У спорті лише дівчата: Маргарита Дзюник

23 Листопада, 2019

Маргарита Дзюник – волейболістка МСК «Дніпро». Марго – не лише спортсменка, вона модель, візажист, татуювальниця та надзвичайно яскрава дівчина. Щоб дізнатися про неї більше скоріше читайте наше нове інтерв’ю.

Чому обрала саме волейбол?

– Коли знаходжуся на майданчику – забуваю про все, є тільки моя команда ,суперники та шаленіемоції.

Як довго займаєшся волейболом?

– Вже років п’ять, починала з пляжного ,згодомперейшла у зал. Мені дуже сподобалося і вирішилазалишитись там.

Що найбільше подобається у цьому виді спорту?

– Я в захваті від кожного моменту, який проводжупід час гри: той драйв та боротьба за кожен м’яч, адреналін та шквал хвилювання. Кожен показує те,на що він здатен, на що здатні ми разом та команда в цілому. Найцікаве те,що не буває одноманітності, кожен раз нові ігрові ситуації, новий суперник, новіемоції та новий досвід.

У тебе є кумир у спорті?

– Я захоплююся кожним спортсменом, який чогось досяг у професійному спорті, адже це важка і довга праця.

Як ти потрапила у МСК «Дніпро»?

– Головний тренер Вікторія Дєдкова знала мене щедо того, як створювався МСК «Дніпро». Потім я пройшла відбір з усіма претендентами та потрапила до команди.

Яка гра у твоїй кар’єрі для тебе найвагоміша ?

– Було досить багато ігор, але вважаю, що всі вони не мали досить великого значення. Усе найцікавіше попереду. Усе тільки починається.

Як тобі склад волейбольної команди МСК«Дніпро»? Які амбіції у команди на сезон?

– Склад команди досить різноманітний, починаючивід великої різниці у віці, досвіду та закінчуючи тим, що ми всі різні. Але це не заважає нам тренуватися та чудово розуміти один одного. У нас є одна ціль, яка об’єднує. Безумовно, головна мета –вихід до Вищої ліги . Але в планах також є відновлення волейбольного руху у нашому місті,ажде є багато молодих гравців які можуть себе проявити і показати хороший рівень підготовки. Їмпотрібно лише дати поштовх. Саме команда МСК«Дніпро» є хорошим шансом для юнихспортсменів.

Розкажи трохи про свою позицію (діагональний)?

– Особисто для мене це амплуа є новим та досить незвичним. До цього весь час грала другим і трохи першим темпом.

Але якщо тренер бачить що це моє, то потрібно показати все на що я здатна. Завдання діагонального – це атака , зазвичай близько 50% всіх других передач адресується саме їй. Цеамплуа вимагає високу якість і впевненість у своєму ударі з 1-ої (рідше 2-ої зони).Діагональний звільнений від прийому і тому зазвичай починає розбіг для удару тоді, коли його партнери беруть м’яч.

У тебе є якесь прізвисько у команді?

– Так, “Джоні” (Джонік ).

Багато хто неправильно читав моє прізвище, про це дізналися друзі і почали так називати ,в команді також, але не всі.

Яке у тебе хобі?

– Насправді, я багато чим займаюсь і є багато речей які приносять мені задоволення. Найбільш відомі –моделінг та фото. Також закінчила художню школу та займаюсь татуюванням та візажом . Але на першому місці залишився спорт у всіх його можливих варіантах: волейбол, легка атлетика, плавання.

Ти модель? Чому вирішила освоїти цей фах?

– Так, я закінчила в 14-16 років модельну школу та продовжила рух у цьому напрямку , мені подобається.

Якщо постав би вибір обрати між волейболом або модельним бізнесом , щоб ти обрала?

– Доки одне-іншому не заважає. Сподіваюсь, що так буде і далі. Та якщо постане вибір, то однозначно на першому місці буде спорт. У нього є термін дії – це вік і здоров’я.

Якби не волейбол, яким би видом спорту ти займалась?

– Мої батьки тренери з легкої атлетики, то мабуть би цим і займалась. Хоча тато любить екстремальні види спорту ,можливо, опанувала один з них.

Що плануєш робити після завершення спортивної кар’єри? Хотіла б стати тренером?

– Дивлячись до якого віку я гратиму ,від цього багато залежить. Знаю лише одне – у спорті буду вбудь-якому випадку. Чи гравцем, чи тренером чи спортивним лікарем. Поки що не можу сказати точно. Зараз навчаюсь на магістратурі, напрямок – спортивна реабілітація.