8 Січня, 2020
У цій частині розмови йдеться про період виступів футболіста за команди з Кам’янки та Білозір’я
Початок інтерв’ю ТУТ.
Будучи ще гравцем «Ходака», ми тоді грали лише аматори, покійний Володимир Васильович Гарнага якимось дивом домовився про мою оренду на чемпіонат області. Тому і перехід після розпаду був очевидним.
Так. «Яр Холодний» – горілочки налий)))) Музика на стадіоні постійно грала))))))
Ну по-перше, президент! Людина мегапозитивна, але в той же час і складна))) Було дуже багато проїжджих гравців, але в основному якісних. До сих пір я не зустрічав кращого опорника ніж був там!!!! Все було добре ,стабільно. Навіть до преміальних кожного разу добавляли по три пляшки «Холодного Яру»))))
Стверджувати не візьмусь, але, здається, за «Зорю» (Білозір‘я) ще хтось грав. Хоча не впевнений, стільки часу сплинуло.
Наскільки пам’ятаю срібло було!
))))) Ну воротарської позиції такої сильної не було, як в попередньої команди.
Я був непоганий))))) Ігор Карась, Віталік Азаров (казав, а ми весь час сміялися: «Пацани, меня возил только Александр Глеб»))))))).
Опорний був Петя Ротань. Чесно кажучи, кращого в цій позиції гравця, з яким я грав, я не зустрічав!!! Менший брат Льоха Ротань зліва шнурував)) У них передачі були, як рукою)))) Ще Вальтрон був (Вдовиченко)). Хоча і не режимив, але сапав що і не скажеш ))) Доречі, будучи гравцем Яру, я отримав найпамятнішу особисту нагороду!!)))
Так, ви праві))))) Фішканув))))) Хронологія напуталась в голові)))))
Два сезони, один оренда і один як повноцінний гравець. Ще були під’їзди в «УкрАгроком» на аматори та «Нове Життя» (Полтавська область».
Про твої “Украгроком” на аматори та “Нове життя” не пам’ятав! Ану просвіти!
В Агроком їздили з Єгором Семеновим і Жекой Гудом. Лактіонов був другим тренером там. Віталік Горобець там був, Індутний Ігор, ще молодий хлопець з Умані був, але не згадаю його вже. Були там недовго, бо треба було там жити і тренуватися. Особисто у мене склалися сімейні обставини, що треба було багато часу проводити у Ватутіно. Тому багато часу в дорозі було.
За «Нове Життя» Петя Ротань із Вітахой Азаром запросили. Там Мелащенко ще грав. Зіграв декілька ігор, але не був на голову сильніше місцевих, тому все очевидно))))) Там дуже сильний чемпіонат був!!
Було тріо)))) Карась, Рубанчук і Васіліч))
То є правда!))) Інколи доходило до смішного, коли хотіли міняти Рубанчука, починалась словесна рубня прямо під час матчу))) А установка від Васильовича, то взагалі хіти були))) «Тримаєм кавалерію» – це коли в стінці стоїш, то маєш не пропустити між ніг!!)) Трикутники, квадрати і ще якісь геометричні фігури називав, які викликали посмішку))) Всіх не згадаєш одразу)))
Взагалі, були люди, які вже і самі розуміли, що треба робити. З черкащанами Ігор Карась вів роботу.
))))) Та ні, це надзвичайно скромна людина! Розмов типу «та я там грав» чи «я там щось» не було! Міг просто цікаву історію розповісти.
)))))) Так! Гопка жартував, що «куда ти не прийдеш – всюди команди закінчують існувати!»))
)))))) Мабуть ні. До речі тоді в Кам’янкі заруба така була з Білозір‘ям, ледве виграли 2:1, я з кутового забив головою))))) Можливо це зіграло роль!
Точно)))Запрошували Столовицький І.М. та Колесник Ю.М. Такі перемовини у мене були раз в житті ! Все було як по телевізору показують, тільки без преси)))))
Ми поїхали на зустріч з президентом у Київ. Нас запросили до кабінету за стіл переговорів)))) Познайомились, розмовляли, зробили деякі математичні підрахунки та вдарили по рукам. Пропозиція була, від якої не відмовляються)))))))) Пам’ятаю в цей день був перший матч на реконструйованому Олімпійському Україна –Німеччина (3-3). Неймовірний матч та умови, в яких я переглядав)))
)))) Ні дивився майже у VIP-ложі, але з доступом туди, де простим людям немає входу))))) Скажу так, після неї я купив своє перше авто.
На початку не все так було, як потім. Було багато молоді. Бодалися з усіма, але не були домінантами))) Матчі грали на центральному стадіоні. Тренування також. Але не було того відчуття, як тоді, коли побудували стадіон і переїхали в Білозір‘я. Все було на найвищому рівні, стадіон, інвентар, автобус, тренувальний процес, президент за перемоги гарно преміював)))))) Не життя – а казка))))))))
Так цього добра у нас завжди вдосталь))) Особливо деталі не пам’ятаю. Але згадую, що відставання в 9 очок, та перехід 4 гравців з ЛНЗ в «Зорю»! Ну і в підсумку – чемпіонство. Без допомоги нюансів не пам’ятаю.
Так. Пропозиції були надто переконливими! Плюс додатково ігри на аматори!
Наскільки я пам’ятаю, то порушень в регламенті не було, лише людський фактор!!! Керівництво «Зорі» в цьому випадку одним пострілом двох зайців …. Послабило суперника і підсилилася своя команда!! Моя думка – такого роду висновки були неправильні. Не може бути такого, що «правда тільки моя, все інше – ні!» І крізь призму років я впевнений, що все залежить від людини, що стоїть на першому місці – фінанси чи відносини!
Так, тоді «Уманьферммаш». На моїй пам’яті ,будемо надіятися поки що, то був найсильніший склад уманських команд, що я бачив! Досвід і молодь, майстерність і характер! Дуже сильний колектив, особливо в домашніх матчах!
Мабуть так. Але на мою думку до цього мають бути готові абсолютно всі і все, до найменших деталей! За рівнем виконавців – так, інфраструктури – так, але ж логічно поставало питання проживання, харчування та і багато гравців мали постійну роботу! Хоча фінансування було, мабуть, краще ніж у другій лізі))))
Так, це людина – максималіст! Він прагнув перемог «Зорі» усюди, в яких би змаганнях не брала участь команда!
Так, пам’ятаю той фінал чотирьох, «Рух» (Винники), з Криму команда, не згадаю назву, і четверту не пам’ятаю. Рівень команд аматорів тоді і зараз дуже різняться. Пам’ятаю переміг «Рух». Взагалі «Зоря» була хороша команда, жалко вектор у президента змінився.
Так, його заманили туди.
Звісно. І момент також.
Самий яскравий))))) про Волейболіста-Льошку)))))
Та емоції можуть бути тільки негативними! Особисто я раніше був готовий навіть на необдумані вчинки, але з роками то трошки змінилося. Взагалі я переконаний, що залежить від людського фактору – або совість або кеш.
Віха в воротах. Справа я шию. Центр – Тарасенко і Розка. Зліва – Каліна. Опорний – Листопад. Хав правий – Трандафілов. В центрі – Слава Кокос (Ткаченко) і Сторчоус. Нападник – Олег Гопка (сильна ліва нога)))))
Ну там просто беззаперечно Гріщенко ))))
В тонусі чи ні))))
З людиною, яка завжди в тонусі, треба брати інтерв’ю, будучи самому в тонусі))))
Ну розмови почали ходити задовго до цього. Але люди з кола президента переконували, що все буде гуд!!! Що він знає ці капкани, забігаючи наперед, ми все бачимо! Тому я рахую, то була помилка, але не мені судити!!! Соромно признатись, але як саме це було не згадаю.
Чесно кажучи, розчарування було, але і розуміння того, що великий футбол залишився в минулому також. Знаєте, аналізуючи свою кар‘єру гравця, помітив одну річ – що не попадав в такт з тими моментами, коли всі пазли складалися як треба!
Ну я маю на увазі професіональний.
Ще до «Ходака» їздили на перегляд в черкаський «Дніпро», через пів року воно закінчило… На початку створення «Славутича» Ілліч запрошував в команду, але ми не зійшлися в одному аспекті))))
Ну звісно))) Поганий той солдат……..))))))))) Але нажаль, в нашій країні не все залежить від тебе одного. Хіба що ти мега талант!
Продовження далі буде…