 |
9 Жовтня, 2023
В інтерв’ю журналісту viche.ck.ua відомий на Черкащині гравець і тренер 36-річний тальнівчанин Федір Каплюченко розповів про своє футбольне життя
– З 2 по 4 клас ходив на українські народні танці, потім весною в 4 класі на урок завітав мій перший тренер Микола Ємельянов і запросив на секцію з футболу. Танці довелося залишити. Батьки дали дозвіл і так розпочався футбольний шлях. З 4 по 7 клас займався в Тальнівській дитячо-юнацькій спортивній школі. Після 7 класу вступив до Київського Республіканського вищого училища фізичної культури, там провчився 2,5 роки. З командою РВУФК ставали срібними призерами України серед юнаків 1987 років. В 10 класі перейшов до Академії ФК «Динамо» у Київ там провчився 1,5 рік. Після 11 класу потрапив до «Динамо-3» де грали молоді випускники динамівської школи. Потім потрапив у команду «Рось» у Білій Церкві, яка виступала в 2 Лізі України, – пригадує Федір Петрович.
У 2005 році з певних причин, тренер завершив професійні виступи у футболі і повернувся додому в Тальне. Після 11 класу хлопець вступив в Київський Національний Університет фізичної культури та спорту України на спеціальність тренер по футболу та вчитель фізичного виховання. Вже на 3 курсі в 2007 році, він пішов працювати вчителем фізичного виховання в Мошурівську ЗОШ, де пропрацював 5 років і паралельно працював тренером в Тальнівській ДЮСШ. А з 2012 року повністю зосередився на тренерській роботі і на сьогодні тренує дітей та дорослу команду ФК «Тальне». Загалом стаж роботи у Федора вже більше 15 років, а тренером футбольної команди «Тальне» став у 2014 році. Наставник іноді ще й сам грає на полі, а не тільки дає вказівки.
– Робота дуже цікава, насамперед, тим, що ти працюєш з людьми, а особливо з дітьми, які дуже щирі та відкриті. Енергія, яку ти даруєш їм, повертається до тебе з подвійною віддачею. Подобається бачити радісних дітлахів, яким цікаво займатися спортом, вчитися чомусь новому і розвиватися, як особистість! Тренування дітей проводжу в різних вікових групах: з 6-7 років, з 16-17 років плюс доросла команда, – ділиться наш співрозмовник.
Працюючи з дітлахами, Федір Петрович дійсно проявляє себе, як відмінний тренер та порадник. Він вчить їх не тільки футбольним навичкам, але й виховує у них віру у себе та дисципліну.
–Що ви відчуваєте, коли ваша команда здобуває перемогу, і які емоції виникають у вас, коли вона програє?
– Загалом емоції, як у звичайної людини. Перемога – це радість, а програш – це смуток. Хоча для мене, як тренера, в дитячому спорті результат не є основною метою, дуже важливий сам процес навчання. Як діти стараються, як вони прогресують, спілкуються між собою, підтримують один одного в складні моменти, як сприймають нову інформацію, наскільки швидко пристосовуються до нових обставин і ще дуже багато моментів та факторів, які на мою думку більш важливіші ніж просто результат в конкретному матчі чи чемпіонаті. Діти – це наше майбутнє, – розповідає тренер.
На сьогодні Федір Петрович продовжує тренерську діяльність у Тальному. Він працює над вихованням нових талантів та надає їм можливість реалізувати свій потенціал у футболі. Він є прикладом для багатьох юнаків, які мріють про успіх у спорті. Він показує, що з відданістю, працею та вірою у себе можна досягти великих результатів.
– І на останок розкажіть, чому саме футбольний спорт?
– Мені подобається багато інших видів спорту, але футбол припав до серця найбільше і з часом – це переросло вже в професію! Дуже радий, що працюю в сфері, яка подобається і де ти отримуєш задоволення від спілкування з дітьми! Чемпіонами стають одиниці, а бути людьми – обов’язок кожного!
