 |
5 Липня, 2021
Sport Arena називає 33 найкращих гравців другого півріччя Першої ліги сезону 2020/2021 років
Серед 33 найкращих вихованець тальнівського футболу Роман Гончаренко. Також відзначені екс-гравці “Славутича” Сергій Панасенко і Михайло Сергійчук та “Черкаського Дніпра” Ігор Семенина.
Воротарі
Богдан Когут («Верес» Рівне)
33 роки – 15 матчів (1350 хвилин) – 12 пропущених м’ячів, 9 «сухих» матчів
Значний сезон досвідченого воротаря. Зрілий виступ голкіпера, який багато бачив у «Карпатах», «Севастополі», «Буковині» та зарубіжних клубах. Пропустивши необов’язковий м’яч у кубковій грі проти «Зорі», Когут не втратив концентрацію і за наступних десять матчів у чемпіонаті пропустив тільки два м’ячі – а саме тоді й визначалася доля лідерства. Дев’ять «клін-шитів» навесні – якщо воротар може допомогти чемпіону, то це найкращий спосіб.
Андрій Бубенцов (МФК «Миколаїв»)
23 роки – 15 матчів (1350 хвилин) – 11 пропущених м’ячів, 8 «сухих» матчів
«ВПК-Агро» відпускав свого воротаря в миколаївську команду під конкуренцію – і, якщо чесно, при Ситникову та Закорському місця в основі Бубенцову ніхто не гарантував. Але ви подивіться – потягнувши пенальті від «Гірника-Спорт», Андрій набрався впевненості й виграв конкуренцію. А своїми забігами далеко в поле виконував «ліберо», не раз рятуючи прогрес сезону від неприємностей.
Денис Шеліхов («ВПК-Агро» Вишневе)
32 роки – 14 матчів (1260 хвилин) – 17 пропущених м’ячів, 4 «сухих» матчі
Найбільш видовищний воротар півріччя! Треба вводити окремий тег в інстаграмі для сейвів Шеліхова – це щось на межі законів фізики. Бували провальні матчі (по чотири пропущених від «Волині» та «Вереса», наприклад). Бували необов’язкові невдачі. Але загалом Шеліхов багато рятував і на харизмі та куражі витягував окремі матчі.
Праві захисники
Максим Жичиков («Металіст 1925» Харків)
28 років – 15 матчів (1348 хвилин) – 1 гол, 1 асист
Жичикова пора вносити в книгу рекордів Ґіннеса – важко знайти іншого гравця, який би стільки разів з різними командами в різних країнах підвищувався в класі! Цього разу «ліфт» виніс його з «Металістом 1925». Максим дуже здорово зіграв справа, активно підключався вперед, і з ким би не грав – із Савіним, Криськівим чи навіть Габелком, який активно зміщувався для подач з лівої ноги – Жичиков завжди був активним. Найкращий матч – 3:2 з «Гірником-Спорт», гол+асист.
Ігор Солдат («Верес» Рівне)
30 років – 14 матчів (1260 хвилин) – 1 гол, 2 асисти
Рівненський універсал був ще й одним із найбільш стабільних гравців своєї команди. Окрім вміння зіграти на кількох позиціях, Солдат ще й регулярно підключався вперед. Забив у ворота «Оболоні» в переможному виїзному матчі, а також відзначився гольовими передачами в іграх із «ВПК-Агро» та «Авангардом».
Руслан Пісний («Альянс» Липова Долина)
24 роки – 14 матчів (1088 хвилин) – 3 голи
Швидкісний захисник з постійною підтримкою атак – Пісний забив навесні три м’ячі, добре взаємодіяв із Агаповим і виконував великі обсяги робіт під своїм напарником, який розміщується високо на фланзі – фактично на позиції крайнього форварда.
Центральні захисники
Богдан Кушніренко (МФК «Миколаїв»)
25 років – 12 матчів (1044 хвилини) – 6 голів, 1 асист
Колись був більше відомим у якості флангового захисника. Пізніше розкрився як центрбек. У Близнюка показав, що може продуктивно зіграти в опорній зоні. Майстерний виконавець стандартів, добре підключається на подачі біля чужих воріт і відпрацьовує біля своїх. Зважаючи на універсалізм, міг би бути присутнім відразу на кількох позиціях у нашій символічній збірній – вибираємо оптимальну для Богдана, на нашу думку.
Костянтин Пікуль («Альянс» Липова Долина)
26 років – 15 матчів (1320 хвилин) – 1 асист
Лідер захисту «Альянсу» – його центровий і найбільш стабільний гравець. Під час сезону не раз змінювалися його напарник та оточення, доводилося закривати найбільш відповідальну позицію в дуеті з фланговим захисником. Тим не менш, Пікуль суттєво допоміг своїй команді, а справжній бенефіс відіграв в Одесі – кілька разів виносив м’яча з лінії воріт і посприяв «сухій» перемозі над «Чорноморцем».
Сергій Швець («Полісся» Житомир)
29 років – 14 матчів (1260 хвилини) – 4 голи
Житомиряни багато перебудовувалися по ходу сезону, проте захист залишався стабільним і Швець був одним із його провідних елементів. По-перше, він самовіддано та надійно діяв у захисті. По-друге, ефективно підключався вперед і відкрив скілл впевненого виконання пенальті, заслуживши навіть порівняння з Серхіо Рамосом.
Центральні захисники
Роман Гончаренко («Верес» Рівне)
27 років – 16 матчів (1440 хвилин) – 1 гол
На рівні з лучанином Сімініним Гончаренко навесні провів найбільше ігрового часу – по 16 ігор без замін. У захисті «Вереса» діяв впевнено та непоступливо, а ще пережив свою мить слави. Саме Роман пізнім штрафним наприкінці зустрічі вирвав для рівнян стратегічно важливу перемогу вдома над «ВПК-Агро».
Михайло Шершень («Металіст 1925» Харків)
26 років – 15 матчів (1350 хвилин) – 1 гол
Знаний харківський універсал може закрити відразу кілька позицій – зважаючи на перебудову центру захисту, тривалу відсутність Цвіренка та поступове введення в гру досвідченого новачка Ткачука, від Шершня багато залежало в організації оборони «Металіста 1925». Всього 10 м’ячів пропустила його команда – менше за всіх навесні, і це також заслуга Михайла.
Темур Парцванія (МФК «Миколаїв»)
29 років – 14 матчів (1226 хвилин)
Справжня знахідка для захисної ланки «корабелів» – досвідчений чемпіон Європи серед юнаків надійно відіграв біля своїх воріт, а маючи поруч такого майстра швидше зростала й молодь – Порох, Березянський, Ляшевський і інші, хто в останні роки пробився в першу команду.
Ліві захисники
Артур Западня («Металіст 1925» Харків)
31 рік – 15 матчів (1339 хвилин)
Без результативних дій – голів і передач, але Западня зробив великий внесок у медальний успіх харків’ян. Чудово підтримував на фланзі Дмитренка та Батюшина, регулярно загострював із підключень, заробив немало стандартів, які є «хлібом» для гравців із ударом. Однозначно посилив лівий край «Металіста 1925» і може допомогти команді й на вищому рівні.
Сергій Суханов («Оболонь» Київ)
26 років – 14 матчів (1107 хвилин) – 1 гол, 2 асисти
Універсал-новачок у столичній команді зіграв відразу на кількох різних позиціях, а ми хотіли б відзначити той ефект, який він справляв саме зліва в захисті. З постійними підключеннями, перекладанням м’яча під ударну ногу та дальніми ударами, Суханов ефективно підтримував атаки команди та добре покривав простір.
Олександр Мартинюк («Волинь» Луцьк)
19 років – 17 матчів (1392 хвилини) – 2 асисти
Одна з багатьох знахідок «Волині» – серед молодих гравців цієї команди багато здібних талантів. Мартинюк міг зіграти і нижче, і вище на фланзі, володіє навичками гри в центрі. При цьому проявляв похвальну адаптивність на різних позиціях і при відмінних тактичних формаціях. Навесні продуктивно грав у підключеннях.
Центральні півзахисники
Руслан Черненко («Агробізнес» Волочиськ)
28 років – 14 матчів (1280 хвилин) – 7 голів
Несподіваний найкращий бомбардир сезону – він же найбільш вправний виконавець стандартів. І восени, і навесні Черненко був лідером своєї команди, вдало діяв у середині поля та виступав зв’язковим у незвичній для Першої ліги тактичній схемі «Агробізнесу».
Сергій Панасенко («Верес» Рівне)
29 років – 14 матчів (1145 хвилин) – 2 голи, 4 асисти
Відновлення від травми Панасенка виявилося однією з найкращих новин для чемпіона. Панасенко витягнув відразу кілька матчів, здорово зв’язував лінії та проявив свій давній талант виконавця стандартів і майстра прицільних дальніх ударів. Шикарно відіграв у важливому матчі з «Чорноморцем», вирішив долю ігор з «Кременем» і «Нивою».
Артур Рябов («Волинь» Луцьк)
20 років – 15 матчів (1337 хвилин) – 2 голи
Навіть на фоні невдалого для «Волині» сезону є ось такі приємні відкриття. Молодий півзахисник Рябов продовжує стрімко прогресувати – якщо в минулому сезоні він більше підігравав досвідченішим напарникам, то в цьому проявив себе справжнім лідером. Особливо вражали його сольні проходи з глибини з прицільними ударами.
Праві півзахисники
Микола Агапов («Альянс» Липова Долина)
27 років – 15 матчів (1251 хвилина) – 6 голів, 3 асисти
Граючи правого форварда, Агапов видав чудове півріччя – хет-трик у грі з «Гірником-Спорт», загалом дев’ять результативних дій і постійна активність з правого краю. Можна сказати, що швидкість і наполегливість Колі в дуеті з Пісним забезпечували «Альянсу» постійну перевагу на цьому фланзі.
Артур Мурза («Оболонь» Київ)
20 років – 14 матчів (967 хвилин) – 5 голів, 2 асисти
Подавав надії в «Волині» та «Авангарді», заявив про себе в «Гірнику-Спорт», а в «Оболоні» видав дуже цілісне та багатообіцяюче півріччя. Особливо здорово зіграв у матчах проти «Авангарду-СК Краматорськ» і тернопільської «Ниви», де саме його результативні дії принесли киянам перемоги.
Володимир Одарюк (МФК «Миколаїв»)
27 років – 15 матчів (1306 хвилин) – 5 голів, 2 асисти
В окремих матчах демонстрував футбол вищого класу, і таких «яскравих спалахів» навесні зібралося чимало – герой переможних зустрічей з «Альянсом», «Гірником-Спорт», «Оболонню». Атакував широко, часто мінявся зонами з Кравченком, Яворським, Паламарем і іншими лідерами МФК «Миколаїв» цього сезону.
Атакувальні півзахисники
Юрій Батюшин («Металіст 1925» Харків)
28 років – 15 матчів (1249 хвилин) – 6 голів, 3 асисти
Топ-перехід весняної частини сезону. Перейшовши з «Гірника-Спорт» у команду з максимальними турнірними завданнями, Батюшин показав спортивний характер і в багатьох матчах тягнув за собою нових одноклубників. Особлива фішка від центрального півзахисника – він здорово проявив себе в ролі лівого інсайда.
Ігор Семенина («Нива» Тернопіль)
32 роки – 12 матчів (1072 хвилини) – 4 голи, 4 асисти
Досвідчений плеймейкер добре грав ще в «Кристалі», а після повернення в рідну команду видав вісім балів по системі «гол+пас». Уже традиційно взяв на себе виконання стандартів і дальніх ударів, а також на досвіді допоміг стабілізувати гру в середині поля своїм молодим одноклубникам.
Костянтин Ярошенко («Альянс» Липова Долина)
34 роки – 12 матчів (870 хвилин) – 5 голів, 2 асисти
Син головного тренера – його перший помічник на полі. К.Ярошенко відзначався результативними діями відразу в шести матчах, а особливо сильно провів виїзну зустріч із майбутнім чемпіоном – саме дубль Костянтина приніс новачкам ліги вольову нічию з «Вересом».
Ліві півзахисники
Владислав Шарай («Альянс» Липова Долина)
24 роки – 14 матчів (1086 хвилини) – 5 голів, 5 асистів
«Інгулець» оперативно відреагував на прогрес вибухового вінгера «Альянсу» – тож після десяти результативних дій у весняній частині сезону В.Шарай продовжить виступи в українській Прем’єр-Лізі.
Геннадій Пасич («Верес» Рівне)
27 років – 14 матчів (1236 хвилин) – 4 голи, 6 асистів
Декілька ефектних голів, постійна активність на фланзі та участь у 10 результативних комбінаціях – Пасич навесні не збавляв обертів і його чемпіонська медаль у цьому сезоні одна з найбільш вагомих.
Богдан Куксенко (МФК «Миколаїв»)
25 років – 14 матчів (778 хвилин) – 1 гол, 3 асисти
Суттєво додавав під час сезону, і в вирішальній частині чемпіонату був лідером на своєму фланзі. Хороші подачі з гри та стандартів, гармонійна взаємодія з групою атаки – це був той Куксенко, яким він був у Таврії та дублі Шахтаря.
Нападники
Михайло Шестаков («Верес» Рівне)
31 рік – 12 матчів (702 хвилини) – 8 голів
Пережив пошкодження, починав важко, забив тільки в п’ятому матчі весняної частини чемпіонату. Але в травні, коли це було найбільш потрібно команді, Шестаков видав серію із шести голів у чотирьох матчах підряд – включаючи хет-трик із «ВПК-Агро». Його вісім весняних голів дуже допомогли команді на шляху до чемпіонства, а нечисленні помарки (наприклад, нереалізований пенальті в грі з «Альянсом») залишилися епізодами великого шляху.
Богдан Оринчак («Волинь» Луцьк)
27 років – 16 матчів (1284 хвилини) – 7 голів
Яких тільки форвардів безуспішно пробувала «Волинь» – Пономаря, Козьбана, Карпенка… А бомбардира знайшла в особі Оринчака – колишнього вінгера «Прикарпаття». Навесні Богдан забив сім м’ячів – і це були важливі, часто переможні голи. Те, що лучани зберігали надії на медалі до кінцівки сезону, багато в чому заслуга характеру та гостроти Оринчака.
Сергій Кисленко («Нива» Тернопіль)
23 роки – 13 матчів (997 хвилин) – 5 голів
Цей форвард у кожному матчі нав’язував суперникам боротьбу, постійно вигравав повітря, шукав свій шанс біля чужих воріт. Зважаючи на манеру гри «Ниви», це було дуже важливо. П’ять голів у виконанні Кисленка показали, що навесні він заслужив хорошу оцінку своєї роботи.
Нападники
Віталій Пономар («Металіст 1925» Харків)
31 рік – 10 матчів (644 хвилини) – 6 голів, 2 асисти
Досвідчений форвард колись був дуже в порядку в «Олександрії», але потім пережив невдалий період у «Волині» та за кордоном. Отже, харків’янам довелося набратися терплячості та допомогти Пономарю вийти на хороший рівень форми. Лише в кінці квітня Віталій почав забивати, але тільки нарощував свої оберти – в підсумку пошматував оборону чемпіона, в матчі проти «Вереса» забезпечивши перемогу «Металісту 1925» своїми 2 голами та 2 асистами. На жаль для його нової команди, Пономар був вилучений у ще одному «лобовому» матчі – з «Чорноморцем», – і пропустив залишок сезону.
Михайло Сергійчук («Верес» Рівне)
28 років – 15 матчів (1072 хвилини) – 6 голів, 2 асисти
Тільки третину весняних матчів провів повністю і кілька разів опинявся в запасі – при цьому починав весняну частину сезону з чотирьох голів поспіль, і багато з них були вирішальними. Проявив і колективізм – у важливих матчах під кінець сезону віддав дві гольові передачі, гармонійно взаємодіючи з Гегедошем, Шестаковим, Гайдучиком.
Лукас («Гірник-Спорт» Горішні Плавні)
24 роки – 12 матчів (856 хвилин) – 3 голи, 3 асисти
Бразилець в оренді більшою мірою запам’ятався видовищною та високошвидкісною грою. Феєрив на швидкості та просторі, утворив цікаву зв’язку з Твердохлібом і показав похвальне бажання себе проявити, так що повертатиметься в свій клуб із явними позитивом після весняного півріччя.
