До 10-річчя «Черкаського спорту». РЕТРО-ІНТЕРВ’Ю: Микола Безгуба, 23 червня 2015 року

25 Вересня, 2021

У вересні 2021 року «ЧЕРКАСЬКОМУ СПОРТУ» виповнюється десять років і з цієї нагоди ми публікуємо інтерв’ю різних років, що були одними з цікавих і пам’ятних

23 червня 2015 року

Микола Безгуба: «Команда «Лідер» – перспективна»

До вашої уваги інтерв’ю з одним із президентів СК “Лідер”, Миколою Безгубою.

У Черкаській області не так багато справжніх патріотів, фанатів футболу. Один із таких – президент колишнього клубу «Ураган» та новоствореного СК «Лідер», Микола Безгуба. У бесіді з президентом та чинним гравцем ми поговорили про дебютний для «Лідера» сезон, проблемні аспекти команди та чемпіонату області й встигли дізнатися про перспективну дитячу команду «Ураган».

– Миколо, перше питання, СК «Лідер». Як сталося об’єднання двох команд «Урагану» й «Пальміри». У вас були дві цікаві команди, стала одна. Як вирішили об’єднатися?

– На це повпливала ситуація в країні. І в минулому сезоні, виступи обох команд не влаштовували ні мене, ні Сергія Макаренка. Враховуючи всю складну ситуацію в країні і моє захоплення дитячим футболом, я взагалі не планував, що в цьому році буде команда обласного рівня. Тому що колективу, як такого, навколо мене не було. Тому ми з Сергієм Макаренком – земляки, давно один одного знаємо, при зустрічі я запропонував зробити із двох команд одну та зберегти у Золотоніському районі футбол. Так після тієї розмови воно все пішло й поїхало.

 

– Чому саме «Лідер», не «Ураган-Пальміра»?

– Ідея належить Сергію Макаренку, назву він вигадав. У мене була пропозиція зберегти обидві назви через дефіс. Але вирішили такий проект, цікава назва.

– Як вболівальники ходять на ваші матчі? Адже до цього була своя база прихильників як «Пальміри», так і «Урагану». Як підтримують вас?

– Вболівальники, зазвичай, вболівають за ту команду, яка перемагає. Якщо команда демонструє результат, за неї вболівають. Поки що ми не маємо результату, тому нас не так яскраво підтримують. Якщо прийде результат, так і кількість вболівальників буде на тому рівні, коли вона була весною 2013-го року вся трибуна була заповнена глядачами. Тоді ми були у трійці в чемпіонаті, дійшли до фіналу кубка, відповідно на нас ходили.

 – Пройшов вже певний час після вашого об’єднання. Задоволені тим як все пройшло? Як гравці звикали один до одного?

– Однозначно легше коли ми удвох. Разом завжди легше в будь-якій справі. З фінансового боку легше вдвох, з організаційного, у мене є зв’язки, у нього є зв’язки. Щодо цих питань все стало значно простіше та краще. Це стосовно президентства. В ігровому плані у нас виникло надто багато проблем. Зараз стартували, планували досягти одного результату, але після двох місяців, із 25-ти гравців в заявці у нас на матчі є лише 13-15. Якісь незрозумілі причини. З деякими гравцями ми домовлялися, вони в останній момент відмовлялися грати за нас, дехто поїхав і травми. Травми нас останнім часом постійно переслідують. У нас є деякі гравці в заявці, яких ми розраховували бачити в ротації, той же Кубрушко, Лебідь, але вони ще жодного матчу в цьому сезоні не зіграли і не зрозуміло, коли зіграють. Дуже багато травм, як ніколи. Але в принципі, по побудові структури я задоволений. У нас є досвідчений головний тренер (Олександр Агарін), він розробив тренувальний процес, ми стабільно тренуємося, граємо. Ця команда перспективна.

– Про старт ми заговорили, він не зовсім вдалий. Як вважаєте, що, окрім травм, завадило команді почати чемпіонат області значно краще?

– Була низка матчів, де були втрати очок, яких не мало бути. З Кам’янкою ми однозначно втратили перемогу. Повинні були перемагати, не забили пенальті, пропустили й програли матч взагалі. Втратили очки з «Авангардом», в якого ще на 15-ій хвилині вигравали з рахунком 2:0. У Шполі достойно трималися, у нас один момент, у них один момент, ми не забили – вони забили, тому ми програли цей матч. Немає різниці між нами і тими командами, з якими грали. Можливо у матчі з «УТК» – це потужна команда, у цьому матчі вони були сильнішими. Тому, думаю, ми свої очки ще будемо брати.

 – За рахунок чого «Лідер» може додати?

– Розраховуємо на відновлення низки травмованих футболістів. Також розраховуємо на ті кадри, які в нас є. Ми маємо низку молодих футболістів, котрі повинні додавати, вони однозначно будуть додавати. Є гравці, які у минулому сезоні не так часто грали в обласних змаганнях. Той же Влад Яворський, Юрій Колядко, Микита Агарін, Олександр Аргеєєв. Це молоді перспективні футболісти, яким по 20 років, вони можуть вирішувати завдання.

– Попри не вдалий старт в чемпіонаті, у центрі захисту в «Лідера» грають достатньо якісні футболісти. До цієї ланки найменше претензій?

– Так, у нас потужні захисники. Дмитренко й Колядко, я вважаю, одні з кращих захисників у чемпіонаті області. Із цим проблем найменше. Є проблеми з форвардом. Розраховували на Сергія Гопку, він взагалі випав, десь зник, поїхав кудись працювати. Все не серйозно якось. Він молодий гравець, свій, земляк. У нас же команда Золотоніського краю. Ми хотіли щоб у складі було відсотків 40 гравців із Золотоніщини. Але, будемо працювати.

– У вас у складі є Юрій Дмитренко. Футболіст, котрий один матч може провести в центрі захисту, інший на вістрі атаки. До того ж він на не поганих позиціях у списку бомбардирів, забивши п’ять голів.

– Він ще в минулому році грав у нападі. Достатньо кваліфікований гравець. Як ви пам’ятаєте, з «Урагану» в «Первомайськ» він від’їжджав як нападник, а приїхав як захисник. Він грає на район, у кожному матчі забиває по три-чотири голи районним командам. Командам нижче середнього він забиває без проблем. І, як ви бачите, із п’яти забитих м’ячів команди – всі забив Дмитренко. Тобто є питання, хто буде забивати. Надіємося на молодих футболістів, котрі повинні додавати.

 – Які завдання на сезон?

– Об’єктивне завдання – боротися за п’яте місце. Тому що багато втратили на старті. Ще, вважаю, на виступ в чемпіонаті дуже вплинула ситуація з кубком. Молоді гравці мають схильність до зазнайства. І коли ми в кубку дійшли до півфіналу, гравці відчули, що можуть все. Але ж насправді, ми розуміємо, що потрібно багато над чим працювати. Футбол це така гра, де завжди треба бути в тонусі та напоготові. Адже кубок і чемпіонат зовсім інші турніри. В кубку можна зібратися на один матч та пройти далеко, і в фінал могли вийти, могли навіть перемогти в кубку. А чемпіонат – це такий турнір, де протягом 22-ох ігор потрібно бути в тонусі потрібно. Тому, я думаю, якби ми в кубку десь зупинилися раніше, ми б зараз мали кращий результат.

– «Лідер» також бере участь у чемпіонаті міста. Яка мета на цей чемпіонат? Набирати форму чи боротися за медалі?

– Звичайно, пріоритет – чемпіонат області. Я так дивлюся, чемпіонат міста поступово набуває гарної форми. І організація поліпшується, якість футбольних полів. Він стає більш цікавим. Тому, кожен гравець, як і команда в цілому хоче перемагати в кожному матчі. Ми не ставимося до чемпіонату, як до прохідного. Ми будемо боротися за верхню частину турнірної таблиці.

– Ви стали опікуватися дитячим футболом. Створили черкаську команду «Ураган». Їздите на турніри. Чи можна сказати, що зараз ви більше уваги приділяєте саме дитячому футболу?

– Так дійсно, став більше приділяти уваги дитячому футболу. Ми з дітьми їздимо по всій Україні. Дитяча команда «Ураган» функціонує вже чотири роки під опікою Сергія Усаковського. Усаковський – це знана людина не лише в області, а й України. Патріот футболу, людина фанатично ставиться до своєї справи. Коли я приходив до нього, як до керівника футбольного гуртка. Ми спланували ним дитячу групу. Поки це одна вікова категорія, але з нею ми займаємося професійно. Щоденні тренування, щомісяця збори, змагання, ігри, турніри. У цих дітей ми формуємо задатки професійних гравців. Я думаю, у цієї команди велике майбутнє. Вже зараз один гравець нашої команди грає за основну команду «Динамо», два гравці за «Оболонь». Ці команди залучають до себе на чемпіонат Києва. Ми їздимо по всій Україні, грали з основними командами всіх професійних клубів. І ніде не «вдарили обличчям в багнюку», а більше перемагали. У нас організувався опікунський колектив над цією командою. Всі допомагають, зараз облаштовуємо стадіон на Можайського, робимо полив, робимо трибуни, поставимо банери.

 – Тобто серйозні плани на цю команду?

– Так, на неї. Можливо, з часом створимо таку приватну структуру з серйозним підходом до справи, де можна буде виховувати гравців. Чи будуть вони футболістами не знаю, проте підхід має бути професійний. Взагалі плануємо залучити й провідні спортивні школи Черкас. Щоб коли діти зростали, змогли брати участь у всеукраїнських змаганнях під егідою цих шкіл. Тому на стадіоні на Можайського в перспективі планується серйозний рівень дитячого футболу.

– Цим стадіоном будете опікуватися ви і ваша команда?

– Усна домовленість із власниками території у нас є. Зараз оформляємо все документально, щоб мати якісь офіційні повноваження займатися на цій території.  Цей стадіон буде для дітей. Звичайно, там проходитимуть матчі міського рівня. Плануємо, як приведемо поле до належного рівня, наша обласна команда прийматиме матчі чемпіонату області на цьому стадіоні. Тому що, ви ж бачите, 90 відсотків наших гравців – черкаські, а всі 100 відсотків проживають в Черкасах. Їздимо в Золотоношу, тому що в місті нам немає де грати, поки що.

– І на останок, які у вас враження від чемпіонату області? Вже немає тієї «Зорі», котра три роки підряд ставала чемпіоном, чи не впав від цього рівень чемпіонату? Наскільки якість футболу відрізняється від минулих років?

– Я вважаю, що команди стали більш рівні, за рахунок того, що гравці Білозір’я розбавили решту команд, котрі планують боротися за призові місця. Чемпіонат, звичайно, втратив, коли його залишив гранд. Тому що всі цікавилися «Зорею», всі на неї рівнялися, і навіть взяти очко у матчі з нею була сенсація. Зараз не буде глобальної різниці між першим і шостим місцем. Там буде різниця, але не буде такого провалля в 30-40 очок, як у минулі сезони. І зараз явного фаворита я не бачу. Навіть трійки команд – це звичайно плюс. По рівню чемпіонату однозначно мінус, а по цікавості, по непередбачуваності цей чемпіонат буде набагато цікавішим.