у Жені була досить серйозна травма, і він зараз проходить курс реабілітації. Те, що Тарасенко тренувався разом з нами, корисно як для нього самого, так і для молодих гравців нашої команди.
– Запитання від вболівальника: «Чому в команді «Славутич» так мало місцевих гравців? У нас що – немає футболістів у Черкаській області? А вихованці Сергія Ковалевича в команді по блату? Чи у нас немає сильних футболістів?»
– Я читав це питання, воно було надіслане одним із перших. Я попросив би цю людину не ображати ФК «Славутич» у тому плані, що у нас мало вихованців черкаського футболу. А стосовно Ковалевича, вибачте, скільки ж має дати тренер, якщо його вихованців у нашій команді півдесятка. Мабуть, цей вболівальник, кимось ображений. Нехай по блату приведе мені гравців рівня Лобова, Лисоконя, Кошелюка, Тарасенка, які є вихованцями Сергія Ковалевича, я буду тільки радий.
– Як Вам рівень чемпіонату Черкаської області з футболу? Чи цікавитеся виступами обласних команд?
– Звичайно, я слідкую за перебігом подій в обласному чемпіонаті. Більше цікавлюся виступами «Зорі» Білозір’я. Я нещодавно там працював і знаю практично всіх футболістів. На сьогодні проблематично сказати, що гравці обласного чемпіонату можуть підсилили ФК «Славутич», але створити конкуренцію в нашій команди змогли б.
– Чи правда, що на початку сезону багато гравців відмовилися грати за «Славутич»?
– Багатьом футболістам, які зараз грають в обласному чемпіонаті, було запропоновано виступати за нашу команду ще навесні минулого року. Але я отримав чемну відмову від багатьох футболістів. Коли команда формувалася, коли нам було важко, ось тут і повинен був виявлятися патріотизм тих хлопців, які народилися і отримали футбольну освіту в Черкасах. У той період вони повинні були піти назустріч тренеру, допомогти в становленні колективу. Я вдячний Александрову Віктору, Дмитру Кучеру, Єгору Семенову, Олегу Гопці, які грали в нашій команді. У силу різних обставин вони залишили клуб, але свого часу хлопці підставили своє плече і я високо ціную їхню підтримку.
– Чи буде ФК «Славутич» боротися за вихід у першу лігу і чи купуватимете нових гравців для підсилення команди уже в це міжсезоння?
– Я думаю, що наш клуб ще не в тому статусі перебуває, щоб купувати футболістів. Ми запрошуємо гравців, що нині є вільними агентами. Звертаємо увагу на гравців, які можуть підсилити команду або хоча б створити конкуренцію. А щодо завдань на сезон: навіщо тоді виходити на футбольне поле, якщо радіти п’ятому місцю. Необхідно прагнути рухатися вперед, і ми – не виняток!
– На перегляді було багато потенційних новачків, розкажіть про них.
– Було і буде ще багато новачків. Вони ще не в команді, і поки що не варто про них говорити. Це хлопці 1990-91 років народження, є навіть один гравець 1994-го року. Усі вони – гравці дублюючих складів команд Прем’єр-ліги. Шукаємо гравців, націлених на атаку, у першу чергу – форвардів. Я не прихильник кардинально змінювати склад, коли маємо позитивний результат.
– Чи залишить хтось із гравців основи «Славутича» команду в це міжсезоння?
– Цікаве питання. Я про це ще нічого не знаю. Якщо гравцю прийшла пропозиція про працевлаштування у Прем’єр-лігу, то ми, звичайно, відпустимо його. Зараз кілька наших гравців мають запрошення з інших клубів.
– Зараз яка ситуація в команді? Як будете готуватися до нового сезону?
– Збираємося 17 січня. Проведемо селекційний збір, який триватиме до кінця місяця. А вже у лютому розпочнемо більш серйозну підготовку. У планах виїзний збір у березні.
– Скажіть, будь ласка, коли Ви плануєте створити дублюючий склад «Славутича», і коли це може бути?
– Я думаю, що це теж неактуальне на сьогодні питання. Зараз нам важливо, щоб основна команда стала на ноги, а потім займемося молодіжною командою. У майбутньому постане необхідність у створенні дублюючого складу.
– Хто з гравців є найдисциплінованішим у команді і хто вносить розлад у мікроклімат?
– Завдяки хорошому мікроклімату в команді ми маємо позитивний результат. А фаворита у плані найдисциплінованішого гравця я не маю.
– Чи будуть створені тренувальна база і поле для команди?
– Такі плани в перспективі.
– Чи «зривалися» Ви під час футбольних поєдинків і чи доходила справа до рукоприкладства?
– Рукоприкладства не було. Але були ситуації, коли доводилося «зриватися» на деяких гравців.
– Як Ви ставитеся до симуляції на футбольному полі?
– Справжній спортсмен не повинен цим займатися.
– На які фізичні якості гравців Ви в першу чергу звертаєте увагу?
– На швидкість. У сучасному футболі багато вирішує швидкість: швидкість прийняття рішення, швидкісний дриблінг.
– Як Вам міні-футбольна першість області, і чи не приглядаєтеся Ви до гравців, які там грають?
– Я позитивно ставлюся до міні-футболу, хоча забороняю грати там своїм гравцям. Бувають цікаві ігри, які приємно дивитися. Нещодавно я був на завершальному турі 2011-го року, мені були цікавими деякі гравці, з якими я спілкувався.
– За що був оштрафований Євген Гуд?
– Була установка, що жоден футболіст не повинен брати участь в офіційних іграх за інші команди. Женя зіграв гру, хоча я цього від нього не очікував, і поніс покарання.
– Ви у свій час працювали у тверській «Волзі». Наскільки Ви можете порівняти рівень нижчих російських і українських дивізіонів?
– Нині, я думаю, ми можемо сперечатися з російським чемпіонатом в ігровому плані, проте не за фінансовим забезпеченням.
– Ваше ставлення до алкоголю?
– Зі свого досвіду прожитих років я Вам скажу так: для спортсмена слово «алкоголь взагалі не має звучати. Для простих людей це теж не зовсім добре. Проте потрібно знати, з ким, коли і скільки.
– І в продовження теми: персонально Ви як зустрічали Новий рік?
– Шампанське я не люблю. Сухе вино, можу коньяку випити.
– Чи може тренер посприяти поверненню команді історичної назви «Дніпро»?
– На сьогоднішній день, як на мене, ця тема неактуальна: розпочинати потрібно не з цього. Стосовно традицій: чи це гарні традиції, що два роки в місті команда є, а три її немає? Необхідно зробити все можливе, щоб команда постійно існувала, щоб розвивався дитячо-юнацький футбол, вихованці якого поповнювали б лави професіонального клубу. Ось це – традиції, до цих традицій треба повертатися або їх створювати. А щодо назви команди, то завтра можуть звернутися ще старші вболівальники чи колишні гравці з пропозицією змінити назву на «Колгоспник», «Граніт» чи ФК «Черкаси». Сьогодні є футбольний клуб «Славутич», є люди, які фінансово підтримують цей клуб – і ми повинні бути їм вдячні за це.
Тренер не в змозі впливати сьогодні на ситуацію повернення старої назви.
– Як Ви ставитеся до сьогоднішньої натуралізації у збірній України і в нашому чемпіонаті, чи мають право іноземці отримувати громадянство України?
– Я думаю, що іноземці мають право отримувати громадянство, але чи сприяє це розвиткові футболу? Я вважаю, що в Україну іноді приїжджають посередні гравці, на яких витрачаються значні кошти. А наші гравці – випускники академій елітних клубів – сидять в запасі. Багато в чому молоді гравці винні самі: у нас юнаки, нічого не досягнувши в футболі, уже вважають себе зірками.
– Іноземцям місце в збірній України?
– Як на мене, ні.
– Як вам жереб для збірної України на Євро-2012?
– Жереб непоганий. Багатьох лякають збірні Англії чи Франції. З цими збірними треба грати і їх перемагати. Важливо, як розпочнуть. Якщо переможуть, то вийдуть далі.
