 |
6 Серпня, 2024
Відбулася пресконференція головного тренера національної збірної України Сергія Реброва та головного тренера молодіжної збірної України Унаї Мельгоси.
Пресконференція була присвячена виступу юнацьких та національної збірних України на чемпіонатах Європи та планам і завданням національних збірних на наступний сезон.
Сергій Ребров: — Сьогодні відбулося засідання Комітету національних збірних, робили висновки. Треба провести аналіз, рухатися далі. Ми будемо готуватися до відбірного циклу ЧС-2026. Ми повинні туди потрапити, немає різниці, як — через Лігу націй чи відбір. Потрібно використовувати весь потенціал, що є в України.
Якщо ми говоримо про аналіз і скаутинг, то це стосується збірних U-17 та U-19, тому що про національну й молодіжну команди вся інформація є. Потрібно знаходити відеоматеріали про тих гравців, які виїхали з України, грають у маленьких клубах, але потенційно можуть бути гравцями збірних різних вікових категорій.
— Унаї, поясніть, як відбувався вибір гравців до збірних U-17 і U-19?
Унаї Мельгоса: — Перш за все, радий бути сьогодні тут, відвідати цю пресконференцію. Зрозуміло, що за вибір гравців відповідає головний тренер, це прописано в контракті… Хочу нагадати, що я є головним тренером молодіжної збірної. Як координатор я, звісно, можу радити іншим тренерам опції щодо того, яких гравців обирати, але, власне, це не моя відповідальність. Завжди це робитиме тренер. Я лише можу пропонувати йому опції. Він у координації з різними департаментами, відділами, аналітиками, скаутами буде вирішувати, кого взяти в команду. І ми це, власне, разом і обговорюємо. Звісно, усю відповідальність за підсумки турніру несе головний тренер. Але стосовно координації та вибору гравців усе так, як я сказав.
— Унаї, як прокоментуєте чутки про те, що певні аналітики або самі ви втручалися в роботу тренерів під час фінальних турнірів юнацьких Євро?
Унаї Мельгоса: — Я, звісно, не аналітик та експерт з усіх питань, але я керую процесом. Це моя роль як тренера — управляти тренерським персоналом, який є в розпорядженні, виконувати роль менеджера. Виходячи із цього, я буду нести відповідальність за підсумки, за те, яку гру команда показала. А далі все залежить від мене. Я обираю, чи більше висловлювати свою позицію чи щодо якихось питань не висловлюватися. Але загалом як менеджер я більше відповідаю за підсумки.
Коли команди U-17 і U-19 просять про якусь допомогу чи пораду, я завжди це роблю. Коли в них є певні сумніви, я можу дати пораду. Можу лишитися осторонь, якщо їм так краще. Усе, що ми робимо, — завжди для національної асоціації, а не для вибудовування якогось іміджу.
Про поразку від Румунії на Євро-2024
— Сергію Станіславовичу, пригадуючи Євро-2024, як ви прокоментуєте поразку від Румунії, у чому її причина?
Сергій Ребров: — Не потрібно відокремлювати одну гру. Я говорив футболістам, що турнір дуже швидкий, немає часу на розкачку. Я не можу сказати, що ми поступилися румунам за всіма показниками. Я вважаю, що ми непогано грали, але в деяких компонентах поступилися. Ми контролювали м’яч, але, на жаль, не створювали моменти, не завершували атаки. Ми відбирали багато м’ячів на чужій половині, але цього не використовували. Не було завершення атак.
Плюс у вирішальних моментах робили безглузді помилки. Якщо ми робимо помилки на власній половині поля, значить, футболісти так грають у своїх клубах. Наприклад, чому Лунін віддав цю передачу на фланг? Тому що в «Реалі» у нього завжди просять не просто вибивати м’яч уперед. Але ми не можемо так грати. Іноді під пресингом треба грати просто.
Румуни оборонялися дуже компактно, щільно, завжди важко зламувати такий захист. І, на мою думку, не тільки в матчі з Румунією наші лідери не показали свій дійсний рівень. Зараз багато гравців виступають у провідних чемпіонатах, від них багато очікувань.
Напевно, потрібна була така гра. Коли ми вийшли на наступний матч зі Словаччиною, то я побачив, що футболісти грали зовсім по-іншому. Не можу сказати, що це була найкраща гра, але ми змінилися в перехідній фазі гри. Я не знаю, чому ми зреагували тільки після дуже міцного удару в голову. Ми проаналізували всі матчі, зараз треба зробити всі висновки й рухатися далі.
— Як прокоментуєте гол після кутового, пропущений у матчі з румунами?
Сергій Ребров: — Якщо ви думаєте, що ми не кажемо гравцям, що вони повинні робити, коли суперник розігрує кутовий, то це не так. Напевно, справа в рахунку. А на Євро навіть не очки, а голи вирішують дуже багато. Ми намагалися освіжити команду замінами, але, на жаль, трапилася така поразка.
Ми працюємо вже рік, такі помилки були й у відбірному циклі. Важливо, як ми на них реагуємо. Після гри з Румунією був резонанс, ми всі отримали на горіхи, на що ми, звісно, заслуговували. Але, на щастя, гравці зреагували на це.
— Чому був потрібен саме такий важкий удар?
Сергій Ребров: — Зараз у нас, на жаль, триває війна. Я читав багато відгуків про Євро, про те, що, можливо, ми не так налаштували команду, не надали мотивацію. Але ж усі гравці різні, вони реагують по-різному. Зараз, через рік роботи я розумію, кому треба більше мотивації, а кому менше. У нас була наймолодша команда на Євро, і була проблема з досвідом. Це перше Євро як для мене, так і для багатьох футболістів. Досвід важливий тоді, коли ти програєш, — як ти будеш на це реагувати.
На жаль, зараз я не бачу лідера на полі, який своєю роботою і прикладом покаже, що треба робити. Якщо пригадати виїзну гру з Північною Македонією, я не пам’ятаю, щоб узагалі збірна України так грала. Але ми забили перший гол, це додало впевненості, і в підсумку ми перемогли.
Я не розумію, чому перед матчем із Румунією нас називали фаворитами. По-перше, вона виграла свою групу, де була Швейцарія. Я не розумію, чому всі говорили, що ми сто відсотків повинні перемагати. Це Румунія показала після першого забитого м’яча. Суперник дуже дисципліновано зіграв в обороні, і завжди важко, коли ти не можеш нічого зробити.
Я не розумію, чому треба було програвати цю гру, щоб у наступному матчі вийти зовсім з іншим настроєм. Чому гравці сидять із телефонами, дивляться, яка в них оцінка, що пишуть, читають, хто винен. І вони дивляться не на себе, а шукають когось іншого. Тому Ярмоленко захотів поговорити з командою в роздягальні. Що трапилося, про що ми думаємо? Ми перед грою завжди говоримо, наскільки важлива це гра, виходимо на поле із прапором. Це супер, патріотично. Але коли гравці виходять на поле, то саме на ньому вони мають показувати, як вони люблять свою країну.
— Тобто головна проблема в моральному налаштуванні гравців збірної?
Сергій Ребров: — А в чому корінь проблеми, що через рік роботи всі наші збірні потрапили на чемпіонати Європи? Я ніколи не відокремлював гравців і себе. Перша провина — це я, що я щось не доніс до гравців. Я не знаю, чому журналісти завжди намагаються знайти якийсь скандал. Вони теж повинні поважати тренера. Коли тренер приходить на пресконференцію, то думає про щось важливе для команди. Я можу дати відповідь, яка комусь не подобається, але не тому, що когось не поважаю, а тому, що зараз у мене зовсім інші думки. Тому це не провина гравців, а провина всіх нас. Тому я й говорю, що мабуть, не так налаштував гравців.
— Що треба зробити, щоб цього не повторювалося?
Сергій Ребров: — Пробачте, а чого саме не повторювалося? Ми набрали чотири очки, уперше команда з таким показником не потрапила у плей-оф чемпіонату Європи. Висновки треба робити по першій грі, з Румунією. Ми дуже багато розмовляли з гравцями, я не можу сказати, що проблема в невірній тактиці. Румуни навіть не пресингували, а стояли в обороні. Для гравців важко її зламувати, якщо лідери не показують максимум, не створюються моменти. Але я не можу сказати, що ми програли за грою. Ми програли за результатом. Ми програли в ключових моментах, робили помилки. На жаль, перший удар у площину зробили в районі 80-ї хвилини. Це проблема. Ми повинні грати вперед, адже футбол про голи, а не про контроль м’яча. Контроль важливий для підготовки атаки, але ми повинні її завершувати. На жаль, у цій грі цього не було.
Про поєдинок зі словаками, ситуацію з Кревсуном і алгоритм роботи скаутингу
— Наскільки складно буде грати збірній України проти суперників у Лізі націй?
Сергій Ребров: — Складно буде з усіма. У нас у групі всі команди, які потрапили на Євро, дисципліновано там грали. Є багато інформації. Ми повинні поважати суперників, але в першу чергу зосереджуватися на своїй грі. Ми повинні аналізувати наші проблеми, намагатися їх виправити. Важливо, щоб виходила команда, яка впевнена у своїх силах, і щоб вона билася за Україну. Не тільки казати, що ми будемо битися. Не тільки гравці, а і я. Ми всі повинні не говорити, а виходити на поле й захищати честь своєї країни.
— Якби була така можливість, що б ви змінили в заявці збірної України на Євро? Чи не здається вам, що в українському футболі зараз є деякі дефіцитні позиції?
Сергій Ребров: — Є позиції дефіцитні, але для цього ми й працюємо. Зараз ми з Андрієм Миколайовичем намагаємося створити структуру зі скаутингу. Зараз вона діє, але люди, які там є, працюють не лише в асоціації. Для нас важливо, щоб люди працювали в асоціації, допомагали тренерам збірних усіх років.
Чому раніше ми натуралізували бразильців? Тому що, дійсно, деякі позиції потребують іншої конкуренції. Тому не можу сказати, що змінив би щось у заявці. Наприклад, у Піхальонка перед Євро була травма. Інші гравці, які мали досвід і практику, потрапили до заявки. Те ж саме стосується інших гравців. На жаль, Циганков у першій грі отримав пошкодження, через яке міг зіграти лише в наступній зустрічі після Бельгії.
— Повертаючись до Євро. Можливо, слід було в матчі зі Словаччиною забивати ще один гол. Здається, простіше було забити ще словакам, ніж потім перемагати бельгійців.
Сергій Ребров: — Після 0:3 з Румунією було дуже важливо здобути три очки. Так, я з вами згоден. Але я не вважаю, що ми повинні були за рахунку 2:1 усі бігти вперед. Не можу сказати, що наші заміни були спрямовані на втримання результату. Лише вихід Таловєрова на останніх хвилинах. Ми ж не говорили гравцям: не йдіть уперед. Дуже важливо було здобути три очки. Якби ми випустили ще нападника й у підсумку зіграли 2:2, то що б ви мені сказали після гри?
Так, я казав, що треба сконцентруватися на обороні, але це не означає, що нам не потрібно атакувати. Але після поразки від румунів гравці виходили з настроєм будь-що перемогти словаків. Але якщо ми поставимо трьох нападників забивати третій гол і самі пропустимо, то це буде не дуже справедливо по відношенню до всієї країни. І ще раз нагадаю, що Словаччина перед цим обіграла Бельгію.
— Унаї, що робиться для того, аби не повторилася ситуація з Кревсуном, тобто аби у тренерів була повнота інформації щодо молодих футболістів, які грають у європейських чемпіонатах, щоб вони не губилися і не втрачалися?
Унаї Мельгоса: — Неправильно говорити про окремих гравців. Наші скаутингові зусилля важливі, багато робиться, аби працювати з футболістами за кордоном. Ми їх контролюємо, проводиться багато роботи. Про цього футболіста ми мали всю інформацію. Бувають ситуації, коли інформацію від своїх довірених осіб ти можеш отримати, але не знаєш намірів людини. Бувають випадки, коли вам можуть дати один факт про гравця, але він повністю поза контекстом. Тому завжди потрібно зважати на намір, з яким говорить ця людина, враховувати людський фактор.
Сергій Ребров: — Ми говорили про те, що аналітики дають інформацію головному тренеру. І головний тренер приймає рішення. Я не знаю, чому говорять, що ми не знали про цього гравця. Ми про нього знали, я про нього знав, можливо, Олег Кузнецов не знав. Тренер обрав інших виконавців.
— А яким є загалом алгоритм роботи скаутингу?
Унаї Мельгоса: — Це для нас один із пріоритетів, але й великий виклик, оскільки багато гравців перебувають за кордоном. В Україні в нас кращий доступ до футболістів. За кордоном у нас є люди, які безпосередньо йдуть у клуби й оцінюють гру спортсменів. Але часто немає відеозаписів про юних гравців. Набагато простіше із цим працювати в іменитих клубах, наприклад, із «Баєром». Ми налагоджуємо відносини з клубами, намагаємося співпрацювати з ними. Крім цього, ми спілкуємося з батьками. Потрібно не лише побачити футболістів, а й дивитися на середовище, в якому гравці зростають. Також є певний змагальний фактор між командами — не про всіх гравців нам можуть сказати. Після роботи агентів вступає у свою роль координатор, який дає якісь підказки тренеру, а той ухвалює остаточне рішення.
— Для вас важливо, аби всі збірні грали в один футбол, зберігалася одна концепція, тому що зараз усі збірні грають по-різному? Хотілось би почути оцінку виступів наших збірних на великих турнірах, а також дізнатися про перспективи їхніх тренерів.
Унаї Мельгоса: — Я би розрізняв поняття системи й ідеї конкретної гри, тому що завжди є фактор адаптації, залежно від того, з ким ти граєш. Стиль, звісно, треба створювати для кожної команди. Буває, що ти думаєш про те, як запровадити певний стиль, але виходить дещо інше. На Євро-2024 (U-17) у нас були певні проблеми, але під час кваліфікації вдалося цей стиль напрацювати. Збірні U-19 і U-21 роблять приблизно те ж саме, що й команда Сергія Реброва. Високий пресинг, швидкий вихід з оборони в напад — речі, які ми намагаємося запровадити у всіх командах.
Щодо збірної U-21, то важливо вийти з кваліфікаційного раунду, пробитися на Євро. Але важливо, аби гравці адаптувалися, провели більше матчів проти хороших команд, ігор високого рівня, аби бути готовими перейти до національної команди. Кейс Бражка є показовим у цьому плані.
Сергій Ребров: — Структура не означає, що всі команди повинні грати за однією тактичною схемою. Якщо взяти першу збірну, то ми використовуємо різні схеми. Тому ми не говоримо, що збірні всіх вікових категорій повинні працювати по одній моделі, але дуже важливо використовувати гравців на їхніх кращих позиціях. Дуже важливо розуміти вимоги сучасного футболу — швидка гра, швидкий відбір, компактність. Футбол — це про голи, а не про контроль м’яча. Дуже важливо, щоб ми розуміли, для чого контролюємо м’яч. Для того, аби забивати голи. Не для того, щоб показати іншій команді, що наш рівень набагато вищий. А рівень — це результат.
Про лідерів національної збірної і кадровий потенціал на Олімпіаді
— Сергію Станіславовичу, ви сказали, що на Євро не вистачало лідера команди. Як це буде вирішуватися надалі?
Сергій Ребров: — У нас є кістяк команди. Те, що в нас молода команда — великий плюс. Але потрібен час, щоб вона заграла. Але якщо ми кажемо, що немає лідера, то треба його швидко шукати. Ми ж не в клубі працюємо, не можемо відправити скаутів його шукати. Як на мене, Ярмоленко — лідер, коли постійно грає. Він допомагає гравцям. Той же Степаненко. Але якщо пригадувати матчі з Північною Македонією, Ісландією, коли ми програвали, але в підсумку перемагали. Тоді саме забиті м’ячі додали впевненості. Я бачив, що хлопці роблять те, що потрібно.
Збірна України — це процес, люди змінюються. Ми будемо викликати інших гравців, переглядати. Але я не можу сказати, що шукатиму зараз лідера команди. Напевно, після цих ігор футболісти будуть виходити з іншим настроєм. Гравці виконують мої настанови. Ми граємо проти суперника, який може грати дуже потужно. У кожному матчі ми можемо досягати якихось успіхів, але якщо всі видають максимум. Не розумію цих очікувань, дехто навіть казав, що ми повинні вигравати Євро. Команда молода, я бачу дуже велику перспективу. Але потрібно працювати, потрібен час.
— Є така тенденція, що збірна України в першому таймі пропускає, а після перерви починає відіграватися. Як це буде вирішувати тренерський штаб?
Сергій Ребров: — Напевно, потрібен був такий матч, як із Румунією, щоб команда трішки перелаштувалася. Я не можу сказати, що в наступних іграх не було помилок, але я бачив іншу команду, яка розуміла, що від кожного залежить результат. Подивимося на наступні матчі в Лізі націй. Як на мене, там будуть навіть сильніші суперники. Албанія, Грузія, Чехія — дуже міцні команди. Якщо ми не покажемо максимум, буде дуже важко. І зараз ми потрапили на Євро саме завдяки Лізі націй.
Завдання? У національної збірної України — завжди максимальне завдання. І на Євро було максимальне завдання. Ми розуміємо, в який час працюємо, розуміємо перешкоди з логістикою. Але що це в порівнянні з мотивацією, коли в твоїй країні триває війна?
— У нас чотири різні збірні потрапили у фінальні турніри. Як так вийшло, що для всіх них найгірші матчі були першими? Чи є якесь пояснення?
Унаї Мельгоса: — Я би дещо розмежовував ті команди, тому що чіткого зв’язку між молодими хлопцями зі збірної U-17 та національною збірною, наприклад, не простежується. Я погоджуюся, що збірні загалом не найкраще виступили, не показали найкращий футбол. Причини можуть бути різними: психологія, тиск і відповідальність, підготовка. Щодо U-19, то команда виросла впродовж турніру, що для мене дуже важливо. Це стосується їхнього стилю, рівня впевненості, які лише зростали. Тому потрібно дивитися не лише на перші матчі, а на повну картину того, як команда вдосконалилася.
Збірна U-17 добре себе показала під час відбору в Греції. Ми багато говорили з гравцями про можливі проблеми, як їх вирішувати. Звісно, є фактор відповідальності, який усі гравці на собі відчувають, потрібно вчитися працювати із цим. Відповідальність, звісно, є, але вона не цілком лежить на їхніх плечах. Тому що ти можеш грати добре, але все одно не забити. Звісно, є фактор відповідальності перед народом, що хлопці відчувають на собі. Але у 16—17 років їм важко це прийняти, тому ми будемо надалі навчати цих юних футболістів.
Сергій Ребров: — Додам, що в нас триває війна, наш чемпіонат не на топрівні. Тому рівні інтенсивності дуже відрізняються. Ми бачили це в товариських матчах, в офіційних. Можливо, саме тому були такі перші матчі. Гравці бачать, що трішки не встигають, а потім підлаштовуються.
— Сергію Станіславовичу, олімпійська збірна поїхала на Ігри не в тому складі, який ми хотіли побачити. Чи могла УАФ вибрати сильнішу позицію в розмовах із клубами? Адже будь-яка олімпійська медаль — для нас супер, а футбольна взагалі була би чимось космічним.
Сергій Ребров: — Якщо ми говоримо про атлетів, які готуються до Олімпіади, то для них це найважливіше змагання. Але футбол — це трошки інше, тому що турнір проходить не в дати ФІФА, і клуб має право вирішувати. Якою має бути позиція УАФ, якщо клуб не зобов’язаний?
Єдине питання, яке в мене є, чому не поїхав Бондаренко? У нього травма? Я дуже вдячний усім гравцям, яких відпустив «Шахтар», але чому він не поїхав? Теж у мене є питання до «Руху». Але це питання стосується відносин між олімпійською збірною та клубами. Ми повинні поважати клуби, не можемо їх змусити. Вони попросили скасувати Суперкубок, перенести УПЛ. Але гравці з українського чемпіонату не приїхали. На жаль, усіх ми не отримали. Якщо в регламенті цього немає, то в клубах мають вирішувати, відпускати футболістів, чи ні.
Ми розповідали, наскільки важливе це змагання для України. Наша олімпійська збірна могла виступити набагато краще, якщо б були інші гравці. Я не говорю про іноземні клуби, оскільки там не потрібно навіть розмовляти. Наприклад, «Реал» відпускав футболістів лише на один літній турнір. Тож це прерогатива клубів. Таловєрова відпустили, я розмовляв із Мудриком, Забарним, усіма, вони готові були їхати…
— А чому саме претензії щодо неприїзду Бондаренка та до «Руху»?
Сергій Ребров: — Я розумію, чому не поїхав Судаков, чому не поїхали ті футболісти, які грали на Євро. Нещерет? «Динамо» грає у кваліфікації Ліги чемпіонів. Якщо щось трапиться з першим воротарем? Навіть «Динамо» відпустило гравців. Зараз ми маємо вже дві команди в групових етапах єврокубків, плюс «Кривбас». Ми зараз усі радіємо, що кияни пройшли «Партизан». Але якби щось трапилося з воротарем? Я розумію позицію «Динамо». Щодо «Руху», то поїхали три гравці, а викликали набагато більше.
Про розмову Сергія Реброва з Андрієм Шевченком і тренерів збірних
— Сергію Станіславовичу, а в чому саме ви вбачаєте власну провину, повертаючись до виступу національної збірної на Євро? Що б ви змінили в підготовці? Можливо, не варто було проводити спаринг із Молдовою?
Сергій Ребров: — Так, ми провели аналіз, розуміємо, що трапилося. Ще раз кажу, що ніколи не відділяю себе від команди. Не буду звинувачувати гравців. Ми не говоримо гравцям, що вони мають бути як роботи. Є зони, де потрібно грати просто, не втрачати м’яч. Але рівень футболістів національної команди дозволяє в останній зоні робити все, що завгодно, тому що нам треба там ризикувати. Тому я не можу сказати, що вони не виконали настанови тренера. Вони намагалися. На мою думку, на цьому Євро наші гравці не показали свій максимум. Чому це сталося? Ми розбиралися в команді, провели багато зборів, аналізували всі ігри. Я впевнений, що до наступного циклу гравці підійдуть зовсім з іншим настроєм і зовсім іншим психологічним станом.
Прибрати гру з Молдовою? Деякі команди провели два спаринги, ми — три. Але ви бачили, яке навантаження отримали всі гравці — приблизно однакове. Я не можу сказати, що всі три поєдинки провела одна команда й вона була не готова до Євро. Усі отримали приблизно рівне навантаження. Так, багато команд провели дві гри. Можливо, перед наступним великим турніром проведемо два спаринги.
— Як ви оцінюєте свою роботу як тренера та віце-президента і члена Виконкому УАФ? Як узагалі проходило це оцінювання в УАФ?
Сергій Ребров: — Якщо до мене є запитання про інститут національних команд, то я завжди допомагаю, підтримую. Але ж я не можу оцінювати сам себе. На мою думку, усі ми повинні поважати роботу тренера. Якщо порахувати, скільки днів я провів із національної командою за цей рік, не рахуючи Євро, то це менше місяця. Дивлячись на досвід провідних команд, ніхто не підписує тренера на один рік. Цього замало, аби гравці навіть зрозуміли твої ідеї. Тому що футболісти приїжджають із команд із різними стилями гри. Потрібен час, практика, ігри.
Я погодився підписати контракт на три роки, на два відбірні цикли. Якщо зараз когось не задовольняє, то я готовий піти. Але я розмовляв з Андрієм Миколайовичем, дуже важливим є наступний цикл. Якщо я побачу, що в мене не виходить, то не буду тут сидіти. Зараз нам треба проявити себе як команда в цьому відбірному циклі. Це не питання Виконкому чи довіри. Зараз є контракт, я вважаю, що перший рік ми провели непогано. Потрібно рухатися далі, подивимося на майбутнє.
— Унаї, досить велика пауза між матчами відбору Євро-2025 (U-21). За цей час хтось може набрати форму, хтось може її втратити. Водночас у збірній U-19 є багато футболістів, про яких говорять. Можливо, плануєте когось із них залучати до молодіжки в найближчих матчах?
Унаї Мельгоса: — Гадаю, треба брати до уваги два аспекти. По-перше, це думка самого гравця. По-друге, той момент часу, в якому він перебуває у своєму розвитку. Справді, є гравці, які могли би приєднатися, але в кожного є своє середовище розвитку. Тому треба бути обережними. Звісно, футболісти подають надії, але треба розуміти, що вони молоді.
— Сергію Станіславовичу, якими є плани збірної України на найближчий місяць?
Сергій Ребров: — Ми провели засідання Виконкому, я задоволений, що почався чемпіонат України. Важливо, щоб у гравців національної збірної була практика. Чекаємо на старт європейських змагань, переглядаємо гравців, працюємо. Зараз важливий період, адже ми гратимемо в Лізі націй після перерви, відпусток. Зараз треба дивитися багато матчів, переглядаючи кандидатів до команди.
Старт чемпіонату? Дуже важливо, що він продовжується, команди грають, адже ми понад два роки перебуваємо в стані війни. Зараз наш чемпіонат на достатньо високому рівні, є конкуренція. Важливо, що відбувся турнір після зняття «Дніпра-1». Команда, яка його замінила, визначилася в боротьбі. «Лівий берег» заслуговує на те, щоб грати в Прем’єр-лізі.
— Батагов зараз переходить у «Трабзонспор». У нього більше шансів потрапити у збірну з чемпіонату Туреччини, ніж, наприклад, із «Зорі»?
Сергій Ребров: — Я взагалі вважаю, що для збірної краще, якщо наші гравці будуть виїжджати за кордон. Приміром, я бачу ігри «Шахтаря», команди високого рівня. Але коли вони грають проти команд нижчого рівня, то грають максимум на 60—70 відсотків, а коли забивають гол — то на 40—50. А коли потрапляють у єврокубки, то там зовсім інший футбол, кожна гра, як остання.
Щодо Батагова, у мене немає інформації про його перехід. Але вчора я дивився гру «Зорі», мені подобалася ця гра, подобався «Інгулець», який грав інтенсивно. За кордоном футболісти отримують інший досвід, і цей досвід допоможе національній збірній.
— Чому ми у кваліфікації єврокубків програємо не найсильнішим суперникам?
Сергій Ребров: — Кожна команда окрема. Чому, наприклад, «Динамо» виграє 6:2 у «Партизана»?
— Сергію Станіславовичу, чи будете ви підсилювати тренерський штаб національної команди? Яке майбутнє у тренерів збірних U-17 і U-19?
Сергій Ребров: — Ні, тренерський штаб я не буду підсилювати. Щодо юнацьких збірних, то у тренерів контракти до кінця року. Ми будемо приймати рішення, ще не заслухали Юрія Мороза та Дмитра Михайленка. На жаль, було дуже багато інших питань із приводу майбутнього. Ми все вирішимо, провели аналіз, будемо розмовляти з тренерами.
Джерело: uaf.ua
