 |
13 Серпня, 2026
У вересні 2026 року «ЧЕРКАСЬКОМУ СПОРТУ» виповнюється 15 років і з цієї нагоди ми публікуємо інтерв’ю різних років, що були одними з цікавих і пам’ятних, розміщених на нашому сайті
14 липня 2012 року
Нещодавно «Черкаський спорт» визначив символічну збірну першого кола чемпіонату області. Найавторитетніший футболіст Черкаської області Олександр Казнюк, цілком заслужено, був визнаний капітаном цієї збірної. У своєму інтерв’ю нашому сайту Казанюк розповів про свої виступи в «Олександрії», повернення до «Уманьферммашу», оцінив рівень обласного чемпіонату та поділився планами на майбутнє.
– Ви провели тривалу і славну кар’єру, довгий час були капітаном «Олександрії». Які враження про кар’єру у Вас лишилися?
– Враження звичайно дуже позитивні. Грати на найвищому рівні кожен хоче. Мені все сподобалося, спогади тільки найкращі. Я дуже радий, що потрапив на такий рівень і , як-то кажуть у ньому трохи «поварився».
– Ви були багаторічним капітаном «Олександрії», проте минулого року зненацька залишили команду. Чому виникла така ситуація?
– Це не від мене залежить. Є керівництво клубу, вони так вирішили, і ми припинили співпрацю.
– Тримаєте образу на клуб?
– Та чого її тримати? Це життя. Сьогодні я пішов, завтра хтось інший. Життя на цьому не закінчується.
– Після Прем’єр-Ліги у Вас була низка запрошень в інші клуби. Як Ви опинилися в «Уманьферммаші», а не продовжили свою кар’єру в іншому професійному клубі?
– Справа в тому, що поки я чекав кількох варіантів. Вони були вже на 99% готові, але довелося відмовити кільком клубам. І як ці варіанти «відпали», залишилося грати на такому рівні.
– Чому не склалося з цими клубами?
– Я просто не встигав у ті клуби, вони були вже укомплектовані.
– Цією зимою Ви могли опинитися в білоцерківському «Арсеналі». Які ще клуби хотіли бачити Вас у своєму складі?
– Було кілька клубів навіть вище «Арсеналу», але вже немає сенсу про них говорити. Сталося, як сталося. Потрібно доводити тут свою гідність.
– Скоро стартують чемпіонати як у Прем’єр-лізі так і в Першій лізі та інших дивізіонах. Чи були до Вас нові пропозиції?
– Було кілька пропозицій від кількох клубів, але це такі варіанти, на які я навіть не звертаю увагу.
– Ви повернулися до «Уманьферммашу», до свого рідного клубу та міста. Які враження від цього?
– Це завжди приємно, тому що і підтримка є і багато знайомих і рідних. Приємно грати у цьому клубі.
– Ваш клуб, «Уманьферммаш» якісно відрізняється від інших команд області хоча б з боку фанатської підтримки. На Ваших матчах завжди присутні ультрас. Наскільки допомагає ця підтримка під час матчів?
– Дуже приємно грати, коли нас так підтримують. Хлопці запалені ідеєю і намагаються підтримувати нас у кожній грі. Хоча і є у нас деякі негаразди, проте вони не здаються і підтримують нас. Молодці. Я тільки за таких вболівальників.
– Як можете оцінити рівень черкаської області, адже подейкують, що аматорський футбол Черкащини один із кращих в Україні?
– Чесно кажучи, рівень дуже пристойний. Кілька років тому я спостерігав за нашим чемпіонатом, і можу сказати, що футбол у нашій області значно виріс. Мені здається, що чемпіонат Черкаської області може програє хіба що Київській області, а так, команд 7-8 одного рівня – це добре. Результати, як бачите, непередбачувані. Тому, думаю, чемпіонат буде веселим.
– Чи складно Вам грати нині у своїй команді, адже лише нещодавно Ви виступали на найвищому рівні. Наскільки відчувається прірва у класі між Вами та партнерами по команді?
– Ви знаєте, на це не потрібно звертати увагу. Потрібно їх (партнерів) направити у правильне русло. Щоб всі однаково думали на полі. Тоді все буде нормально. А так думати, хто кращий, хто гірший, мені здається, не правильно.
– Ви знову граєте в одній команді зі своїм братом. Як Вам зараз грати з ним? Часто кричите один на одного?
– Раніше трохи більше кричав. Зараз намагаюся у робочій атмосфері підказати, як краще вчинити в тій чи тій ситуації. Потрібно грати якомога спокійніше, оскільки подекуди емоції заважають не лише супернику, а й тобі самому.
– В «Уманьферммаші» Ви капітан команди та головна зірка клубу. В «Олександрії» Ви також були капітаном та лідером. Наскільки відрізняється Ваша роль в цих клубах. Зараз у Вас збільшився обсяг роботи чи зменшився?
– Я не знаю, мені здається, якщо людина нормально ставиться до своєї справи, то вона буде робити один і той же обсяг роботи і у Прем’єр-лізі, і у Першій лізі, і у Другій лізі, і у чемпіонаті області. Головне віддаватися повністю грі. Я вважаю, що так треба.
– Ваша команда непогано розпочала чемпіонат, проте під кінець першого кола Ви втратили багато позицій. Чого не вистачає команді зараз?
– Ви знаєте, цьому є різні причини. Ми грали у Шполі, нам не вистачило везіння, грали вдома з «Ураганом» нам не вистачило концентрації. Одне плюс інше й інше відображає загальний результат та місце, яке ми посідаємо.
– Які завдання стоять перед Вашим клубом на цей чемпіонат?
– Завдання лише найвищі. Тому що у нас президент такий, що його не задовольняють місця, нижчі першого. Я вважаю, що у нас такий колектив, всі з одного міста, тому ми маємо боротися за виграшні позиції чемпіонату.
– Як вважаєте, наскільки реально Вам буде наздогнати лідерів у Другому колі?
– Я думаю, що реально. Якщо ми зберемося кожен докупи і будемо одним цілим і постараємося гарно пройти друге коло. У нас, в принципі непоганий календар на Друге коло, тому постараємося пройти без всіляких нерівностей.
– Проти кого було найважче грати? Який клуб вважаєте своїм головним конкурентом?
– У чемпіонаті області є чотири команди одного рівня. Я не хотів би нікого виділяти і ображати. Тому що чемпіонат, дійсно, піднявся у цьому плані.
– Який матч за свою кар’єру Вам найбільше запам’ятався?
– Ну як сказати, є кілька матчів. Звичайно з донецьким «Шахтарем» був чудовий матч. Ми грали у чвертьфіналі Кубку України і програли на 92-й хвилині матчу Захоплюючий матч був, ми грали практично на рівних. Але програли.
– Зараз слідкуєте за виступами своєї колишньої команди?
– Слідкую, адже в мене там лишилися друзі, знайомі, тренери.
– Підтримуєте дружні стосунки зі своїми колишніми партнерами по команді?
– Так, звичайно товаришую. Гравці «Олександрії» Андрій Запорожан, Ігор Чередніченко Сергій Старенький – добрі мої друзі. З Чередніченком ми взагалі разом були 7 років у клубі, пройшли всі щаблі клубу. Пройшли і Першу лігу і Прем’єр-лігу. Наммагаюся підтримувати стосунки.
– ФК «Уманьферммаш» якісно відрізняється від інших клубів в області. У Вас є хороший стадіон, тренувальна база, якісний склад, у цьому році Ви підсилили команду. Як вважаєте, чи не час зробити «Уманьферммаш» професійним клубом?
– Знаєте, я думаю, для нашого міста вже пора задуматися про те, щоб задуматися над створенням професійного клубу. Мені здається, що для такого міста та з таким потенціалом вже давно потрібно зробити команду.
– Чи хотілося б пограти за «Уманьферммаш» у Другій лізі?
– Звичайно хотілося б, звичайно. Навіть просто подивитися на це.
– Що полюбляєте робити у вільний від футболу час?
– Люблю риболовлю. Посидіти з вудочкою, відволіктися від усього, відпочити.
– Що можете побажати черкаським любителям спорту і футболу зокрема?
– Я хотів би побажати хороших матчів. Щоб люди приходили і підтримували свої команди. Тому що нині люди приходять і вболівають, з’являються фанати у деяких команд, які їздять зі своїми командами і на виїзні матчі. Наш чемпіонат іде у правильному напрямку, а вболівальники хай приходять і підтримують – це завжди радує.
