28 Червня, 2021
У вересні 2021 року «ЧЕРКАСЬКОМУ СПОРТУ» виповнюється десять років і з цієї нагоди ми публікуємо інтерв’ю різних років, що були одними з цікавих і пам’ятних
17 січня 2012 року
Пропонуємо Вашій увазі текстову он-лайн конференцію з арбітром Черкаської області з Миколою Зубко
Як і коли почалася Ваша кар’єра у футзалі?
У 93-му році в Черкасах проводився турнір з жіночого футзалу. Тренер черкаської команди мене побачив і попросив мене посудити кілька матчів. Я до того моменту судив міні-футбол на “резинці”. І там були мої перші кроки. Я погодився прийти на цей турнір у “Будівельник”. Там був арбітр київський та інспектор, також із Києва. Інспектору сподобалося моє суддівство. Він запитав мене “чи хочеш ти судити на професійному рівні футзал?”. Я погодився, приїхав до Києва, був на семінарі, все здав. Мене зарахували у судді Першої ліги з футзалу. Це був сезон 1993/94. Потім здав ще кілька тестів, і після того я почав судити Вищу лігу.
Чому в Черкаській області такий слабкий суддівський корпус?
Я б так не сказав. У кожній справі є хтось сильніший а хтось слабший. На професійному рівні у нас судять Прем’єр-лігу Семен Шланчак. Першу лігу судить Юрій Фощій. Вони себе зарекомендували добре. У футзалі у нас дуже хороший арбітр Максим Бурлай. В дитячій ліз в нас непогана молодь, Ольга Литвиненко, Павло Михайлюк, Євген Цибулько. Є багато хлопців, які обслуговують дитячу лігу. Є і слабкі люди, але ми з ними працюємо, вони прогресують, працюють над собою.
Скільки за матч чемпіонату області отримує арбітр?
Гонорар арбітра Вищої ліги – 130 грн, асистент – 80 грн. У Першій лізі – 60-70 грн арбітр, і гривень 35 асистент арбітра.
Молодь у чемпіонаті області не завжди може впоратися з конфліктом. Що можете сказати у цій ситуації?
Є такі матчі, які обслуговує молодий арбітр, але недавати шансу цьому арбітру з області. У Черкасах є де себе проявити, є де набиратися досвіду. А-от суддям, які обслуговують матчі в області, але не на тому рівні як чемпіонат області. Федерація футболу стала все більше давати молоді важких матчів. Щоб вони проводили своє навчання з боєм. Краще відсудити ту гру, в якій ти набереш досвіду, аніж від другорядних чи інших матчів.
Які каверзні випадки були у Вашій кар’єрі, на кшталт ситуації в Христинівці?
Одного разу я судив у Чорнобаї. І один вболівальник ганявся за мною із парасолькою. Він бігав за мною хвилини дві. Стосовно гри “Христинівка” – “Зоря”, був рахунок 2:2. Був доданий час, і на останній хвилині був забитий м’яч. Коли ми розглядали цей матч, то Христинівка не подала апеляції. У Христинівці як вболівальники сидять, одна купка за однією пляшкою, інша за іншою. Кожному вболівальнику було прикро за свою команду. Міліції на матчі не було, тому вболівальники повибігали на поле. Фахівці, які розглядали цей матч то не побачили в цій грі жодних помилок.
На які гроші Ви купили “Мазду”?
На жаль на ті гроші я не купив “Мерседес”. Давайте не забувати, що у мене насьогодні 38 років робочого стажу. До того як стати приватним підприємцем я 25 років займався іншою роботою, де займався довгий час. Бізнесом я займався упродовж 13 років. У мене було три кіоски, до того ж я судив 10 років Вищу лігу по футзалу. У той час я отримував гонорар 100 доларів за гру. За два дні я заробляв 200 доларів. У місяць я обслуговував 6 ігор. Я зараз жалкую, що не купив того часу крутий “Мерседес”, тоді були можливості для цього.
Як підтримуєте фізичні кондиції?
Хто мене гарно знає, то відомо, що я веду здоровий спосіб життя. Я практично цілий рік бігаю кроси. Один раз на тиждень я плаваю у басейні. Кожен четвер у мене день лазні. У залі бруси, турнік, скакалка. Коли прокинусь, то я мінімум маю віджатись 50-60 разів. Я хочу якомога довше бути у спорті. Раніше у радянський час було модно, щоб людина була випивша. У сьогоднішній час, той хто веде здоровий спосіб життя, той хороша людина.
Який гравець Черкаської області Вам найбільше імпонує?
Якщо я вільний, то обов’язково дивлюся матчі. У вікововій групі у канівській команді грає Сергій Гура, який дасть фору будь-якому 20-річному гравцю. А з молодих хлопців мені дуже імпонує Сергій Мачульський. Я коли дивлюся на його гру, характер. Не хочу назвати прізвищ гравців у його команді, то кілька гравців, які не грають, вони ниють на полі: “дай штрафний”, “що ти свиснув?”. Такого плану. Сергій Мачульский може грати купу матчів. У футзалі кращий у команді “Шарм”.
Ваша думка відносно кваліфікації обласних арбітрів?
Наш арбітраж на хорошому рівні за деякими виключеннями. Можуть бути помилки у арбітрів. Практично всі арбітри фізично добре підготовлені і порівняно з арбітрами інших областей. Команди, які грали в інших регіонах, то вони можуть сказати, що наші арбітри дуже якісного рівня.
Як взагалі можна стати арбітром?
У нас в обласній федерації не вистачає арбітрів. У кожному районі нашої області, місті, є федерація футболу. В цій федерації обов’язково є суддівський комітет. Звертайтеся до них, у них є семінари. Якщо суддівський комітет побачить, що ви можете судити матчі вищого рівня то він може Вас направити на семінар, який проходить під егідою обласної федерації. Однак з часу зміни керівництва асоціації міні-футболу, на чолі якої став Юрій Гончаров. То він з першого місяці почав займатися міні-футбольною школою арбітрів. Має найближчим часом створитися футбольна школа. Можна звертатися в асоціацію і Вас можуть взяти.
Чи зобов’язана людина, яка хоче стати арбітром мати футбольне минуле?
Ні, не обов’язково. Є низка прикладів, коли інженери чи люди інших професій досягають неабияких досягнень у футбольному арбітражі. Потрібно любити цю гру.
Як Ви ставитеся до жінок арбітрів?
Дуже гарно ставлюсь. Вперше я побачив жінку-арбітра в Києві. У нас в області Ольга Литвиненко в рейтингу арбітрів посідає непогану позицію. Вона судить дитячу лігу України років 3-4. Вона футболістка, останні піроку вона не грає у футбол. Вона грає за команду “ІМС-ЧНУ”, вона розуміється на футболі. Серед чоловіків є така думка, що жінок беруть до арбітражу, що вони не такі схильні до предвзятого суддівства.
Скільки Вам років, чесно?
Це секрет. Скоро буде 40)
Скажіть, а чому Ви завжди дурите своїх асистентів та інспекторів, адже вони входять в загальну суддівську бригаду?
Якщо після гри нам принесуть кілограм яблук, то ми ділимо це навпіл. Якщо буде мішок картоплі то поділимо теж порівно.
Чи часто дають суддям картоплю (умовно)?
Одного разу я судив гру “Монастирище” – “Ходак”. І президент Монастирища після гри запитав де арбітр. Він потиснув мені руку і подякував за суддівство і на радощах дав мені гроші, 200 доларів. Якщо після гри людина прийшла тебе і віддячила, то ти не повинен тікати.
Скажіть, чому Ваші сини не стали футбольними арбітрами?
Старшому моєму сину 33 роки. Коли йому було 7 років, то він хотів стати футболістом. Позаймався він до 6-го класу і почав займатися велосипедним спортом. Менший син Віталій довго займався, ще з садочка. Він грав у “Дніпрі-2”, у команді Другої ліги. Команду розформували і він після того грав на рівні області. Коли у 2003-му році я завершив судити по віковому цензу. І мені порадили, щоб син пішов у судді. Я йому запропонував, а він відмовився. Для того, щоб бути суддею, потрібно мати залізні нерви та характер.
Як, на Вашу думку, на сьогодні розвивається футзал в області?
В останні роки ми проводили регулярно Асоціацією міні-футболу, чемпіонат області з футзалу. Завершувався чемпіонат, проводили ветеранський чемпіонат. Більше 30 команд серед молоді брали участь. З приходом нового голови асоціації, то Ви прекрасно знаєте, що вже 2-й місяць іде чемпіонат Черкаської зони в ПС “Будівельник”. Зараз грає 14 команд, і практично кожного тижня там проходять ігри. З 22-го січня розпочинаються ігри в районах, у 6-ти зонах. І кращі команди області гратимуть із черкаськими командами. Також на якісному рівні перебувають команди Черкас, Умані – у Вищій лізі. Команда Шполи у Першій лізі. У Черкасах у “Фотоприладі” ігри, у “Будівельнику” ігри, на “Центральному” стадіоні також. Все розвивається.
Ви в ПС “Будівельник” обслуговуєте найважчі матчі. Вам більше платять за це?
Ні, коли розприділяють ігри по складності, то сильнішому арбітру дають важчі матчі.
Є такий арбітр як Роман, то він розповідав, що Ви направляючи арбітрів на матчі, то вимагаєте хабар у розмірі 300 грн.
Я дуже радий, що це питання мені задає інкогніто. Тому що мої колеги сказали так, що як прочитали це питання, то засміялися і в один голос дізналися від кого це йде. Це неправда.
Миколайович, Ви п’єте? І де Вас можна побачити п’яним або випившим?
Я така людина як всі. Чому б не випити якщо є хороша компанія. Ще з юнацьких років у мене був наставник, який показував мені приклади і сказав, ти маєш знати де ти маєш пити, з ким і коли. Там де ти працюєш, де тебе знають ти не маєш показувати себе у п’яному вигляді. Якщо у сімейному колі, то можна. Я себе таким п’яним, що я “повзав”, то такого я не пам’ятаю. Якщо є привід, то можна зустрітись і випити.
Яке у Вас ставлення до Володимира Фощія?
Це голова Федерації футболу Черкаської області. У мене з ним робочі стосунки, це мій керівник, я його підлеглий. Це професіонал, в минулому арбітр, суддя національної категорії. З приходом його до очільництва у черкаському футболі, то Черкаська область стоїть на одному з перших місць, з проведення певних організацій.
Що Ви збираєтесь робити в Асоціації міні-футболу?
Асоціація та Юрій Гончаров поручили мені такий фронт роботи, як суддівський комітет. Я голова суддівського комітету.
Вас відсторонили після першого туру другого кола обласного чемпіонату. Що там сталося?
Кожен арбітр може помилитися. Це була дуже важка, цікава гра. Кожен хотів виграти. При рахунку 1 : 1, футболісти “Христинівки” почали так падати ніби у них стріляли. У когось якась травма, у воротаря щось з очима сталося. Прибіг я до воротаря, йому дві хвилини зір приводили до порядку. Іншому гравці ніби звело ногу, гравець кричить. Лікар виймає шприци і хоче робити йому уколи. У кожного арбітру є секундомір. І зі мною зіграло злий жарт те, що я суджу футзал. У чемпіонаті України грається чистий час. Ми ж в області граємо “брудний час”. Коли він йому надавав допомогу пройшло 4 хвилини. Після цього інший гравець теж впав, я знову вимкнув секундомір. Після цього я вирішив, що на секундомірі має бути 45 хвилин. У тій грі, ще було 7 замін. Коли на секундомірі було 45, то в інших людей було 50 хвилин. Мені ще було потрібно додати 3 хвилини для замін. І в мене вийшло, що 5 хвилин я переграв і ще 3-4 хвилини. І ми переграли лишніх 8-9 хвилин. Це моя груба помилка. Я завжди вчив молодих суддів ніколи не вимикати секундомір. І помилився. Коли розглядали цю гру відповідні інстанції, то вони сказали, що я винний. Як мене покарали, я з цим погодився. Мене відсторонили Вищу лігу до кінця чемпіонату, а Першу лігу я міг судити.
Скільки Ви збираєтеся ще тримати свисток, можливо час перейти в інспектори?
Поки вистачить сил, буду тримати свисток. Рух – це життя. Для мене футбол – це життя. Не знаю, може травма або ще щось стане причиною завершення моєї кар’єри арбітра.