 |
18 Квітня, 2020
17 квітня Сергій Валентинович відзначив свій 58-й день народження, що стало хорошим приводом стати героєм рубрики «Слово за слово» на популярному футбольному сайті ua-football.com
Протягом золотої пори дніпропетровського “Дніпра” 80-х Сергій Пучков був однією з його знакових постатей. Залишив він слід в ролі гравця і в Одесі, Запоріжжі, Миколаєві та Маріуполі, а як тренер найбільших успіхів досяг під час роботи з “Севастополем” та сімферопольською “Таврією”.
– Чи є у футболі щось, що ви ще не пізнали?
– Цікаве питання – що називається, на засипку. Що ж, відповім: думаю, що такого немає.
– Який із матчів з кар’єри гравця до цих пір стоїть перед очима?
– Таких матчів два – обидва із двораундової дуелі дніпропетровського “Дніпра” з французьким “Бордо”. Було це у чвертьфіналі розіграшу Кубка чемпіонів сезону-1984/85, коли в обох зустрічах фіксувалася нічия, 1:1 і справа доходила до післяматчевої серії пенальті. На жаль, ми “Бордо” тоді не пройшли. Хоча могли.
– Чи є арбітр, при зустрічі з яким завжди виникає бажання врізати по пиці?
– Ні. Як і немає таких, кому руки не подам.
– У тренерській кар’єрі червону картку хоч раз отримували?
– Було якось. Один одеський арбітр вилучив у часи моєї роботи головним тренером “Севастополя”. На фініші сезону-2011/12, в якому ми претендували на підвищення в класі, приймали запорізький “Металург”. В кінцівці матчу він необґрунтовано показав мені червону картку, через що у заключній грі чемпіонату з “Буковиною” у Чернівцях я не міг перебувати на тренерській лаві.
– З ким із відомих футбольних особистостей із задоволенням випили б на брудершафт?
– (Замислившись). Ох, і питаннячко! Дайте подумати. З Ліонелем Мессі, Хосепом Гвардьолою. А ще з Роналдіньо.
– Яка, на ваш погляд, у процентному відношенні кількість Дон Жуанів серед футболістів?
– Вісімдесят відсотків.
– У якому виді спорту, крім футболу, ви могли б проявити себе настільки ж успішно?
– У хокеї.
– Які спортивні змагання стоять у вас на другому місці після футболу?
– Баскетбол, волейбол, хокей, гандбол. Та мабуть всі ігрові види спорту.
– Ви – азартна людина?
– Так. Таким став вже у дорослому віці, коли був футболістом.
– Якою була найбільша сума, програна вами в карти або більярд?
– Точно можу сказати: великих не було. Так, по дрібницях. До 100 доларів, не більше.
– Чи доводилося грати і вигравати в лотерею?
– Грати доводилося – в усі ті, які були у союзні часи. Пам’ятаєте миттєву лотерею “Спринт”, коли при купівлі ти відразу міг відірвати корінець квитка і дізнатися, виграв щось чи ні? Та й в “Спортлото” доводилося грати, і в “Спортпрогноз”. Але, на жаль, жодного разу нічого не вигравав.
– Коли в останній раз реготали до сліз?
– При перегляді веселої комедії.
– Що може змусити вас плакати?
– Якась важка життєва ситуація.
– Скільки часу проводите в Інтернеті?
– Складно сказати, адже час не засікаєш. Можна зазирнути вранці, вдень, а потім навідатися ще й увечері. Але якщо підсумувати, то годин чотири-п’ять.
– На скількох сторінках в соцмережах ви зареєстровані?
– У Фейсбуці. Зареєстрований ще в Instagram, але я туди не заходжу. Якось не склалося.
– Як часто вас впізнають на вулиці?
– Впізнають. Не можу сказати, що кожен день, але все одно приємно, коли незнайомі люди підходять і просять зробити селфі або дати автограф.
– Найбільш незвичне місце або предмет, на якому вас просили розписатися?
– У 1983-му, коли “Дніпро” став чемпіоном, ми розписувалися на рублевих купюрах.
– У якому віці вперше сіли за кермо?
– В 16 років. Це було в Луцьку, коли я починав грати в “Торпедо”. Машина “Волга-ГАЗ-24” була голови тамтешнього спорткомітету, а її водієм працював мій друг. Ось він і навчав мене на ній їздити.
– А коли отримали свій автомобіль?
– У 1983-му, коли грав у “Дніпрі”. У мене були “Жигулі” червоного кольору.
– Яка країна справила на вас незабутнє враження?
– Важко відповісти. Ані в Гренландії, ані в Америці я не був. Не доїхав (посміхається). Сподобалася мені Фінляндія. Перш за все, своєю природою. Сувора краса. Ще відзначив би Грецію та Німеччину.
– В якому місті України давно хотіли б побувати?
– У Вилковому, що в Одеській області. Його називають “українською Венецією”.
– Яка наймудріша думка, яку ви коли-небудь чули?
– За стільки років багато різних було! Є в Одесі одна цікава фраза, яка характеризує сучасні звичаї: “Жодна добра справа не залишиться безкарною!” (посміхається).
– Кого вважаєте найбільш розумними людьми на планеті?
– (Без роздумів). Євреїв.
– Що вас найчастіше засмучує?
– Несправедливість. Як в житті, так і в футболі зокрема.
– З якими відомими співачками із задоволенням заспівали б дуетом?
– Хе-хе… З Наталею Ветлицькою, Тетяною Овсієнко та Вірою Брежнєвою. Трьох, думаю, вистачить.
– Якби у вас була шапка-невидимка, то в якому місці хотіли б опинитися?
– Цікаве питання… В президентському кабінеті голови держави, яка виношує задуми проти моєї країни. Було б цікаво дізнатися його секрети.
– Які фільми вам ніколи не набридають?
– Люблю старі радянські картини. Насамперед, комедії Леоніда Гайдая – “Кавказька полонянка”, “Операція “И” та інші пригоди Шурика”, “Діамантова рука”, “Іван Васильович змінює професію” та інші.
– А із зарубіжних?
– Дуже подобається легендарна американо-італійська картина “Хрещений батько”.
– Якщо б ваше життя було фільмом, як би він називався?
– Може, “Від світанку до заходу”? (Сміється). Хоча можна і по-іншому – “Пригоди футбольного чоловічка”.
– Від якихось поганих звичок ви хотіли б відмовитися?
– Як кинув палити, так їх вже і не залишилося.
– Ви себе назвали б щедрою людиною?
– Мабуть, так.
– Якщо б ви могли стати найвпливовішою людиною в світі, що б змінили в першу чергу?
– Зробив би все можливе, щоб на всій планеті був мир.
– Що викликає у вас стрес?
– Це може бути складна життєва ситуація, поразка у фінальному матчі або явне суддівське свавілля.
– Яким був найкращий день у вашому житті?
– Їх було три: перше чемпіонство з “Дніпром” у 1983-му, народження внучки та перемога у фіналі Кубка України з “Таврією” в сезоні-2009/10.
– Хто для вас є авторитетом і чому?
– Так одразу і не скажеш. Вони у мене є в кожній сфері. Якщо взяти футбол, то на сьогоднішній день таким є німецький тренер Юрген Клопп, в політиці – канцлер Німеччини Ангела Меркель, а в музиці – шведський квартет “ABBA”, який вирізнявся у 70-80-ті роки. Всі вони легенди, які заслужили визнання мільйонів людей.
– Що вам подобається в собі?
– Цілеспрямованість.
– Яка ваша головна тренерська мрія?
– Зіграти в Лізі чемпіонів.
– Яке питання з найбільш розповсюджених у представників ЗМІ набридло вам найбільше?
– Не люблю, коли журналісти починають розповідати, як потрібно грати у футбол.
Джерело: ua-football.com
