 |
8 Серпня, 2023
В поєдинку стартового туру друголігової першості України між «Скалою 1911» та «Кудрівкою» було забито гол, який претендуватиме на звання найкрасивішого в сезоні.
В компенсований час півзахисник стриян Максим Авер’янов, побачивши, що воротар гостей вийшов за межі карного майданчика, вразив ціль зі своєї половини поля. Дивіться відео голу
В бесіді з кореспондентом Sport.ua 26-річний вихованець черкаського футболу Максим Авер’янов розповів, чи раніше йому доводилося забивати такі голи-красені і про те, як опинився в «Скалі 1911».
– Вперше на офіційному рівні забив метрів з 60-ти, ще коли грав за молодіжний склад «Металіста», а в контрольних матчах забивав, захищаючи кольори «Зірки» з Кропивницького та «Звягеля».
– Це все завдяки потужному удару?
– Не думаю, ще коли навчався в Черкаській спортшколі, то тренери мене налаштовували, що головне не сильний «постріл», а точний. Важливо мати необхідні навички. В тій же «Скалі 1911» керманич Микола Василишин часто проводить своєрідні естафети, які треба завершувати прицільним ударом з центра поля по порожніх воротах. Бонус отримує той, хто влучає в поперечину. У моєму випадку головне було помітити, що кіпер «Кудрівки» далеко вийшов з воріт, адже гості докладали зусиль, щоб врятуватися.
– Ти сказав, що починав грати у Черкаській спеціалізованій спортшколі, а твій ровесник і земляк Артем Довбик, випадково, не був твоїм партнером?
– Ми з Артемом грали за Черкаси на першість дитячо-юнацької ліги України, потім наші шляхи розійшлися: мене запросили до «Металіста», його -– до «Дніпра».
– Було відчуття, що Довбик в дорослому віці опиниться на видноті?
– Так, він і серед юнаків завдяки вражаючій антропометрії багато забивав. Був вимогливим до себе, серйозно ставився до тренувального процесу. Я радий за Артема, який продовжить кар’єру в Іспанії, сподіваюся, що він стане своїм і в «Жироні».
– Минулий сезон ти провів у «Звягелі», був гравцем основного складу, одним з кращих бомбардирів. Чому вирішив залишити «Звягель», який нині є головним претендентом на перемогу в Другій лізі?
– Коли я грав за «Звягель», то тоді у команди ще не було таких амбітних завдань. Мені ж запропонували спробувати свої сили в одному з першолігових клубів і я вирішив після закінчення сезону залишити команду. Проте мій перехід не відбувся, бо клубне керівництво тієї першолігової команди багато обіцяло тільки на словах.
– Чому ж ти тоді не повернувся до «Звягеля», а опинився в «Скалі 1911»?
– В «Звягелі» вже починалися пертурбації і там було не до мене. А головний тренер «Скали 1911» Микола Василишин уважно слідкував за процесом мого працевлаштування і коли варіант з першоліговою командою відпав, то зателефонував і зробив конкретну пропозицію. Мене все влаштовувало і я підписав однорічний контракт з пролонгацією ще на сезон. Подобається, що в «Скалі 1911» чудовий мікроклімат, креативний тренер, амбітні плани. Стрияни налаштовані якомога далі пройти в Кубку України, поборотися за путівку до Першої ліги. Зі свого боку намагаюся бути корисним: двічі забив в розіграші Кубка «Хусту», оформив «дубль» з «Кудрівкою». Сподіваюся, що на цьому не зупинюся.
