 |
18 Липня, 2021
У вересні 2021 року «ЧЕРКАСЬКОМУ СПОРТУ» виповнюється десять років і з цієї нагоди ми публікуємо інтерв’ю різних років, що були одними з цікавих і пам’ятних
14 липня 2012 року
Нещодавно «Черкаський спорт» визначив символічну збірну першого кола чемпіонату області. Найавторитетніший футболіст Черкаської області Олександр Казнюк, цілком заслужено, був визнаний капітаном цієї збірної. У своєму інтерв’ю нашому сайту Казанюк розповів про свої виступи в «Олександрії», повернення до «Уманьферммашу», оцінив рівень обласного чемпіонату та поділився планами на майбутнє.
– Ви провели тривалу і славну кар’єру, довгий час були капітаном «Олександрії». Які враження про кар’єру у Вас лишилися?
– Враження звичайно дуже позитивні. Грати на найвищому рівні кожен хоче. Мені все сподобалося, спогади тільки найкращі. Я дуже радий, що потрапив на такий рівень і , як-то кажуть у ньому трохи «поварився».
– Ви були багаторічним капітаном «Олександрії», проте минулого року зненацька залишили команду. Чому виникла така ситуація?
– Це не від мене залежить. Є керівництво клубу, вони так вирішили, і ми припинили співпрацю.
– Тримаєте образу на клуб?
– Та чого її тримати? Це життя. Сьогодні я пішов, завтра хтось інший. Життя на цьому не закінчується.
– Після Прем’єр-Ліги у Вас була низка запрошень в інші клуби. Як Ви опинилися в «Уманьферммаші», а не продовжили свою кар’єру в іншому професійному клубі?
– Справа в тому, що поки я чекав кількох варіантів. Вони були вже на 99% готові, але довелося відмовити кільком клубам. І як ці варіанти «відпали», залишилося грати на такому рівні.
– Чому не склалося з цими клубами?
– Я просто не встигав у ті клуби, вони були вже укомплектовані.
– Цією зимою Ви могли опинитися в білоцерківському «Арсеналі». Які ще клуби хотіли бачити Вас у своєму складі?
– Було кілька клубів навіть вище «Арсеналу», але вже немає сенсу про них говорити. Сталося, як сталося. Потрібно доводити тут свою гідність.
– Скоро стартують чемпіонати як у Прем’єр-лізі так і в Першій лізі та інших дивізіонах. Чи були до Вас нові пропозиції?
– Було кілька пропозицій від кількох клубів, але це такі варіанти, на які я навіть не звертаю увагу.
– Ви повернулися до «Уманьферммашу», до свого рідного клубу та міста. Які враження від цього?
– Це завжди приємно, тому що і підтримка є і багато знайомих і рідних. Приємно грати у цьому клубі.
– Ваш клуб, «Уманьферммаш» якісно відрізняється від інших команд області хоча б з боку фанатської підтримки. На Ваших матчах завжди присутні ультрас. Наскільки допомагає ця підтримка під час матчів?
– Дуже приємно грати, коли нас так підтримують. Хлопці запалені ідеєю і намагаються підтримувати нас у кожній грі. Хоча і є у нас деякі негаразди, проте вони не здаються і підтримують нас. Молодці. Я тільки за таких вболівальників.
– Як можете оцінити рівень черкаської області, адже подейкують, що аматорський футбол Черкащини один із кращих в Україні?
– Чесно кажучи, рівень дуже пристойний. Кілька років тому я спостерігав за нашим чемпіонатом, і можу сказати, що футбол у нашій області значно виріс. Мені здається, що чемпіонат Черкаської області може програє хіба що Київській області, а так, команд 7-8 одного рівня – це добре. Результати, як бачите, непередбачувані. Тому, думаю, чемпіонат буде веселим.
– Чи складно Вам грати нині у своїй команді, адже лише нещодавно Ви виступали на найвищому рівні. Наскільки відчувається прірва у класі між Вами та партнерами по команді?
– Ви знаєте, на це не потрібно звертати увагу. Потрібно їх (партнерів) направити у правильне русло. Щоб всі однаково думали на полі. Тоді все буде нормально. А так думати, хто кращий, хто гірший, мені здається, не правильно.
– Ви знову граєте в одній команді зі своїм братом. Як Вам зараз грати з ним? Часто кричите один на одного?
– Раніше трохи більше кричав. Зараз намагаюся у робочій атмосфері підказати, як краще вчинити в тій чи тій ситуації. Потрібно грати якомога спокійніше, оскільки подекуди емоції заважають не лише супернику, а й тобі самому.
– В «Уманьферммаші» Ви капітан команди та головна зірка клубу. В «Олександрії» Ви також були капітаном та лідером. Наскільки відрізняється Ваша роль в цих клубах. Зараз у Вас збільшився обсяг роботи чи зменшився?
– Я не знаю, мені здається, якщо людина нормально ставиться до своєї справи, то вона буде робити один і той же обсяг роботи і у Прем’єр-лізі, і у Першій лізі, і у Другій лізі, і у чемпіонаті області. Головне віддаватися повністю грі. Я вважаю, що так треба.
– Ваша команда непогано розпочала чемпіонат, проте під кінець першого кола Ви втратили багато позицій. Чого не вистачає команді зараз?
– Ви знаєте, цьому є різні причини. Ми грали у Шполі, нам не вистачило везіння, грали вдома з «Ураганом» нам не вистачило концентрації. Одне плюс інше й інше відображає загальний результат та місце, яке ми посідаємо.
– Які завдання стоять перед Вашим клубом на цей чемпіонат?
– Завдання лише найвищі. Тому що у нас президент такий, що його не задовольняють місця, нижчі першого. Я вважаю, що у нас такий колектив, всі з одного міста, тому ми маємо боротися за виграшні позиції чемпіонату.
– Як вважаєте, наскільки реально Вам буде наздогнати лідерів у Другому колі?
– Я думаю, що реально. Якщо ми зберемося кожен докупи і будемо одним цілим і постараємося гарно пройти друге коло. У нас, в принципі непоганий календар на Друге коло, тому постараємося пройти без всіляких нерівностей.
– Проти кого було найважче грати? Який клуб вважаєте своїм головним конкурентом?
– У чемпіонаті області є чотири команди одного рівня. Я не хотів би нікого виділяти і ображати. Тому що чемпіонат, дійсно, піднявся у цьому плані.
– Який матч за свою кар’єру Вам найбільше запам’ятався?
– Ну як сказати, є кілька матчів. Звичайно з донецьким «Шахтарем» був чудовий матч. Ми грали у чвертьфіналі Кубку України і програли на 92-й хвилині матчу Захоплюючий матч був, ми грали практично на рівних. Але програли.
– Зараз слідкуєте за виступами своєї колишньої команди?
– Слідкую, адже в мене там лишилися друзі, знайомі, тренери.
– Підтримуєте дружні стосунки зі своїми колишніми партнерами по команді?
– Так, звичайно товаришую. Гравці «Олександрії» Андрій Запорожан, Ігор Чередніченко Сергій Старенький – добрі мої друзі. З Чередніченком ми взагалі разом були 7 років у клубі, пройшли всі щаблі клубу. Пройшли і Першу лігу і Прем’єр-лігу. Наммагаюся підтримувати стосунки.
– ФК «Уманьферммаш» якісно відрізняється від інших клубів в області. У Вас є хороший стадіон, тренувальна база, якісний склад, у цьому році Ви підсилили команду. Як вважаєте, чи не час зробити «Уманьферммаш» професійним клубом?
– Знаєте, я думаю, для нашого міста вже пора задуматися про те, щоб задуматися над створенням професійного клубу. Мені здається, що для такого міста та з таким потенціалом вже давно потрібно зробити команду.
– Чи хотілося б пограти за «Уманьферммаш» у Другій лізі?
– Звичайно хотілося б, звичайно. Навіть просто подивитися на це.
– Що полюбляєте робити у вільний від футболу час?
– Люблю риболовлю. Посидіти з вудочкою, відволіктися від усього, відпочити.
– Що можете побажати черкаським любителям спорту і футболу зокрема?
– Я хотів би побажати хороших матчів. Щоб люди приходили і підтримували свої команди. Тому що нині люди приходять і вболівають, з’являються фанати у деяких команд, які їздять зі своїми командами і на виїзні матчі. Наш чемпіонат іде у правильному напрямку, а вболівальники хай приходять і підтримують – це завжди радує.
