Гімнаст з Черкас Ілля Ковтун про виступ під час війни

10 Березня, 2022

Коли в Україні розпочалось повномасштабне вторгнення Росії за підтримки Білорусі, українські спортсмени якраз розпочинали виступ на етапі Кубка світу зі спортивної гімнастики в німецькому Коттбусі. Однак про змагання на той момент думати було неможливо.

“Напевно, це був один із найжахливіших і найгірших станів за все моє життя. У голові одразу багато думок про те, що зробив так чи навпаки, починаєш змінювати цінності й усім серцем бажаєш зустріти та обійняти близьких. Певний час було дуже багато тривоги, що згодом підсилилась гнівом через сліпих людей, які, як зомбі, ідуть на наші землі і на наших людей. Було занадто складно зібратись і гідно відзмагатись”, – зізнався український гімнаст Ілля Ковтун у коментарі Суспільне Спорт.

Ілля, як і інші українські спортсмени, увесь час тримав зв’язок із рідними за допомогою інтернету. За його словами, наразі його близькі в безпеці.

“Вони починають звикати до сирен і навіть планують, що будуть саджати на городі. Намагаються трохи якось відволіктися, але це складно”, – розповів спортсмен.

За підсумком змагань у Коттбусі українські гімнасти здобули чотири медалі. Так, в активі Ковтуна “золото” (паралельні бруси) та “срібло” (вправи на коні), “золото” також виборола Даніела Батрона у вправах на колоді, а Назар Чепурний, який як і Ковтун із Черкас, узяв “срібло” в опорному стрибку. Попри такий медальний успіх у Німеччині, був момент, коли українська команда міркувала про те, аби призупинити міжнародний сезон і повернутись на Батьківщину.

“Ніколи подумати не могла, що розпочнеться війна. Адже ми живемо в сучасному цивілізованому світі! Яка війна? Одразу відчуваєш страх і біль за рідних, знайомих, Україну, наші землі та нашу свободу. Тривога неймовірної сили. Постійний страх. І весь час у голові: “Чому я не вдома зі своїми?”. Ми всією делегацією одразу ж хотіли після перших змагань повернутися до України та бути там в нагоді. Однак це було нереально й неможливо”, – розповіла тренерка Ірина Надюк.

Зрештою, збірна України залишилась закордоном і вирушила на наступний етап Кубка світу до катарської Дохи. Однак і там виникли сумніви щодо подальших виступів, адже змагатись необхідно було б з російськими та білоруськими спортсменами, держави яких у ці ж хвилини продовжують тероризувати мирне населення України. За словами Ірини Надюк, думки в команді розділились, але врешті-решт вони змогли дійти консенсусу.

“Певний час сумнівалась. Зателефонувала мамі – вона в мене дуже мудра жінка, поспілкувалась із батьками Іллі, зв’язалась з олімпійською чемпіонкою Стеллою Захаровою. Завжди так роблю – вислуховую думки людей, які чогось уже досягли в житті, мають досвід, і потім уже роблю власний вибір. Я прийняла рішення разом із Іллею йти в гімнастичний бій, про що ні разу не пошкодувала”, – підкреслила українська тренерка.

У Досі, як і в Коттбусі, українці зібрали низку нагород – шість медалей. Ковтун знову взяв “золото” на паралельних брусах, “срібло” – у вільних вправах і “бронзу” – на поперечині. Водночас Чепурний виграв “срібло” в опорному стрибку, а Батрона здобула “срібло” у вільних вправах і “бронзу” – на різновисоких брусах. Однак одна з церемоній нагородження за участю українця закінчилась скандалом. Разом із Іллею на п’єдестал вийшов росіянин Іван Куляк, що на грудях мав літеру “Z” – символ воєнної агресії Росії на теренах України.

“Ми взагалі не помітили цього знаку на його формі. Здивувалися лише, чому на нагородження Іван вийшов не в спортивному костюмі, а в змагальній формі, що заборонено правилами FIG. Уже після того, як нас забрали на допінг-тестування, нам почали надсилати фото з акцентом на знак у росіянина. Ми були в шоці. Ми занадто людяно поставились до всієї делегації і цього спортсмена. Вони на це не заслуговують узагалі. Гадаю, юнака повинні назавжди відсторонити від усіх міжнародних змагань”, – зауважила Ірина.

Водночас її підопічний Ілля Ковтун зізнався: раніше думав, що спорт поза політикою, але зараз його світосприйняття змінилось.

“Російський народ сліпий та зомбований, і саме ми зараз даємо їм можливість стати вільними й вирватися з рук тирана. Але вони не вміють думати та аналізувати, а також вони дуже-дуже бояться. Я людяно ставлюсь до всіх – так мене виховали батьки та тренер, поважаю усіх. Але тепер необхідно, щоб росіяни усі згуртувались і пішли проти Путіна, допомогли зупинити війну, де скрізь вбивають. Гадаю, необхідно терміново ввести всі максимальні санкції в усіх напрямах для Росії, і, можливо, лише тоді там відкриються сліпі та зомбовані очі, завершиться війна, припиниться кровопролиття”, – заявив Ілля.

Попри цей інцидент під час нагородження і складний емоційний стан спортсменів під час виступів на етапах Кубка світу, Ірина Надюк зазначила, що задоволена виступами своїх гімнастів. Українцям вдалось здобути медалі, зокрема, і золоті, а також показали хороший потенціал для подальших змагань.

Наразі збірна України залишається в Досі до 15-го березня, а вже потім вирушить до Єгипту та Азербайджану – на нові етапи. За словами тренерки, українцям допомогли в Досі з наданням житла і підтримкою тренувального процесу на належному рівні. При цьому пропозиції щодо допомоги лише продовжують надходити.

“Звертатися та просити не треба. Люди, гімнасти, тренери, федерації – усі самі пропонують і допомагають. У Німеччині, у Польщі, в Словаччині, у Катарі, у Швейцарії, в Італії тощо – усі навколо готові допомогти. Наприклад, забрати з кордону, дати дах над головою, їжу, одяг й організувати навчально-тренувальний процес”, – резюмувала Ірина.

Джерело: Суспільне-Спорт