7 Грудня, 2019
Футболіст у заключній частині інтерв’ю відповів ще на багато цікавих питань і склав таку собі символічну збірну з тих гравців, з ким грав.
Закінчення. Початок (частина I і частина II)
Хороший колектив, але відверто в самого в мене не дуже там вийшло, тому там і не затримався надовго….
Так… А потрапив в «Олімп» завдяки суддівству))))Адже був турнір Першина, де я був арбітром. Я відсудив гру і до мене підійшов Віталій Вагін. І запропонував спробувати свої сили в його команді… Це була доля….якій я дуже вдячний!!!!
Завдячуючи Білорусу О.В. я закінчив курси молодого арбітру і почав робити перші кроки в суддівстві саме на турнірі Першина В.В. Але ж бажання ще себе проявити в футболі також не зникло. Тому з того часу я паралельно граю за уже мені “рідну” команду «Олімп» і, коли є час, суджу у всіх змаганнях, в яких маю право судити.
Так, звичайно, різниця є. Якщо відверто, то це не так просто перестроюватись з футболіста на арбітра. Але, дякуючи досвіду, то поки, здається, справляюсь як і гравець, так і як арбітр.. Хоча без помилок не буває.
Задоволений, що в такій команді, з таким тренером-товаришем. Керівництво завжди не підводить. Тому вважаю цю команду своєю частинкою, яка дала мені шанс на другу молодість. Щоб там не сталося, рано чи пізно потрібно буде закінчувати ігрову кар’єру. То «Олімп» завжди буде в моєму серці. А так-то було всякого. Перший сезон виступив на максимумі. Далі були різні ігри. І неприємні промахи теж. Але я ніколи не виходив на поле у футболці «Олімпа» відбивати номер… Та, мабуть , у будь-якій футболці…..
Мабуть, так. Але ще хочеться сказати своє слово і як футболіст, адже футболом я живу. Тим паче вважаю цей сезон вдалим як для команди так і для себе. Та і приклад нашого форварда Антона Оганесова дуже надихає. Він професіонал і, мабуть, один з найкращих форвардів, з яким мені довелося разом грати в команді… Такщо ще є порох в порохівницях))))
Ні. Я вважаю дуже важко лише футболом родину прокормити в наші часи… Та ще й на аматорському рівні, хоча і професіонали 2 ліги точно не далеко пішли. Я взагалі закінчив Одеську академію звязку, тому і працюю по цьому напрямку інженером компанії «Дата Груп».
Я взагалі не полюбляю, як то кажуть, в чужий карман заглядати. Тому на рахунок середньої суми не наважусь визначити. Адже сума гравця команди-лідера і команди-аутсайдера точно різняться. Тому краще делікатно відійду від відповіді. А взагалі вважаю, що зовсім не захмарні суми. Хоча сказати, що це легкий труд, то також точно не зроблю. Вважаю, що які б там гроші тобі не платили б, їх потрібно заробляти, тобто результат завжди важливий. Відверто скажу, як зіграю я, і як зіграє моя команда залежить мій настрій на всю неділю, до наступної гри. Звичайно, фінансове питання дуже важливе, але не найголовніше, тільки так можна досягнути успіху!!!
Раз про гроші, то задам питання про оплату роботи арбітра в обласних турнірах. Вона фіксована і прописується на весь сезон Тому то не є таємниця. Але уболівальники і того не знають і можуть собі видумувати. Не прикриєш завісу таємниці для уболівальників?
Тут без проблем. Говорю про арбітраж 1 ліги. 150 гривень отримує асистент арбітра, 220 гривень – головний арбітр. Плюс добові… Тому коли пишуть якийсь негатив про арбітрів, то все просто – нехай візьмуть і самі посудять. У вищій лізі, звичайно, більше, десь приблизно у два рази… Якось так.
Звичайно, неправильно, але якщо підняти внески командам, то тоді взагалі декілька команд будуть виступати…На жаль і футбол залежить від економіки в держави… Як не як, скільки раніше було команд і скільки зараз…. Все, нажаль, взаємозвязане!!!!
Не сперечаюсь. Можливо і так. Ну тоді було правильно б було всім представникам команд зустрітись і такі питання разом обсудити.
А треба не лише зібратися а чесно про багато що поговорити….
Повністю згоден.
Так, дійсно моя найбільша в житті перемога – моя родина!!Саме з ними я завжди переношу як радість перемог, так і гіркоту поразок. Дружина Євгенія та синочок Діма. Вони, коли в змозі, завжди мене підтримують. Це на даний момент – моя головна мотивація!!!!
Ну я б не сказав що вона фанатіє по футболу, але точно не терпить. Тобто всі цікаві матчі також переглядає зі мною і ніколи не проти, коли я дивлюсь футболи, а це практично завжди)))
Точно не має. На рахунок сина то поки безрезультатно. Я маю на увазі до футболу ніяк не відноситься. Я і так і сяк, а він поки ніяк))) Проявив інтерес до … танців)))) Ну нав’язувати щось дітям вважаю точно недобра справа, ну я, правда, також не здаюсь. Підросте, а там час покаже. Мені головніше, щоб він виріс людиною….
Сто відсотків!!!
Схема класична 1-4-4-2. В.Щербина (Уманьферммаш) – І.Індутний (Ходак), Ю.Галюк (МФК Христинівка), Ю.Дмитренко (Олімп), С.Мачульський (Ходак) – Ю.Гріщенко (Ходак), В.Погрібний (Наша Ряба), В.Устенко (Уманьферммаш), В.Горобець (Ходак) – С.Янчук (Базис), Оганесов (Олімп)
«Ходак» – «Бастіон» (Іллічівськ) 2-0…Такий дебют не забувається
«Спартак» – «Олімп» 2-3(д.ч.).Крутий за сюжетом получився матч))))
«Карпати» (Яремче) – «Ходак» … 3-0 … Мрія… залишилась … мрією
«Бриз» (Ізмаіл) –«Іллічівець- Умань» 1-0.
Так, «Бастіон» (Іллічівськ) – «Ходак» …. Там просто цирк був…..
Якщо відверто, то такого най-най навіть і не знаю. Для мене всі найважливіші. А от передача у фіналі кубку області 2010 року «Зоря» -«Боровицьке» (Чигиринський район) на все життя запам’ятається. Адже вийшов на уколах (дякую лікарю Ю.Котизі) і віддав таку класну передачу а молодий хлопчина Діма забив вирішальний гол. Нажаль Діми уже немає з нами…… Ну і гарний гол, мабуть, у складі «Ходака» проти «Тясмин-Газовик» ( Камянка). Воротаря дуже вдало перекинув.
Люблю проводити з родиною та друзями вільний час, особливо на природі. А так-то крім футболу взимку люблю спостерігати біатлон.
Хороший фільм залюбки подивлюсь.
Історичні та комедіі. Найбільш подобається фільм «Троя».
Всі радянські коміки, особливо С.Крамаров)))
Ну щось простеньке приготовлю, ну не більше. В цьому у нас дружина ас-капітан))))
Голубці, напої будь-які, але в міру)))
«Динамо». Хоча, звичайно, «Динамо» Лобановського – о то була команда! В сучасному футболі подобається «Ліверпуль» Клоппа. Ну і персонально вболіваю за А.Ярмоленка, тобто зараз за «Вест Хем».
Мабуть, уже всі задали))). А так-то чого найбільше в даний момент хочеться? Просто, щоб наші дітки жили в мирній, дружній та процвітаючій країні….І побільше всім нам людям бути добрішими!!!
Спілкувався Ігор Соболенко, umanfootball.com.ua