 |
24 Грудня, 2021
Ексклюзивне інтерв’ю 19-річного гімнаста з Черкас для Суспільне Спорт.
Спортивний гімнаст Назар Чепурний був одним із найкращих в Україні на юніорському рівні. Він виграв “золото” чемпіонату світу та юнацької Олімпіади-2018, але дебютував на дорослому рівні у 2021 році.
19-річний спортсмен тривалий час відновлювався після травм. Ба більше, низку стартів у 2020-му було скасовано й через пандемію COVID-19. Тож повноцінно з дорослими він почав виступати тільки у 2021-му.
У цьому ж сезоні Назар виборов дебютне “золото” Кубка світу та був близьким до медалей світової першості. Однак на головний старт року Чепурний не потрапив – на Олімпійські ігри в Токіо його не включили в команду.
Про виступи з травмою, пропуск Олімпійських ігор і дебютний чемпіонат світу український гімнаст розповів у інтерв’ю для Суспільне Спорт.
«Ми повернулись із етапу Кубка світу з Каїра. У мене почала боліти кисть. Я тоді вже розумів, що це те, до чого я вже йду так довго [Олімпійські ігри], я повинен докласти максимум зусиль і вже потім маю лікуватись, – розпочав Чепурний. – Я тривалий час працював під знеболювальним. Розумів, що окрім опорного стрибка та вільних вправ, мені ще потрібно багатоборство, аби потрапити в команду й добре себе показати в ній. Тоді, як мені здавалось, я зібрав хороше багатоборство і стрибок непоганий відпрацьовував. Напевно, на той час у мене була найкраща форма».
Попри те, що спортсмен був у хороших кондиціях, путівку на токійські Ігри він отримати не зміг – у національному рейтингу його випередив за очками Євген Юденков:
«Тоді ж я дізнався, що не потрапив до збірної [на Олімпіаду]. Засмутився дуже сильно. Потім хлопці поїхали на Ігри, а я – у відпустку. Трохи відволікся, а далі вже почав готуватись до нового етапу. Мене дуже підтримували близькі друзі з Черкас, кілька хлопців із бази [в Конча-Заспі] допомагали, плюс – тренери та батьки. Завдяки ним я швидше вибрався з цього всього. Чи змотивувало це повернутись і довести, що я гідний цього? Авжеж».
Уже після відпочинку Чепурний відновив тренування, однак стара травма постійно давала про себе знати й не дозволяла показувати максимальний результат. Незважаючи на це, гімнаст спробував поборотись за місце в збірній на чемпіонаті світу в Японії.
«Ми поїхали на збори в Італію. Я думав, що місяць спокою мав би допомогти кисті, але цього не сталось. Я приїхав, нормально попрацював буквально день-два, і знову почались біль і дискомфорт. Я повернувся додому, а пізніше почав відновлення і відчував себе, наче не у своїй тарілці. Я розумів, що хлопці готуються до чемпіонату світу, і в кінці сезону я реально можу туди потрапити. Подивився списки, хто претендує туди поїхати, зателефонував із Черкас тренерам на базу в Конча-Заспі. Я приїхав [до Києва], поспілкувався з тренерами. Вони мені сказали: “Ти ж розумієш, що підводити не можна?” Я розумів, що від мене треба. Наприклад, якщо болить кисть, і багатоборство я не можу натренувати, то прилади, які я міг робити – опорний стрибок, вільні вправи і бруси – повинні були виходити добре», – розповів Чепурний.
До заключного міжнародного старту сезону Чепурний готувався разом зі збірною України в Конча-Заспі, а вже на змаганнях у Японії він зумів здобути найвищий бал у кваліфікації з опорного стрибка та з першого місця впевнено пройшов у фінал своєї дебютної дорослої світової першості:
«Етап підготовки пройшов нормально. Уже там [у Японії] у нас були день-два на акліматизацію. На той момент у мене не було особливих переживань. Напевно, через те, що я до кінця не розумів, де я був і що зі мною. У перший день це відчув, коли ми робили опорний стрибок. Зазвичай у мене мінімальний мандраж на змаганнях, а тут я бачу стіл і чітко усвідомлюю, що треба робити. Так і потрапив із першого місця у фінал.
Уже потім через те, що сильно виклався у кваліфікації не зміг стрибати взагалі. За чотири дні не зміг жодного разу зробити стрибок. Почав переживати, накручувати себе. Я ж не знав, що насправді все нормально було».
Уже у фіналі після першого вдалої спроби український спортсмен схибив і не зміг виконати правильне приземлення під час другого стрибка. Це призвело до того, що Чепурний втратив чималу кількість балів за елемент і вибув із боротьби за медаль. За словами спортсмена, він неправильно розрахував вихід із оберту на приземлення:
«Пізніше перед фіналом я уже нормально розім’яв стрибок. Під час змагань, коли виходив восьмим на першу спробу, переживав, але все зробив нормально. Розумів, що добре стрибаю і другу спробу я повинен зробити [так само]. Ще так довго оцінку чекав…А потім стрибаю вдруге, трохи перебіг. Думав, що перекрутив елемент, а насправді все було навпаки. Раз – і я бачу землю. Стою в позі кішки, у мене ступор три секунди, не розумію, що сталось. Потім уже йду, сідаю на сходинку, Ірина Володимирівна [Надюк] починає заспокоювати. Розумів, що на камеру показувати емоції не можна. Подивився оцінку, далі пішов до зали і там вже [проявив емоції]», – розповів Чепурний.
Завершивши виступ на сьомому місці в опорному стрибку на чемпіонаті світу, Чепурний засмутився результатом. Але на наступний сезон він налаштований рішуче. За словами гімнаста, він прагне поступово повертатись на свій звичний рівень виступів, але головне наразі – залікувати всі травми.
«Після чемпіонату світу мені треба було ще виступити на чемпіонаті України, то я особливо травму не заліковував. Тільки зараз почну цим займатись, адже немає змагань, і є для цього час. З іншого боку, не дуже добре, що зараз я з травмою маю розбиратись, бо ввели нові правила і треба до них пристосовуватися. Понад усе я хотів би з початком нового року набрати хорошу форму, аби етап за етапом показувати результат. Показувати те, що я можу, і те, що треба. Потім хотілось би добре виступити на чемпіонаті Європи. Плюс – чемпіонат світу в Ліверпулі. Це головні цілі. Але треба правильно розставляти пріоритети. А мій головний пріоритет зараз – це вилікувати руку, аби я міг далі щось робити», – підсумував український гімнаст.
