Святослав Михайлюк: про третій сезон в НБА та майбутнє кар’єри

3 Червня, 2021

Найзірковіший вихованець баскетбольної школи Михайла Бродського, Святослав Михайлюк прибув до Черкас із США, де він провів свій третій сезон у найсильнішій лізі світу – НБА.

Днями Святослав разом з головним тренером “Черкаських Мавп” Максимом Міхельсоном завітав на телеканал ВІККА, де у програмі “Вечірній прайм” поділився враженнями від чергового продуктивного року в НБА.

– Святославе, ти завершив свій третій сезон у найсильнішій лізі світу – НБА. Як оціниш цей чемпіонат для себе?

– Розпочався сезон не дуже добре. Я отримував не так багато ігрового часу та демонстрував не дуже якісний баскетбол. Після обміну в «Оклахому-Сіті Тандер» почав отримувати більше часу і став грати краще. Можна сказати, що закінчив сезон на мажорній ноті.

– В НБА обміни – це звичне явище. Це вже другий твій обмін в лізі. Цього разу вже все було звично? Розкажи про механіку обміну. Як це відбувається, як дізнався про обмін і як швидко перебрався у новий клуб?

– Не хвилювався. Я був на тренуванні, мені потелефонували і сказали, що тебе обміняли в «Оклахому-Сіті Тандер». Окей-окей, вийшов, зібрав сумки і полетів до Оклахоми-Сіті. Наступного дня я вже був в «Оклахомі».

– У новій команді ти демонстрував найкращу статистику в кар’єрі – 10.3 очка та 3.0 підбирання у середньому за гру. Можна сказати, що обмін став вдалим для тебе?

– Я думаю, так. Гадаю, всі бачили, що після обміну в «Оклахому» я почав грати більш якісно, отримував більше часу. Пристосувався до команди значно швидше, ніж я думав. Всі тренери, вся організація давали дуже позитивні відгуки про мене.

– В «Оклахомі» ти дещо змінив модель гри, став більше йти в прохід, розігрувати м’яч. Тоді як в попередніх командах тебе більше використовували як снайпера. Розкажи, як відбулася ця зміна?

– Це система команди. Тобто командна гра ніколи не була зав’язана на одному чи двох гравцях. Всі комбінації або дії ми робили через різних гравців. Не було такого, що один гравець має переводити м’яч через майданчик. У нас, хто взяв м’яч, той і переводить центр майданчику, після цього вже граємо. Тобто в усіх було дуже багато ігрових можливостей проявити себе.

– У «Детройті» також досить багато молодих баскетболістів, чому там немає таких можливостей для гравців? Все через жорсткого тренера?

– Я б не сказав, що там все жорстко. Це просто дві різні системи гри.

– В «Оклахомі» у тебе багато слем-данків, відчуття, що ти став грати значно впевненіше. Тобто, чи можна сказати, що в новій команді у тебе з’явилося більше впевненості у собі?

– Після кожного сезону з’являється впевненість. Ти розумієш, що і як відбувається в НБА. Розумієш, що потрібно робити, а що ні, як поводити себе. У своєму третьому сезоні з’явилося більше впевненості і розуміння, як буде складатися гра. А після обміну в «Оклахому» я отримав більше часу, то вже в мене було достатньо впевненості, щоб грати краще.

– Тебе обміняли на Хаміду Діалло, який є одним із найкращих данкерів НБА. Після обміну деякі вболівальники «Оклахоми» в соцмережах хвилювалися, адже замість яскравого данкера до них їде шутер. Але у «Тандер» ти виконав величезну кількість кидків згори, більше, ніж за всю кар’єру до цього. Здивував фанатів чи партнерів?

– Так, партнерів по команді здивував, однозначно. Коли почав часто бити згори, або данкувати через суперників, то було багато здвивованих людей.

– Є така думка, що в НБА ціниться універсальність. Важливо, щоб гравець міг робити не щось одне, а кілька компонентів на майданчику. Що ти думаєш з цього приводу?

– Я б сказав, що у кожного гравця має бути елемент в баскетболі, який він виконує дуже добре, яким він буде заробляти гроші. Для мене – це кидок. Всі побачили, що я можу виконувати дальній кидок. Але якщо до цього додати всі елементи, які я виконував раніше, то зможу вийти на досить хороший рівень.

– Святославе, цього сезону ти подолав позначку у 1 тисячу набраних очок за кар’єру (1196). А згодом вийшов на четверте місце серед найрезультативніших українців в історії НБА. Як дізнався про це досягнення, які були враження?

– В інтернеті, я думаю, хтось виставив в Instagram. Я побачив.

– Тобто за такою статистикою не слідкуєш?

– Ні, не слідкую за статистикою.

– Там до третього місця тобі зовсім трохи, менше 200 очок і ти обженеш Станіслава Медведенка. Які плани?

– Плани… поки що плани – обганяти (сміється)

– «Оклахома» завершила сезон на 14-му місці на Заході НБА з показником 22 перемоги, 50 поразок. Таке враження, що в клубі не переймаються стосовно поразок, а мають більш довгострокові плани. Як всередині клубу сприймали таку кількість поразок?

– Нормально все сприймали, адже всі розуміли, що в команді дуже багато молодих гравців. Дуже багато часу на майданчику проводили зовсім молоді гравці, тому всі розуміли, що ми будемо часто програвати. Перед моїм обміном команда була високо у турнірній таблиці, але згодом травмувалися лідери і на майданчику почали грати молоді гравці. Розуміли, що буде так. Але у всіх є дуже далекі перспективи. В організації дивляться на те, що буде через 2-3 сезони. Тобто є план, якого клуб дотримується.

– Генеральний менеджер «Тандер» Сем Престі один із найкращих і найавторитетніших в НБА. Розкажи про стосунки із ним. Що він говорив тобі в кінці сезону?

– Він дуже розумна людина в баскетбольному плані. Його вважають одним із найкращих баскетбольних аналітиків НБА, дуже добре розбирається в статистиці. Мені казав, що я справив на нього дуже хороше враження. Подивимося, що буде далі.

– Ти зрозумів цей довгостроковий план «Оклахоми», яка його межа, коли команда має виходити до плей-оф? Чи вас не посвячують у ці речі?

– Ні, нам тільки грати (сміється).

– Після завершення сезону ти повернувся до Черкас, де провів кілька тренувань з командою. Які плани, зараз працювати в вдома?

– На цей момент я просто підтримую форму. Тому що я не дуже люблю, коли ти нічого не робиш місяць і потім не дуже тяжко, але складніше входити в ігрову форму. Тому намагаюся підтримувати тонус, приходити і тренуватися 3-4 рази на тиждень. Літо буде довгим, трохи потренуюся тут, а згодом поїду в США і готуватися безпосередньо там.

– Зараз ти приїхав до Черкас і влаштував свій мінікемп. Це вже твій другий такий захід. Як вирішив проводити такі кемпи?

– Завжди, коли приїжджаю додому, стараюсь приходити до дітей і приділяти їм увагу. Дуже приємно, що баскетбол у Черкасах і в усій Україні розвивається. Михайло Бродський дуже багато зусиль прикладає, щоб баскетбол розвивався і виходив на новий рівень. Тому завжди приємно, спостерігати за дітьми, приходити до дітей, чимось допомагати, підтримувати цей розвиток.

– Чи слідкуєш за виступами «Черкаських Мавп»?

– Завжди стараюся відслідковувати результати команди, а коли ми завершили виступи, то я встиг зловити ігри, які транслювалися. Підтримую команду, приємно бачити на майданчику хлопців, з якими я виріс і тренера, з яким займався з юного віку, який тренує команду по цей день і демонструє якісні результати. Помітний розвиток усіх гравців, з якими я виріс. Дмитро Скапінцев провів дуже хороший сезон. Коли я приїжджаю сюди, помітно, що клуб («Черкаські Мавпи») розвивається і структура дає результат.

– Як загалом оціниш розвиток баскетболу в Україні?

– Рівень, звісно, росте. Приходять нові люди, меценати дають гроші і команди підписують досить сильних гравців, тому ми бачимо у цьому сезоні 5-6 команд, які мають дуже високі бюджети і мають у своєму складі гравців, котрі не приїхали б сюди 2 чи 3 сезони тому.

– Зрозуміло, що в тебе складний графік у зв’язку з НБА. Чи підтримуєш зв’язок зі збірною України і чи плануєш брати участь у Євробаскеті-2022?

– Завжди дуже хочу грати за збірну України. І на цей момент я поки нічого не знаю, стосовно збірної. Мені треба вирішити всі питання щодо мого контракту і далі, я сподіваюся, що зможу зіграти за збірну України на Євробаскеті.

– Ти, як приклад, для усіх юних баскетболістів не лише з Черкас, а й з усієї України. Щоб побажав їм? Яку пораду даси?

– Працювати. Я б сказав, ніколи не прогулюйте дні, завжди рахуйте дні. Коли я був в NCAA, до мене приходили гравці, які випустилися з університету і грають в НБА чи Європі, вони завжди казали, ці чотири роки будуть дуже короткі. Перший рік ти думаєш, попереду ще три роки, далі ще два роки, потім ще один рік і все. А потім я сам розумію цю думку. Тепер я приходжу до тих хлопців, з якими грав, коли вони були на першому курсі, а я не четвертому, і кажу ті ж слова. Зараз, хочу сказати те ж саме: ніколи не прогулюйте дні, завжди цінуйте дні і своїх тренерів. Завжди викладайтеся і мрійте. Якщо ви не будете мріяти і у вас не буде позитивних думок, то буде дуже тяжко досягти успіху.

Джерело: сайт БК «Черкаські Мавпи»