 |
12 Лютого, 2020
Атакуючий захисник збірної України Олександр Кобець повернувся до гри після тривалої паузи у кар’єрі через травму, яку гравець отримав ще наприкінці 2018 року, виступаючи у складі національної команди.
Минулого тижня Кобець нарешті повернувся на майданчик, взявши участь у виїзній грі «Черкаських Мавп» проти «Київ-Баскета». Своїми враженнями від довгоочікуваного камбека Олександр поділився з клубною прес-службою «Мавп».
-Уся баскетбольна родина «Черкаських Мавп» вітає тебе, Саша, з поверненням у великий баскетбол. Які відчуття після такої довготривалої паузи?
Дякую! Після паузи у 14 місяців повернутися на майданчик – це як казка. Ти весь цей час бажаєш знову зіграти, ти мрієш про це і нарешті у тебе є така можливість, це було прекрасно. Радий, що нарешті зіграв і відчув ігровий ритм, шкода, що не виграли.
-Таке відчуття, по першому матчі, що ти абсолютно не боїшся контакту. Свої перші очки після паузи ти здобув у агресивних силових проходах. Ти дійсно себе так впевнено почуваєш?
Жодної боязні та мандражу, це все точно про сьогоднішнього мене. З цим немає жодних проблем я готовий іти у контакт і вже грати в силовий баскетбол. Хіба є дещо інша проблема, відчуваю, що не вистачає ігрової практики, яку потрібно набирати з кожним своїм матчем. Як би там не було після такого вагомого відрізку без баскетболу гравець втрачає ігровий ритм. Можливо тому тренер у дебютній грі мені не дав багато ігрового часу. Таке внутрішнє відчуття, що мені для акліматизації багато і не треба Якщо у першому виході на майданчик у цій грі ще намагався пристосуватися, то уже у другому – повністю відчув себе у своїй стихії. Зрештою уже зараз я можу сказати, що повернувся. Ти не перший мені говориш, що після травми головне знову повернути собі упевненість, але я про це навіть і не думав, вона у мене була ледь не з першого тренування після одужання.
Я уже давно на тренуваннях працюю на повну і у захисті і в нападі. Тренер задоволений моєю грою і зараз уже точно можу сказати, що готовий на 100 відсотків.
-Попри те, що ти лише повернувся у баскетбол тренувальний процес розпочався значно раніше, саме у цьому секрет?
Можливо. Я пропрацював уже 5 місяців з м’ячем. Була пауза у цьому процесі, але загалом я пройшов доволі довгий тренувальний шлях після свого відновлення. До ігрових вправ я приступив уже на 8-му місяці після операції, а до цього був ще відрізок, коли я поступово почав відновлювати діапазон ігрових рухів та працював над своїм кидком.
-Немає відчуття неповноцінного відрізку в США, ніби не повністю вдалося використати свій шанс, адже через травму ти провів у G Лізі лише один місяць?
Мені лише 23 роки і все у моїй кар’єрі ще попереду. Хто знає, можливо я повернуся у США. Зараз я дивлюсь з перспективою у цей сезон, а вже після його завершення поговоримо про подальші плани. На сьогодні я повернувся не лише у рідний клуб, де мене поважають та люблять, я прийшов у команду з амбіціями і я знаю, що можу допомогти цій команді. «Черкаські Мавпи» – це клуб з яким я ставав чемпіоном, чому б не повторити це ще раз. У нас прекрасна команда з широкою ротацією та хорошою робочою атмосферою. Тим паче з моїм поверненням у нас стала ще краща ротація у позиції 2-3. Взагалі я вважаю, що у цій позиції ми маємо ледь не найсильніший склад у лізі.
-Я знаю, що у тебе були й інші варіанти продовження кар’єри. Ти вибрав Україну, тому що було відчуття рідного плеча у період відновлення?
Скоріш за все так. У мене були варіанти з поверненням у США, а також варіант з Франції. Але у такий непростий період думаю Черкаси для мене – це кращий варіант. Президент клубу завжди мене підтримував, так було і в цій ситуації. Я отримав серйозну допомогу від нього. Тренерський штаб також поставився з розумінням, ніхто не форсував мого одужання. На сьогодні ми уклали угоду до кінця сезону.
-Уже найближчу п’ятницю тебе чекає повторний дебют перед власними уболівальниками. У гості приїде «Запоріжжя», так вийшло, що для твоєї команди це дуже незручний суперник. Загалом запоріжці виграли 7 матчів і з них два проти Черкас, як налаштовуєтеся на цю гру?
Дійсно, думаю нас чекає непростий поєдинок. Чомусь Запоріжжя у цьому сезоні незручний суперник для команди. Ми усі розуміємо уже турнірні завдання і в наші плани не входить знову втрачати очки у матчі з цією командою. Точніше нам потрібна лише перемога. Перед стартом четвертого кола чемпіонату ми зважуємо свої шанси і зараз розуміємо, що головним завданням є четверте місце, аби у першому раунді плей-оф мати перевагу свого майданчика. Зараз за втраченими очками ми ділимо четверте місце з «Хіміком» і саме з цією командою у нас має бути заочна боротьба за четверте місце, можливо з нею ми і зустрінемося у першому раунді плей-оф. Тому важливо вигравати і у очних дуелях з «Хіміком» та й в інших матчах. Словом, нам потрібно бути вище, а задля цього нам треба вигравати свої домашні ігри. Думаю уболівальники це також прекрасно розуміють і підтримають нас 14-го лютого у грі проти «Запоріжжя».
